Ухвала суду № 54330297, 15.12.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року справа №805/3463/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 805/3463/15-а за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2015 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі - відповідач -1), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі - відповідач - 2), Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі - відповідач - 3) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєва О.О. від 06.08.2015р про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, у межах суми 4 650 264,32 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору) за виконавчим провадженням № 47691037 (4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року адміністративний позов Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєва О.О. від 06.08.2015р про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, у межах суми 4 650 264,32 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору) за виконавчим провадженням № 47691037 (а.с 113-116).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка не брала участі у справі, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи та неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції статті 11 КАС України, а саме, судом неправомірно не залучено до судового процесу ДК «Газ України», яка є зацікавленою особою, а розгляд справи безпосередньо стосується інтересів останньої. Апелянт також зазначає, що оскільки виконавчий документ у виконавчому провадженні виданий господарським судом Донецької області, то й позов пов'язаний з виконанням цього документа повинен подаватися до господарського суду Донецької області, який видав виконавчий документ. Крім того, апелянт вказує, що оскільки боржник веде господарську діяльність, то повинен роботи її так, щоб вчасно виконувати свої зобов'язання у договірних відносинах і не створювати обставини, які були б підставою для накладення арешту на рахунку. Вважає, що держаним виконавцем правомірно винесено постанову про арешт коштів боржника, та зазначає, що невиконання вищезазначеного рішення суттєво суперечить інтересам держави, порушує встановлений порядок здійснення правосуддя в Україні й спричиняє перепони своєчасному поповненню державного бюджету (а.с. 132-137).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», не брала участі у справі, проте є стороною виконавчого провадження, тому відповідно до ст. 185 КАС України має право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" зареєстровано у якості юридичної особи за ідентифікаційним кодом юридичної особи 03337119, номер запису 1 266 120 0000 002451, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15-18).

06 серпня 2015 року, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєвим О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, у межах суми 4 650 264,32 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору) за виконавчим провадженням № 47691037 щодо виконання наказу господарського суду, виданого 26.09.2014р. по справі № 905/1430/14 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про стягнення заборгованості (а.с. 10).

Вищезазначена постанова отримана позивачем 11 серпня 2015 року за вх.. № 1423 (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладення арешту на кошти боржника, жодним чином не пересвідчившись про реальний розмір грошових коштів боржника на рахунках банках, що призвело до зупинення операцій по всім рахункам боржника, що є порушенням, частини 3 статті 57 Закону № 606, яка обмежує арешт сумою стягнення, розміром витрат пов'язаних з виконанням рішення, що відповідає принципу співмірності втручання держави в право мирного володіння своїм майном та вільного розпорядження власними коштами, внаслідок чого, КП «Донецьктеплокомуненерго» було позбавлено можливості розпоряджатися власними коштами і майном, а також повноцінно здійснювати господарську діяльність та виконувати поточні завдання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

Згідно ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Разом з цим, при здійсненні виконавчого провадження мають враховуватись інтереси як стягувача, так і боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV, виконанню державною виконавчою службою підлягають такі виконавчі документи, як, зокрема, накази господарських судів.

Частиною першою та другою статті 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.п. 5, 6 ч. 3 статті 11 Закону № 606-XIV).

За змістом наведених норм вбачається, що система органів державної виконавчої служби за своїм соціальним призначенням покликана забезпечити реальну дію правових норм із застосуванням заходів примусового виконання, санкціонованих державою, а основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння у реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 32 Закону № 606-XIV, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 статті 57 Закону № 606-XIV, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція).

Пунктом 5.6.1 Інструкції передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилучення у боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Пунктом 5.1.4 Інструкції встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Таким чином, арешт грошових коштів та іншого майна боржника як засіб забезпечення реального виконання судового рішення має накладатися з урахуванням певної послідовності та виключно у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, оскільки накладення арешту на грошові кошти та інше майно у розмірі, що перевищує суму стягнення за судовим рішенням призведе до порушення прав боржника в частині обмеження права власності та права вільно, тобто на свій розсуд, розпоряджатися власними грошовими коштами (майном).

З матеріалів справи вбачається, що Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" є стороною (боржником) виконавчого провадження №47691037.

Приймаючи постанову від 06.08.2015 року про арешт коштів боржника, державним виконавцем встановлено наступне.

Згідно повідомлення Державної податкової служби, боржник має відкриті рахунки у банківських установах.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у томі числі на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням боржнику семиденного строку на самостійне виконання рішення суду. Вимоги державного виконавця боржником не виконані.

Державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 422 751,30 грн. Таким чином, загальна сума боргу з урахуванням виконавчого збору складає 4 650 264, 32 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладення арешту на кошти боржника, жодним чином не пересвідчився про реальний розмір грошових коштів на кожному з рахунків у дев'яти банківських установах.

Накладення арешту на рахунки боржника у банківських установах без визначення конкретних розмірів грошових коштів в них, призвело до зупинення операцій по всім рахункам боржника, що є порушенням частини 3 статті 57 Закону № 606, яка обмежує арешт сумою стягнення, розміром витрат пов'язаних з виконанням рішення, що відповідає принципу співмірності втручання держави в право мирного володіння своїм майном та вільного розпорядження власними коштами.

Із матеріалів справи вбачається, що одночасно, 06.08.2015р. державним виконавцем винесено постанову про арешт та оголошення заборони на відчуження всього майна Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго".

При цьому, згідно даних балансу ОКП "Донецьктеплокомуненерго" станом на 30.06.2015р. залишкова вартість основних засобів боржника складає 515 941 тис. грн. (гр. 3 рядку 1010 балансу).

По даній справі накладення арешту на все майно боржника, який є одним із найкрупніших комунальних підприємств Донецької області і має розмір залишкової вартості майна, який, в свою чергу, суттєво перевищує суму коштів, на яку органом ДВС накладено арешт, є достатньою мірою для забезпечення реального виконання рішення господарського суду по справі № 905/1430/14.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що державний виконавець знехтував принципом співмірності між вартістю майна боржника та сумою боргу за виконавчим провадженням № 47691037 та необґрунтовано додатково наклав арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках.

Накладаючи одночасно арешт на все майно та кошти на рахунках боржника, державний виконавець фактично позбавив його (Позивача) можливості розпоряджатися власними коштами і майном, а також повноцінно здійснювати господарську діяльність та виконувати поточні завдання.

Накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках, унеможливило подальше здійснення боржником обов'язкових щомісячних виплат заробітної плати власним працівникам, сплати податкових і інших обов'язкових платежів до бюджету, та іншим кредиторам боржника, а також погашення заборгованості за природний газ перед ДК "Газ України" по іншим виконавчим провадженням.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.10.2015 року по справі № 905/1430/14 заяву № юр/1793 від 10.09.2015 року Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про відстрочку виконання рішення від 14.04.2014 року у справі №905/1430/14 на 3 роки задоволено частково

Відстрочено виконання рішення від 14.04.2014р. господарського суду Донецької області по справі №905/1430/14 на 6 місяців, а саме до 01.04.2016 року.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що вимоги, викладені апелянтом в апеляційній скарзі задоволенню не підлягають.

Що стосується посилання апелянта на ту обставину, що оскільки виконавчий документ у виконавчому провадженні виданий господарським судом Донецької області, то й позов пов'язаний з виконанням цього документа повинен подаватися до господарського суду Донецької області, який видав виконавчий документ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, згідно пункту 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України за № 3 від 13.12.2010 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Оскільки, в даному випадку оскаржується постанова про арешт коштів боржника (з урахуванням виконавчого збору), тому, зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуюче викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями: 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 805/3463/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 805/3463/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Д.В. Ляшенко

А.А. Блохін