Ухвала суду № 54330449, 14.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В

Головуючий у 1 інстанції - Сіпака А.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2015 рокусправа № 808/1467/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. у справі №808/1467/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 19.09.2014 року №112050000/2014/000348/1 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00594 від 19.09.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000348/1 від 19.09.2014 року.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Запорізької митниці Міндоходів № 112050000/2014/00594 від 19.09.2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" суму судового збору у розмірі 560 грн. 28 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартсоті товару встановлено не можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не містять усіх даних для обраного методу визначення митної вартсоті та містять розбіжності.

На вимогу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення позивачем не було надано в повному обсязі документи, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість.

08.12.2014 року закінчився строк дії фінансових гарантій. Протягом дії гарантійних зобов'язань за МД від 19.09.2014 року №112050000/2014/021129 декларантом та уповноваженою ним особою не було надано додаткові документи дял підтвердження заявленої ним митної вартсоті товарів.

В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено клопотання про заміну відповідача - Запорізької митниці Міндоходів її правонаступником - Запорізької митниці ДФС у зв'язку з реорганізацією.

Розглянувши дане клопотання та додані до суду документи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст.55 КАС України та замінити відповідача - Запорізьку митницю Міндоходів її правонаступником - Запорізькою митницею ДФС.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 липня 2013 року між ОСОБА_4, Іспанія (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" (покупець) укладено контракт №13S/2013P на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару позивачем по електронній системі до м/п "Запоріжжя-центральний" Запорізької митниці Міндоходів було подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2014/020765, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 711 872,73 грн.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: контракт №13S/2013P від 16.07.2013 року; інвойс № 259/14 від 17.07.2014 року; проформа - інвойс № 264-14 від 15.07.2014 року; калькуляція постачальника від 17.07.2014 року; прайс-лист від 13.07.2014 року; міжнародні товарно-транспортні накладні № 6810; коносамент №SUDU546700153076; платіжні доручення № 537 від 28.07.2014 року та № 595 від 28.08.2014 року; експертний висновок № ОИ-481 від 05.09.2014 року Запорізької торгово-промислової палати; дублікати ветеринарних свідоцтв від 08.09.2014 року серії ГРД-00 №138727; сертифікат відповідності від 08.09.2014 року №UA1.041.X006541-14; ветеринарний сертифікат від 15.07.2014 року; сертифікат походження №7272338; екологічна декларація № 54306 від 26.08.2014 року; сертифікат якості №4-14 від 17.07.2014 року; експортна декларація № 14ES00361110193239.

16.09.2014 від митниці на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" надійшло повідомлення про те, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки, виявлено, що заявлено неповні відомості про митну вартість товарів згідно частини 1 ст. 55 Митного кодексу України та п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України.

Згідно вимог ст. 53 Митного кодексу Україні митний орган дійшов висновку, що документи які надані до митного оформлення товару містять наступні розбіжності:

- в платіжних дорученнях від 28.07.2014 року № 537 та від 28.08.2014 року №595 зазначений продавець не відповідає зазначеному продавцю в контракті від 16.07.2013 року №13S/2013P;

- висновок ТПП № ОИ - 481 від 05.09.2014 року містить інформацію про ціну товару на умовах поставки CIF Одеса, що не відповідає умовам поставки на товар, який заявлено до митного оформлення;

- в висновку ТПП №ОИ - 481 від 05.09.2014 року як джерела зазначені дані ряду компаній серед яких відсутній виробник оцінюваного товару, тобто даний висновок не стосується оцінюваного товару;

- висновок Запорізької ТПП від 05.09.2014 року №ОИ - 481 містить ціновий інтервал на товар від 1,480 до 1,775 євро за кг, тобто ціна на товар може бути вищою за заявлену;

- в інвойсі від 17.07.2014 року №259/14 зазначено, що оплата товару здійснюється покупцем згідно контракту від 16.07.2013 року №13S/2013P, проформи-інвойса від 15.07.2014 року №264-14. В платіжному дорученні від 28.08.2014 року №595 в графі "Призначення платежу" вказано посилання на проформу від 17.07.2014 року №259/14;

- у наданих до митного оформлення прайс-листі б/н від 13.07.2014 року та калькуляції б/н від 17.07.2014 року не міститься повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса продавця, країна);

- калькуляція б/н від 17.07.2014 року містить інформацію щодо витрат на транспортування, але згідно обраних умов поставки товару дані витрати додаються окремо.

В зв'язку з цим відповідачем у декларанта були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника.

19.09.2014 року TOB "КЛІОН" були надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

- лист № б/н від 17.09.2014 року з поясненнями щодо складу бухгалтерської документації, відсутності каталогу та з поясненнями виявлених розбіжностей;

- експертний висновок № ОИ-519 від 18.09.2014 року Запорізької ТПП;

- листи ТОВ "Кліон" № 06-1457 від 29.07.2014 року та № 06-1611 від 29.08.2014 року з поясненнями щодо помилок допущених у платіжних дорученнях;

- лист ТОВ "Кліон" № 06/02-1720 від 19.09.2014 року з поясненнями щодо виявлених розбіжностей.

Підчас аналізу додатково наданих документів митним органом встановлено, що:

- надані листи від 29.07.2014 року №06-1457, від 29.08.2014 року №06-1611, від 19.09.2014 року №06/02-1720, від 17.09.2014 року б/н роз'яснюють деякі виявлені в первинно наданих документах розбіжності, але не дають додаткової інформації щодо чисельних складових митної вартості товарів;

- наданий висновок ЗТПП від 18.09.2014 року №ОИ-519 не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару;

-в наданому висновку ЗТПП від 18.09.14 року № ОИ-519 як джерела зазначені дані ряду компаній серед яких відсутній виробник оцінюваного товару, тобто даний висновок не стосується оцінюваного товару;

- надані листи від 29.07.2014 року №06-1457, від 29.08.2014 року №06-1611, від 19.09.2014 року №06/02-1720 суперечать вимогам п.п. 10.2 контракту від 16.07.2013 року №13S/2013P.

19 вересня 2014 року митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №11205000/2014/00594 та прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №1120500000/2014/000348/1.

У вищевказаній картці відмови, як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

19.09.2014 року позивач подав митному органу нову митну декларацію №112050000/2014/021129.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як встановлено з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у п. 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки виявлено, що заявлено не повні відомості про митну вартість товарів, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на запит митного органу щодо надання додаткових документів надано додаткові документи, які також надані позивачем під час розгляду справи та наявні в матеріалах адміністративної справи.

Аналізуючи надані позивачем документи колегія суддів погоджується з тим, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення причин їх ненадання.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.09.2014 року №112050000/2014/000348/1 зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Також зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням методу 2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно із наявною у митного органу інформації про вартість операцій з подібними (аналогічними) товарами (з розрахунку 2,31 USD за 1 кілограм ), (МД №100250005/2014/125103 від 20.08.2014 року).

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано метод 2б.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості митним органом у графі 33 спірних рішень, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Зважаючи на все вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

З дій відповідача та прийнятого рішення не встановлено наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000348/1 від 19.09.2014 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №112050000/2014/00594 від 19.09.2014 року прийняті необґрунтовано, а відтак суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 р. у справі №808/1467/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

Н.А.Олефіренко