Ухвала суду № 54329849, 09.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09.12.2015 р. № 814/4278/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В.В., розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі

за позовомЗаступника прокурора Миколаївської області, доМиколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського, треті особиСлужба у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації, провизнання бездіяльність неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність Миколаївського національного університету імені Сухомлинського В.О. щодо невиплати у повному обсязі 102 студентам закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щорічної допомоги для придбання навчальної літератури, а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити 102 студентам вказаної категорії щорічну допомогу на загальну суму 385254 грн.

Разом з позовними вимогами прокурор просить відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на відсутність можливості на данний момент сплатити судовий збір, оскільки в його кошторисі на 2015 рік не заплановані фінансові витрати на судовий збір з урахуванням нової редакції Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" також передбачена можливість розстрочити, відстрочити сплату судового збору, враховуючи майновий стан сторони.

Однак, позивач є державним органом, а тому, на думку суду, посилання на майновий стан в зв'язку з відсутністю фінансування та/або неприбутковістю установи в цьому випадку є недоречним. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя, а в данному випадку, позивачем є прокурор, а не студенти вказаної категорії із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочки або розстрочки такої сплати.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо відстрочення терміну сплати судового збору.

Крім того, наслідком ненадання позивачем документу про сплату судового збору є залишення позовної заяви без руху із встановленням терміну для усунення даного порушення, що певною мірою є наданням додаткового часу для сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 165 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Суддя В.В.Біоносенко