КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2015 року 810/5252/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «РОВЕНА» до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «РОВЕНА» до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0003101502.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення відповідача прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є обґрунтованим.
На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Ірпінською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з авансових внесків з податку на прибуток ДП «Ровена» за лютий 2015 року, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі- Кодекс), а саме: несвоєчасну сплату самостійно визначених авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2015 року на загальну суму 25 106,00 грн.
За результатами перевірки складено акт від 06.04.2015 №463/15- 3/33337373.
На підставі акту перевірки Ірпінською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2015 року № 0003101502 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2510,60 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення, позивач його оскаржив у адміністративному порядку.
Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 10.07.2015 №1878/10/10-36- 10-01-04/479, прийнятим за розглядом скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ від 06 квітня 2015 року №0003101502, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду.
Як слідує з письмових пояснень відповідача, ДП «Ровена» 03.03.2014 до Ірпінської ОДПІ подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9091142217, у зв'язку з чим відбулося нарахування податкового зобов'язання в сумі 301268,00 грн. - основного платежу та 25106,00 грн. - авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно.
Згідно з даними картки особового рахунку платника з авансових внесків по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11024000), ДП «Ровена» порушено терміни сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, а саме:
- 28.02.2015 нараховано авансові внески з податку на прибуток за лютий 2015 року, самостійно визначені підприємством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний №9091142217 від 03.03.2014) у сумі 25106,00 грн, яку погашено 02.03.2015 у сумі 25106,00 грн. згідно платіжного доручення від 02.03.2015 №892.
Отже, на думку відповідача, позивачем було порушено граничний термін сплати, оскільки він спливав 28.02.2015 року.
Крім того, відповідач на обґрунтування своїх заперечень посилається на наказ ДПС України від 21.12.2012 № 1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році» та Цивільний кодекс України, а саме:
Наказу від 21 грудня 2012 року №1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році», зазначає, що починаючи з березня 2013 року авансові внески сплачуються не пізніше 30 числа звітного місяця.
Тобто, сплата авансових внесків з податку на прибуток відбувається не пізніше 30 числа кожного звітного місяця, але винятком є місяць лютий, в якому сплата авансових внесків здійснюється останнім календарним днем.
Згідно з п. З ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Суд критично оцінює дані пояснення, оскільки строки сплати податків та подання податкової звітності регулюється Податковим Кодексом України. Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України чітко передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 49.18.1 п.49. 18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Посилання відповідача на наказ ДПС України від 21.12.2012 № 1171 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році» є не коректним, оскільки даний наказ регулював відносини у 2013 році.
Крім того, відповідно до п.31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно п. 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, останнім днем сплати авансового внеску податку на прибуток за лютий 2015 є 02.03.2015. Як слідує з матеріалів справи, позивачем авансовий внесок сплачено 02.03.2015.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач не довів правомірність своїх дій. Водночас, доводи зазначені позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1218,00 грн. (платіжне доручення від 30.10.2015 № 1012), який підлягає стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 06.04.2015 № 0003101502.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Ровена» судовий збір у розмірі 1218( одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Судове рішення № 54331517, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/5252/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: