Постанова № 54329523, 10.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року Справа № 904/6842/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Подобєда І.М.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність №18-157 від 23.12.2014 р.,

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015р. у справі №904/6842/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 68095грн.42 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015р. у справі №904/6842/15 (суддя Воронько В.Д.) позов публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задоволено, з державного підприємства (далі-ДП)"Придніпровська залізниця" на користь позивача стягнуто 68095грн.42 коп. збитків;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин невиконання відповідачем зобов"язань щодо доставки позивачу вантажу належної якості та в кількості, яка передбачена перевізними документами, чим позивачу спричинені збитки у вказаній вище сумі;

- не погодившись з рішенням суду, ДП"Придніпровська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що звіт про інспекцію, складений за участю незалежної організації, залученої позивачем, не може бути доказом неналежної якості вантажу, доставленого останньому, оскільки порядок проведення такої інспекції не відповідає вимогам, встановленим п.30 Правил видачі вантажів;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на наявність у відповідача в момент видачі вантажу інформації про порушення його якісних характеристик, на те, що відповідач, згідно з п.30 Правил видачі вантажів, мав можливість запросити експертів для проведення експертизи по якості вантажу, але не запросив, на те, що оскільки з боку відповідача не було проявлено такої ініціативи, позивач самостійно звернувся до незалежної експертної організації ІП"СЖС Україна", на те, що у разі незгоди з висновками експерта названої організації відповідач мав призначити повторну експертизу, на те, що ніяких письмових повідомлень про незгоду з діями позивача, висновками експертизи та висновками, зазначеними в акті приймання продукції по якості від відповідача не надходило, а також на те, що компанія ІП"СЖС Україна" є світовим лідером у сфері інспекційних послуг та експертизи, головний офіс компанії знаходиться в м.Одеса, з метою прискорення процесу визначення якісних характеристик вантажу випробування проводилися в атестованій лабораторії позивача під наглядом з боку представника ІП"СЖС Україна".

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 08. та 10.12.2015р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у тому числі, і в попередніх судових засіданнях, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" на адресу ПАТ"Запорізький завод феросплавів" за залізничною накладною №42359752 у вагонах №№56118334, 56118250 зі станції Іллічівськ-Паром Одеської залізниці відправлено вантаж горішок коксовий вагою нетто відповідно 42400кг та 45300кг.

В процесі перевезення вказаного вантажу 13.02.2015р. станцією Тимково Одеської залізниці були складені комерційні акти АА№055297/20, АА№055296/19, якими зафіксована недостача вантажу по вазі нетто у вагоні №56118334 в кількості 6590кг, у вагоні №56118250 в кількості 8110кг.

В перелічених комерційних актах зазначено також про навантаження вантажу у вагонах навалом, виявлення поглиблень у вагонах над люками по ширині глибиною до підлоги вагонів, порушення маркування в місці поглиблення, на станції Тимково люки закриті, поглиблення маркеровані.

13.02.2015р. згідно з досильними залізничними накладними №№42380121, 42380543 вказані вагони були відправлені вантажоодержувачу на станцію Запоріжжя-Ліве.

14.02.2015р. станцією Тимково Одеської залізниці складено комерційний акт АА№055298/21 про проведення комісійного переважування вантажу горішок коксовий, який прибув на станцію Тимково на платформі №44959344 (розсип вантажу з вагонів №№56118334, 56118250, який зібрано на станції Бобринець), усунення доступу до вантажу шляхом маркування, а також про те, що зібраний вантаж має незначну кількість баласту верхньої будови колії.

За наслідками переважування маса нетто вантажу, розташованого на платформі склала 9880кг.

Згідно з залізничною накладною №42411413 вантаж у вказаній кількості станцією Тимково Одеської залізниці відправлено на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

17.02.2015р. вантаж, завантажений у вагони №56118334, 56118250 видано позивачу на підставі комерційних актів АА№055297/20 від 13.02.2015р. з недостачею 6590кг, АА №055296/19 від 13.02.2015р. з недостачею 8110кг. Вантаж, завантажений на платформу №44959344 на підставі комерційного акту АА№055298/21 від 14.02.2015р..

В розділі "Є" комерційних актів маються відмітки про те, що при переважуванні вантажу різниці проти цих актів не виявлено.

Такі відмітки засвідчені штемпелем станції "Запоріжжя-Ліве" і підписані начальником та працівниками станції.

Відмітки в розділі "Є" комерційних актів АА№055296/19 від 13.02.2015р. та АА№055298/21 від 14.02.2015р. (платформа) підписані представником одержувача з відомостями про одержан-ня актів.

Позивачем здійснена комісійна прийомка продукції, яка прибула у вагонах №№56118334, 56118250 по кількості, про що складені акти №№44/15, 43/15 від 16.-21.02.2015р..

Відповідно до актів приймання продукції по кількості недостача дорівнює 6166 та 7657кг з урахуванням норми недостачі, встановленої Правилами видачі вантажів.

Приймання продукції, яка прибула на платформі №44959344 проведено позивачем по кількості, про що складено акт №45/15 від 16.-21.02.2015р..

Приймання продукції по кількості розпочато 16.02.2015р. о 15год.30хв., після переважування та визначення ваги брутто прийомка була зупинена для виклику робітника станції з метою спільного переважування і виклику представників відправника та інспектора незалежної експертної організації ІП"СЖС Україна", платформа поставлена на відповідальне зберігання 16.02.2015р. о 15год.50хв..

17.02.2015р. проведена прийомка продукції по якості, про що складено акт №7 від 17.02.2015р..

Цим актом зафіксовано, що представником товариства у присутності інспектора ІП"СЖС Україна" здійснено відбір проб, шляхом візуального огляду встановлена значна наявність сторонніх домішок у вантажі, який знаходиться на платформі №44959344 каміння, щебінь, уламки деревини, сміття.

Відповідно до висновку, який міститься в акті про приймання продукції за якістю зміст зольності склав у продукції 23.9 процента, що підтверджується звітом ІП"СЖС Україна". Даний показник не відповідає ТУ У322-00190443-120-2012 "Горішок коксовий", зміст зольності не повинен перевищувати 15 процентів. Вантаж, який знаходиться на платформі по своїм якісним характеристикам не відповідає найменуванню "горішок коксовий", у зв"язку з чим, даний вантаж не може бути використаний на ПАТ"Запорізький завод феросплавів".

В подальшому, при прийманні продукції за кількістю, комісією товариства позивача було зроблено висновок про неможливість прийняття вантажу, який прибув на платформі, в рахунок недостачі вантажу "горішок коксовий" у вагонах №№56118250, 56118334, платформа з вантажем підлягає поверненню на станцію Запоріжжя-Ліве.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №18-37/38 від 26.05.2015р. про відшкодування збитків в сумі 95271грн.55коп., спричинених недостачею вантажу у перелічених вище вагонах.

Одночасно позивачем повідомлялося про оплату рахунків ПАТ"Нікопольський завод феросплавів" на підставі договору, згідно з яким здійснювалося постачання спірної продукції.

Претензія позивача задоволена відповідачем на суму 27176грн.13коп.. В іншій сумі 68095грн.42коп. претензія залишена без задоволення на підставі комерційного акту станції Тимково №055298/21 від 14.02.2015р., відповідно до якого розсип 9880кг горішка коксового з вагонів №№56118334, 56118250 зібрана та дослана на станцію призначення на платформі №44959344.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ПАТ"Запорізький завод феросплавів" з позовом до господарського суду про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" 68095грн.42коп. збитків.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на невиконання відповідачем зобов"язань щодо доставки позивачу вантажу належної якості та в кількості, що передбачена документами, чим позивачу спричинені збитки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрати, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Ст.114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Ст.131 Статуту встановлено, що претензії, які виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно з ст.224 Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст.225 Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що саме особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобовязання; наявності шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинного звязку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Відповідно до п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує незалежних експертів, які відповідно до законодавства мають право на проведення експертизи.

Експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції).

Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь у експертизі вантажу.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.2 ст.34 Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо досліджуваної справи, то обов"язок доведення обставин по наявності збитків, спричинених недостачею вантажу в кількості 9880кг внаслідок відмови від прийняття неякісної продукції, виданої в рахунок цієї недостачі, покладається безпосередньо на позивача.

Проте, належні докази в обґрунтування цих обставин позивачем не надані.

Як вбачається з акту прийомки продукції по якості від 17.02.2015р. відбір проб для проведення експертизи змісту продукції, що завантажена на платформі №44959344 здійснено представником товариства позивача в присутності представника ІП"СЖС Україна".

Лабораторні іспити по встановленню величини такого показника як зольність у змісті продукції проведені в лабораторії товариства позивача ІП"СЖС Україна" без участі начальника станції Запоріжжя-Ліве.

Акти прийомки продукції по кількості від 16.-21.02.2015р. та по якості від 17.02.2015р. не містять відомостей про виклик начальника станції або посадових осіб підприємства відповідача для участі у відборі проб та у лабораторних іспитах.

Таким чином, звіт ІП"СЖС Україна" про інспекцію, яким зафіксовано, що зольність у спірній продукції дорівнює 23.9% складено в односторонньому порядку.

З огляду на викладене зазначений звіт не може бути належним та допустимим доказом завантаження на платформу неякісної продукції.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що звіт про інспекцію, покладений в обґрунтування акту прийомки продукції по якості, підписано та датовано у м.Запоріжжя 18.02.2015р. (а.с.24), в той час, як вказаний акт прийомки з висновками інспекції складено позивачем 17.02.2015р..

Крім того, не надані позивачем також докази та обґрунтування впливу наявності сторонніх домішок у вантажі таких як каміння, щебінь, тощо на величину показника зольності горішка коксового, встановлену ТУ У 19.1-00190443-120:2012 (а.с.86), а також протиправних дій відповідача саме у збільшенні величини цього показника.

Таким чином, обставини щодо невиконання відповідачем зобов"язань по доставці позивачу вантажу неналежної якості в установленому порядку останнім не доведені.

У цьому зв"язку підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків відсутні. В задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Тому рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Доводи позивача з посиланням на п.п.29, 30 Правил видачі вантажів про обов"язок залізниці видачі вантажу одержувачу тільки після визначення розміру недостачі, псування або пошкодження та повідомлення товариства про запрошення експертів, що б воно мало можливість взяти участь у проведенні експертизи вантажу і зробити відмітку в комерційному акті визнані колегією суддів необґрунтованими.

Відповідно до п.29 названих Правил у разі недостачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу ( в тому числі і під час перевезення) станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної недостачі, псування або пошкодження згідно з пред"явленими одержувачем документами (рахунки-фактури, тощо).

У даному випадку, в комерційному акті АА №055298/21 від 14.02.2015р., складеному до видачі вантажу, відомості про його псування або пошкодження відсутні.

Відмітка в акті щодо наявності у зібраному вантажі незначної кількості баласту верхньої будови колії не є достатньою підставою для визначення робітниками підприємства відповідача вантажу як зіпсованого або пошкодженого, оскільки їх діяльність не пов"язана з переробкою горішка коксового з метою виплавки феросплавів.

Отже при отриманні вантажу на платформі разом з комерційним актом, який містив відповідну відмітку, з метою усунення використання неякісної продукції позивач не був позбавлений можливості пред"явити залізниці вимогу в порядку п.30 Правил щодо запрошення незалежних експертів, які відповідно до законодавства мають право на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015р. у справі №904/6842/15 скасувати;

- в позові відмовити;

- стягнути з публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 2009грн.70коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.М.Подобєд

Повна постанова складена 15.12.2015