ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2015 р.Справа № 916/4100/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.
суддів: Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Будному О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.12.2015 року:
від позивача: Варчук Т.М., за довіреністю;
від відповідача: Ткач С.А., за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспак" та ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2015 року
у справі №916/4100/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбинат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспак"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3
про визнання недійсними договорів поставки
У судовому засіданні 09.12.2015 р. згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбинат" (ТОВ "Комбинат", позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гласспак" (ТОВ "Гласспак", відповідач), в якому просило «в зв'язку з конклюдивними діями менеджера ТОВ "Комбинат" (що є правонаступником АТЗТ "Комбинат") ОСОБА_4 визнати недійсними договори поставки між ТОВ "Гласспак" та ТОВ "Комбинат", а саме: договір поставки за видатковою накладною № РН-000388 від 20.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000390 від 23.09.2010 р. на суму 48 639,36 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000392 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000394 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000396 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000402 від 23.09.2010 р. на суму 92164,80 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000398 від 30.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000405 від 01.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000407 от 01.10.2010 р. на суму 48639,36 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000409 від 01.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000411 від 02.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000413 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000415 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000417 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000419 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000421 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000423 від 03.10.2010 р. на суму 55525,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000425 от 05.10.2010 р. на суму 57501,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000427 від 05.10.2010 р. на суму 57896,80 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000429 від 05.10.2010 р. на суму 64577,20 грн.
29.10.2014 р. ТОВ "Гласспак" подало до господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до ТОВ "Комбинат" про визнання дійсними договорів поставки, яку судом було повернути без розгляду відповідно до ухвали від 03.11.2014 р.
У зв'язку з апеляційним та касаційним оскарженнями ухвали господарського суду Одеської області від 03.11.2014 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. у даній справі, якою залишено без змін ухвалу від 03.11.2014 р., провадження по справі неодноразово зупинялось та поновлювалось.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2015 р. залучено до участі у справі №916/4100/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3
06.07.2015 р. до господарського суду Одеської області від ТОВ "Комбинат" надійшла заява про виправлення помилок у позовній заяві, в якій позивач вказав про технічну помилку у прохальній частині позовної заяви, яку слід читати в редакції: «Визнати недійсними договори поставки між ТОВ "Гласспак" та ТОВ "Комбинат", а саме: договір поставки за видатковою накладною № РН-000388 від 20.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000390 від 23.09.2010 р. на суму 48639,36 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000392 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000394 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000396 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000402 від 23.09.2010 р. на суму 92164,80 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000398 від 30.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000405 від 01.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000407 от 01.10.2010 р. на суму 48639,36 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000409 від 01.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000411 від 02.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000413 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000415 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000417 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000419 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000421 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000423 від 03.10.2010 р. на суму 55525,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000425 от 05.10.2010 р. на суму 57501,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000427 від 05.10.2010 р. на суму 57896,80 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000429 від 05.10.2010 р. на суму 64577,20 грн».
Зі змісту позовної заяви ТОВ "Комбинат" вбачається, що позовні вимоги умотивовані наступним:
- оспорювані договори поставок є недійсними, оскільки ТОВ "Комбинат" ніколи не отримувало товар за цими договорами;
- менеджер ТОВ "Комбинат" ОСОБА_4 підписав видаткові накладні без приймання товару, діяв без повноважень;
- надані ТОВ "Гласспак" на підтвердження поставки товару товарно-транспортні накладні (по іншій господарській справі № 916/2536/13) взагалі спростовують отримання ТОВ "Гласспак" товару за оспорюваними видатковими накладними;
- згідно з актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комбинат" з питань господарських відносин з ТОВ "Гласспак" за період з 01.09.2010 р. по 31.10.2010 р., здійсненої головним державним ревізором - інспектором відділу контролю ризикових операцій та операцій, пов'язаних з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом Управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів в Одеській області В.О. Баркар, операції з продажу товару не мали реального товарного характеру, відсутні умови доставки, зберігання товару; операції з оприбуткування, а також приймання-передачі товарів не проводились, тим самим не виявлено факту фактичної передачі товарів від ТОВ "Гласспак" до АТЗТ "Комбинат" (правопопередник ТОВ "Комбинат");
- згідно висновку № 20.14/05 від 10.07.2014 р. судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12014160500000013 документально не підтверджується придбання товару АТЗТ "Комбинат", а тому товариство не мало підстав для декларування податкового кредиту з ПДВ у розмірі 169740,69 грн. за вересень 2010 р. та в розмірі 123205,89 грн. за жовтень 2010 року.
Правовими підставами позову ТОВ "Комбинат" зазначило ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ЦК України, ст.ст. 203, 204, 215, 626 ЦК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06 липня 2015 року у справі №916/4100/14 позов задоволено. Визнано недійсними договори поставки за видатковими накладними між ТОВ "Комбинат" і ТОВ "Гласспак", а саме: договір поставки за видатковою накладною № РН-000388 від 20.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000390 від 23.09.2010 р. на суму 48 639,36 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000392 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000394 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000396 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000402 від 23.09.2010 р. на суму 92164,80 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000398 від 30.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000405 від 01.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000407 от 01.10.2010 р. на суму 48639,36 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000409 від 01.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000411 від 02.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000413 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000415 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000417 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000419 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000421 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000423 від 03.10.2010 р. на суму 55525,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000425 от 05.10.2010 р. на суму 57501,60 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000427 від 05.10.2010 р. на суму 57896,80 грн., договір поставки за видатковою накладною № РН-000429 від 05.10.2010 р. на суму 64577,20 грн. Стягнуто з ТОВ "Гласспак" на користь ТОВ "Комбинат" витрати по сплаті судового збору в сумі 24740,00 грн.
Рішення суду вмотивовано наступним:
- суд вважає недоведеним факт поставки товару по договорам поставки за видатковими накладними № РН-000388 від 20.09.2010 р., № РН-000390 від 23.09.2010 р., № РН-000392 від 23.09.2010 р., № РН-000394 від 23.09.2010 р., № РН-000396 від 23.09.2010 р., № РН-000402 від 23.09.2010 р., № РН-000398 від 30.09.2010 р., № РН-000405 від 01.10.2010 р., № РН-000407 от 01.10.2010 р., № РН-000409 від 01.10.2010 р., № РН-000411 від 02.10.2010 р., № РН-000413 від 02.10.2010 р., № РН-000415 від 02.10.2010 р., № РН-000417 від 02.10.2010 р., № РН-000419 від 03.10.2010 р., № РН-000421 від 03.10.2010 р., № РН-000423 від 03.10.2010 р., № РН-000425 от 05.10.2010 р., № РН-000427 від 05.10.2010 р.;
- суд дійшов висновку, що менеджер ОСОБА_4 не був уповноважений на здійснення дій щодо отримання товару та не мав права підпису розрахункових документів на товар, зазначений в оспорюваних договорах поставки;
- судом враховано та надано оцінку як доказу висновок судово-економічної експертизи № 20.14/05 від 10.07.2014 р., який міститься в матеріалах кримінального провадження;
- суд, посилаючись на ч. 3 ст. 63 ЦПК України, постанову Вищого господарського суду України від 29.04.2014 р. по справі № 916/2536/13, прийняв до уваги та проаналізував Акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комбинат" з питань господарських відносин з ТОВ "Гласспак" за період з 01.09.2010 р. по 31.10.2010 р.
Оскаржуване рішення суду обґрунтовано положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, ч. 1 ст. 202 ЦК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Не погодившись з рішенням суду від 06 липня 2015 року, третя особа ОСОБА_3 та ТОВ "Гласспак" звернулися до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких вказують, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржники зазначають наступне:
- судом безпідставно відхилені клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4, а також про витребування доказів від осіб, які мали відношення до постачання товару, вказаного в оспорюваних накладних;
- суд не задовольнив клопотання про призначення по даній справі судової економічної експертизи, при цьому суд прийняв як належний доказ копію висновку судової економічної експертизи, проведеної в кримінальному провадженні;
- суд безпідставно послався на постанову Вищого господарського суду України від 29.04.2014 р. по справі № 916/2536/13, оскільки суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо встановлення обставин;
- суд порушив норми матеріального права - ст.ст. 241, 261 ЦК України;
- встановлені судом обставини та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи;
- судом не проаналізовані заперечення та зауваження відповідача, які є суттєвими та впливають на правильність вирішення спору, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- пославшись на ч. 1 ст. 207 ГК України, суд не виклав свого мотивування та не вказав, яка ж саме підстава, зазначена в частині першій вказаної норми ГК України, застосовується судом у спірних правовідносинах.
З доводів, викладених у апеляційних скаргах, ОСОБА_3 та ТОВ "Гласспак" просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представник ТОВ "Гласспак" підтримав доводи апеляційних скарг.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судових засідань, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення кореспонденції суду, не скористався своїм законним процесуальним правом прийняти участь у засіданнях суду апеляційної інстанції.
Представник ТОВ "Комбинат" проти доводів апеляційних скарг заперечував.
Клопотання ТОВ "Гласспак" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 колегією суддів відхилено, приймаючи до уваги предмет спору у даній справі та коло тих обставин, які повинні бути встановлені судом при розгляді цієї справи.
Клопотання ТОВ "Гласспак" (вхідний № 5328/15 від 16.11.2015 р.) про приєднання до матеріалів справи письмових доказів колегією суддів задоволено частково на підставі визнаних обґрунтованими пояснень представника ТОВ "Гласспак" щодо безпідставності відхилення судом першої інстанції клопотань товариства про витребування доказів від 29.10.2014 р. та від 06.07.2015 р.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З позовної заяви ТОВ "Комбинат" до відповідача ТОВ "Гласспак" (з врахуванням заяви про виправлення помилок у позовній заяві) вбачається, що предметом позову є визнання недійсними договорів поставки між ТОВ "Гласспак" та ТОВ "Комбинат", а саме: договору поставки за видатковою накладною № РН-000388 від 20.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000390 від 23.09.2010 р. на суму 48 639,36 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000392 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000394 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000396 від 23.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000402 від 23.09.2010 р. на суму 92164,80 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000398 від 30.09.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000405 від 01.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000407 от 01.10.2010 р. на суму 48639,36 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000409 від 01.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000411 від 02.10.2010 р. на суму 52113,60 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000413 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000415 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000417 від 02.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000419 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000421 від 03.10.2010 р. на суму 45165,12 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000423 від 03.10.2010 р. на суму 55525,60 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000425 от 05.10.2010 р. на суму 57501,60 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000427 від 05.10.2010 р. на суму 57896,80 грн., договору поставки за видатковою накладною № РН-000429 від 05.10.2010 р. на суму 64577,20 грн.
З доданих відповідачем до позовної заяви копій видаткових накладних № РН-000388 від 20.09.2010 р., № РН-000390 від 23.09.2010 р., № РН-000392 від 23.09.2010 р., № РН-000394 від 23.09.2010 р., № РН-000396 від 23.09.2010 р., № РН-000402 від 23.09.2010 р., № РН-000398 від 30.09.2010 р., № РН-000405 від 01.10.2010 р., № РН-000407 от 01.10.2010 р., № РН-000409 від 01.10.2010 р., № РН-000411 від 02.10.2010 р., № РН-000413 від 02.10.2010 р., № РН-000415 від 02.10.2010 р., № РН-000417 від 02.10.2010 р., № РН-000419 від 03.10.2010 р., № РН-000421 від 03.10.2010 р., № РН-000423 від 03.10.2010 р., № РН-000425 от 05.10.2010 р., № РН-000427 від 05.10.2010 р. вбачається, що вони містять наступні реквізити: постачальник - ТОВ "Гласспак", отримувач - АТЗТ "Комбинат", платник - він же, замовлення - без замовлення, умови продажу - передоплата, а також містять відомості щодо найменування товару, одиниці виміру, кількості, ціни без ПДВ та суми з ПДВ.
Зазначені видаткові накладні підписані відвантажником та отримувачем із засвідченням підписів печатками обох сторін.
Задовольняючи позов ТОВ "Комбинат", місцевий господарський суд, насамперед, погодився з правовою позицією позивача, що видаткові накладні № РН-000388 від 20.09.2010 р., № РН-000390 від 23.09.2010 р., № РН-000392 від 23.09.2010 р., № РН-000394 від 23.09.2010 р., № РН-000396 від 23.09.2010 р., № РН-000402 від 23.09.2010 р., № РН-000398 від 30.09.2010 р., № РН-000405 від 01.10.2010 р., № РН-000407 от 01.10.2010 р., № РН-000409 від 01.10.2010 р., № РН-000411 від 02.10.2010 р., № РН-000413 від 02.10.2010 р., № РН-000415 від 02.10.2010 р., № РН-000417 від 02.10.2010 р., № РН-000419 від 03.10.2010 р., № РН-000421 від 03.10.2010 р., № РН-000423 від 03.10.2010 р., № РН-000425 от 05.10.2010 р., № РН-000427 від 05.10.2010 р. є договорами поставки, які відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, статей 203 та 215 ЦК України є недійсними договорами.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду Одеської області, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частин 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочин між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).
Відтак, щодо укладення договорів поставки між двома юридичними особами законом встановлена обов'язкова письмова форма.
Згідно частин 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч. 1 ст. 266 ГК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів розцінює видаткові накладні № РН-000388 від 20.09.2010 р., № РН-000390 від 23.09.2010 р., № РН-000392 від 23.09.2010 р., № РН-000394 від 23.09.2010 р., № РН-000396 від 23.09.2010 р., № РН-000402 від 23.09.2010 р., № РН-000398 від 30.09.2010 р., № РН-000405 від 01.10.2010 р., № РН-000407 от 01.10.2010 р., № РН-000409 від 01.10.2010 р., № РН-000411 від 02.10.2010 р., № РН-000413 від 02.10.2010 р., № РН-000415 від 02.10.2010 р., № РН-000417 від 02.10.2010 р., № РН-000419 від 03.10.2010 р., № РН-000421 від 03.10.2010 р., № РН-000423 від 03.10.2010 р., № РН-000425 от 05.10.2010 р., № РН-000427 від 05.10.2010 р. як первинні бухгалтерські документи, які оформлені на відображення та підтвердження конкретних господарських операцій, для формування бухгалтерського обліку як позивача, так і відповідача та які в подальшому слугують для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Відтак, висновок місцевого господарського суду щодо притаманності вищезгаданим видатковим накладним ознак договорів поставки є таким, що зроблений за неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно п.п. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057 1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Колегія суддів відмічає, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду не містить фактичних обставин, встановлених судом, з якими закон пов'язує визнання оспорюваних правочинів недійсними з посиланням на відповідні норми матеріального права.
Посилання суду на висновки судової економічної експертизи, проведеної під час кримінального провадження № 12014160500000013 та на акт від 18.02.2014 р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комбинат" з питань господарських відносин з ТОВ "Гласспак" за період з 01.09.2010 р. по 31.10.2010 р., складений головним державним ревізором-інспектором відділу контролю ризикових операцій та операцій, пов'язаних з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом Управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів в Одеській області В.О. Баркар, колегія суддів вважає такими, що зроблені з порушенням ст. 34 ГПК України, оскільки обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Якщо позивач стверджує про безтоварність операцій, відображених в оспорюваних видаткових накладних, а відповідач з цим не погоджується і надав документи на спростування таких тверджень позивача, то вказані обставини не можуть бути законними підставами для визнання недійсними правочинів, а підлягають перевірці відповідними правоохоронними органами, і тільки вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Відповідно до п.п. 2.2. п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Аналізуючи викладене, колегія суддів відмічає про недоведеність позивачем порушення оспорюваними видатковими накладними його прав або охоронюваного законом інтересу, відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, і в позові слід відмовити без з'ясування питання щодо позовної давності, про застосування якої зроблено заяву відповідачем.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов неправильних висновків про обґрунтованість та доведеність заявлених ТОВ "Комбинат" позовних вимог, неправильно застосував та порушив норми процесуального права при оцінці доказів - ст.ст. 34, 43 ГПК України, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, покладених в основу оскаржуваного судового акту - ст.ст. 203, 214 ЦК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2015року з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 06 липня 2015 року по справі №916/4100/14 скасувати.
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбинат" відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 14.12.2015 р.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Н.В. Ліпчанська
Суддя: Я.Ф. Савицький
Судове рішення № 54331384, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 09.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/4100/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: