Ухвала суду № 54331205, 14.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-12

У Х В А Л А

"14" грудня 2015 р. Справа № 911/5300/15

Суддя Христенко О.О., розглянувши позовні матеріали

за позовом Заступника прокурора міста Ірпеня Київської області (08292, Київська

область, м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 106) в інтересах держави в особі

уповноваженого органу

1. Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа,

8)

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській

області (01601, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 19028107)

до 1. Національного університету державної податкової служби України

(08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31, код ЄДРПОУ

02973089)

2. Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з

обмеженою відповідальністю (08201, Київська область, м. Ірпінь, вул.

Тургенівська, 50, код ЄДРПОУ 32240252)

3. Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (08200,

Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а)

про визнання договору недійсним та повернення майна у державну

власність

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Ірпеня Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу 1. Державної фіскальної служби України; 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до 1. Національного університету державної податкової служби України; 2. Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю; 3. Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області з вимогами визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 31.07.2007 № 143 «Про оформлення правовстановлюючої документації на будівлі і споруди реабілітаційного оздоровчого комплексу «Сосновий бір», розташованого в смт. Ворзель, вул. Кірова, 3 за Національним університетом ДПС України» та витребувати з незаконного володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби об’єкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Возрзель, вул. Кірова, 3, загальною вартістю 3142235,00 грн.

Розглянувши подані позовні матеріали, судом встановлено, що вони не відповідають вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України та підлягають поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З наданого заявником до позовної заяви договору купівлі-продажу від 26.11.2007 вбачається, що вартість спірного майна складає 3142235,00 грн.

Таким чином, враховуючи приписи підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір», прокурор за вимогу про витребування майна мав розраховувати розмір належної до сплати суми судового збору виходячи з вартості майна, яке зазначено в договорі купівлі-продажу від 26.11.2007 чи провести оцінку майна, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», для визначення його вартості на час звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, звертаючись до суду з позовом заступник прокурора в п. 3 прохальної частини просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Возрзель, вул. Кірова, 3, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації»в книзі 1-29, номер запису: 160, реєстраційний номер: 20350050.

Підпунктом 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову складає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Приписами Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду з цим позовом, передбачено, що органи прокуратури не мають пільг щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовами в інтересах держави, та оплачують такі позови на загальних підставах.

До матеріалів позовної заяви не долучено документів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В той же час, заступником прокурора в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору до винесення рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищезазначених імперативних приписів чинного законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, в порядку статті 33 ГПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Обґрунтовуючи своє клопотання про відстрочення сплати судового збору, заступник прокурора посилається на здійснення фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених на поточний бюджетний період, зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» не передбачено видатків на сплату прокуратурою судового збору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак у порушення вищезазначених приписів чинного законодавства заступником прокурора не надано будь-яких доказів в підтвердження викладених у вищезазначеному клопотанні обставин.

Як вже було зазначено вище, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Зважаючи на вищезазначені законодавчі приписи, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Такої ж правової позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у пункті 3.1 його Постанови.

При цьому судом враховується, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання заступника прокурора про відстрочення сплати судового збору за подання вказаного позову, у зв'язку з чим у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

За змістом п. 4 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи наведене вище, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника прокурора міста Ірпеня Київської області, всього на 116 акр., повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.О. Христенко