Постанова № 54329242, 10.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року Справа № 912/3342/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.03.2015 р.;

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 07.10.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 29Д-10 від 01.10.2015 р.;

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2015 року у справі № 912/3342/15

за позовом фермерського господарства "Степ", с. Димине Кіровоградської області

до приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 469845 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2015 року (суддя Змеул О.А.) стягнуто з приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь фермерського господарства "Степ" 469845 грн. основної заборгованості за насіння соняшника та 9396 грн. 90 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство "Креатив" зазначає, що в порушення п.п. 3.8-3.10 договору постачальник не надав покупцю товарно-транспортні накладні. Крім того скаржник зазначає, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 26.03.2015 року № 884 підписана ОСОБА_4, який не є керівником підприємства, та ОСОБА_5, який не є головним бухгалтером підприємства, а отже довіреність видана неповноважними особами, відповідно і видаткова накладна підписана особою, якій приватне акціонерне товариство "Креатив" не надавало повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач також зазначає, що судом першої інстанції не досліджено факту виконання з боку позивача вимог п. 6.1 договору зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059.

Фермерське господарство "Степ" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

17.10.2014 року приватне акціонерне товариство "Креатив" (зберігач, відповідач) в особі представника ОСОБА_4 та фермерське господарство "Степ" (поклажодавець, позивач) в особі голови фермерського господарства ОСОБА_1 уклали договір відповідального зберігання продукції №Х14-00059 (а.с. 8-10).

У п. 1.1. договору відповідального зберігання продукції сторони узгодили, що зберігач приймає, а поклажодавець передає на тимчасове оплатне відповідальне зберігання наступний товар: насіння соняшнику врожаю 2014 року у кількості 100 тонн на умовах, визначених даним договором.

Фактично позивачем передано на зберігання відповідачу 104,410 тонн насіння соняшнику на загальну суму 939690 грн., зокрема: 17.10.2014 року на елеватор №2 - 25,900 т; 18.10.2014 року на елеватор №2 - 28,020 т; 19.10.2014 року на елеватор №2 - 50,490 т., що підтверджується актом здачі-приймання насіння соняшнику від 21.10.2014 року №1 (а.с. 14). Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств без будь-яких претензій та зауважень.

26.03.2015 року між приватним акціонерним товариством "Креатив" (покупець) і фермерським господарством "Степ" (продавець) укладено договір поставки № С14-02551.

За п.1.1 договору поставки продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2014 року на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 договору поставки встановлено, що товар поставляється згідно договору зберігання від 17.10.2014 року №Х14-00059 на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс 2010) за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору за адресою: склад, с. Димине, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська область.

Термін поставки товару протягом 3 днів після підписання даного договору, але не пізніше 31.03.2015 року (включно) (п.3.2 договору поставки).

Датою поставки товару є дата фактичного отримання товару покупцем в місці поставки відповідно до п.3.1 даного договору, що зазначається в товарно-транспортній накладній. Для отримання товару покупець зобовязаний надати покупцю довіреність на отримання товару (п. 3.6 договору поставки).

Відповідно п. 4.1 договору поставки кількість товару становить 104, 41 тонн; ціна товару за одну тонну дорівнює 9000 грн.; орієнтовна сума договору складає 936690 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на підставі довіреності від 26.03.2015 року №884, виданої ОСОБА_6 (а.с. 22), товар на суму 939690 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 26.03.2015 року № 2 (а.с. 20) та податковою накладною (а.с. 19).

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що довіреність від 26.03.2015 року №884, видана ОСОБА_6, не є належним доказом надання повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідній особі, оскільки підписана неповажними особами. За твердженням приватного акціонерного товариства "Креатив" на момент видачі вищезазначеної довіреності керівником підприємства був ОСОБА_7, а головним бухгалтером ОСОБА_8, що підтверджується протоколом засідання наглядової ради закритого акціонерного товариства Креатив" від 14.01.20111 року №158 та наказом про призначення від 17.01.2011 року № 30-К (а.с. 82, 83).

Обставина, на яку посилається відповідач, щодо підписання довіреності від 26.03.2015 року №884 неповноважними особами, не спростовує факту поставки товару з боку позивача та отримання його відповідачем з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що підпис особи на довіреності від 26.03.2015 року № 884 на отримання товарно-матеріальних цінностей від фермерського господарства "Степ" за договором від 26.03.2015 року № С14-02551 скріплений печаткою приватного акціонерного товариства "Креатив".

Відповідачем не надано суду доказів незаконного вибуття печатки з володіння приватного акціонерного товариства "Креатив". Доказів звернення до органів внутрішніх справ щодо незаконного використання посадовою особою приватного акціонерного товариства "Креатив" печатки матеріали справи не містять.

Приватним акціонерним товариством "Креатив" було здійснено часткову оплату поставленого фермерським господарством "Степ" товару, про що свідчать наявні у справі копії платіжних доручень від 03.04.2015 року № 112 на суму 169845 грн., від 21.04.2015 року № 1003 на суму 100000 грн., від 22.04.2015 року № 1027 на суму 100000 грн., від 22.04.2015 року № 1031 на суму 100000 грн., які мають призначення платежу за соняшник згідно Дог № С14-02551 від 26.03.2015 (а.с. 53, 54, 55, 56).

Здійснивши перерахування частини вартості насіння соняшнику, отриманого на підставі договору поставки, в сумі 469845 грн., приватне акціонерне товариство "Креатив" визнало факт придбання у фермерського господарства "Степ" товару за договором поставки від 26.03.2015 року № С14-02551 та схвалило господарську операцію щодо придбання насіння соняшнику, яке було отримане за видатковою накладною від 26.03.2015 року № 2.

Актом звірки взаємних розрахунків, складеним між приватним акціонерним товариством "Креатив" і фермерським господарством "Степ" за період з січня 2015 року по липень 2015 року по договору від 26.03.2015 року № С14-02551, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств, підтверджено заборгованість приватного акціонерного товариства "Креатив" перед фермерським господарством "Степ" станом на 31.07.2015 року в сумі 469845 грн. (а.с. 15).

Згідно п. 5.1. договору поставки покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури й документів, визначених п.3.8, п.3.9 та п.3.10 даного договору, проведення досліджень товару на відповідність вимогам п.2.1 даного договору та надання в електронному або письмовому вигляді відомостей про зареєстровану у встановленому чинним законодавством податкову накладну. Оплата товару здійснюється виходячи з остаточної ціни на товар, визначеної відповідно до п.4.2 даного договору.

Як вказувалось вище, фермерське господарство "Степ" виконало свої зобовязання по поставці товару, втім відповідач, в порушення умов договору, товар оплатив частково у сумі 469845 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.04.2015 року № 112 на суму 169845 грн., від 21.04.2015 року № 1003 на суму 100000 грн., від 22.04.2015 року № 1027 на суму 100000 грн., від 22.04.2015 року № 1031 на суму 100000 грн., (а.с. 53, 54, 55, 56), у звязку з чим прострочив виконання грошового зобовязання щодо оплати товару на суму 469845 грн.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості приватним акціонерним товариством "Креатив" не надано, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 469845 грн. основного боргу обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Щодо посилань приватного акціонерного товариства "Креатив" на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що продавець при завантаженні товару зобовязаний надати покупцю товарно-транспортну накладну, якісне посвідчення, документ про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів і радіонуклідів; на вимогу покупця продавець зобовязаний надати документ про проходження повірки ваг.

Відповідно п. 3.1 договору поставки товар поставляється згідно договору зберігання від 17.10.2014 року №Х14-00059 на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс 2010) за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору, за адресою: склад, с. Димине, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська область.

Пунктом 4.1 договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059 передбачено, що зерно передається на зберігання поклажодавцем і приймається зберігачем на складах за адресою: просп. Промисловий, 14/а, просп. Інженерів, 10а, м. Кіровоград, Кіровоградська область.

На виконання п.4.1 договору відповідального зберігання сторонами складено акт здачі-приймання насіння соняшнику у кількості 104,410 тонн. Отже на момент укладання договору поставки від 26.03.2015 року № С14-02551 товар перебував на зберіганні на складі відповідача, а тому необхідність у здійсненні його доставки та складанні товарно-транспортних накладних була відсутня.

Матеріали справи свідчать про те, що товар був прийнятий відповідачем без будь-яких претензій та зауважень щодо його кількості, асортименту, якості або відсутності необхідних документів, в тому числі товарно-транспортних накладних, що вбачається з видаткової накладної, наявної у матеріалах справи.

Згідно ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач з часу отримання товару не скористався передбаченим нормами ст. 666 Цивільного кодексу України правом встановити продавцю строк для передачі необхідних документів.

Доказів відмови від договору та повернення товару відповідачем не надано.

У відповідності з ч.1. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин посилання приватного акціонерного товариства "Креатив" на порушення продавцем обовязку щодо надання товарно-транспортних накладних та відомостей про зареєстровану у встановленому порядку податкову накладну є безпідставними.

Доводи відповідача про недослідження факту виконання з боку позивача умов п. 6.1 договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059 колегією суддів визнаються безпідставними з огляду на таке.

Згідно п. 6.1 договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059 у випадку продажу (відчуження) поклажодавцем зерна під час його зберігання зберігачем іншій особі, такий продаж (відчуження) здійснюється зберігачем на підставі довіреності, письмової заяви поклажодавця на імя керівника зберігача за підписом керівника, головного бухгалтера поклажодавця завіреною печаткою, за умови укладання договору відповідального зберігання зерна із новим власником.

Проаналізувавши даний пункт договору колегія суддів дійшла висновку, що в ньому міститься перелік документів, необхідних у разі продажу (відчуження) зерна фермерським господарством "Степ" іншій особі.

Порядок переоформлення права власності на зерно у випадку його продажу саме зберігачу, узгоджений сторонами у п 6.3 договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059, де зазначено, що у випадку продажу поклажодавцем зерна під час його зберігання зберігачу послуги щодо такого зерна не нараховуються. При цьому сторони укладають договір поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, умови п.6.3 договору відповідального зберігання сторонами виконані шляхом укладення договору поставки від 26.03.2015 року № С14-02551.

08.12.2015 року і 10.12.2015 року приватним акціонерним товариством "Креатив" до апеляційного господарського суд подані клопотання про витребування у фермерського господарства "Степ" оригіналів таких документів: видаткової накладної від 26.03.2015 року № 2; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 26.03.2015 року № 884; акту здачі-прийняття насіння соняшнику від 21.10.2014 року № 1; товарно-транспортних накладних, які оформлювались при відвантаженні товару за договором поставки від 26.03.2015 року № С14-02551; податкових накладних, які складалися фермерським господарством "Степ" при здійсненні господарської операції за договором поставки від 26.03.2015 року № С14-02551, і докази їх реєстрації; довіреності на продаж зерна; письмової заяви про продаж зерна, та всіх документів на підтвердження виконання умов п.6.1 договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059.

Оскільки у судовому засіданні 10.12.2015 року колегією суддів і представником відповідача оглянуто надані фермерським господарством "Степ" оригінали договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059, видаткової накладної від 26.03.2015 року № 2, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 26.03.2015 року № 884, акту здачі-прийняття насіння соняшнику від 21.10.2014 року № 1, акту звірки за січень 2015 року - липень 2015 року, податкової накладної від 26.03.2015 року №5/2, реєстру/складської за період з 01.01.2013 року по 25.03.2015 року, що відображено у протоколі судового засідання від 10.12.2015 року, клопотання приватного акціонерного товариства "Креатив" про витребування цих документів у позивача апеляційним господарським судом відхилено.

З урахуванням того, що матеріалами справи не підтверджено і відповідачем не доведено, що насіння соняшнику, яке було передане приватному акціонерному товариству "Креатив" на відповідальне зберігання за договором від 17.10.2014 року № Х14-00059, та насіння соняшнику, яке було предметом договору поставки від 26.03.2015 року № С14-02551, є різними партіями, судовою колегією відхиляється клопотання відповідача щодо витребування у фермерського господарства "Степ" документів, передбачених п.6.1 договору відповідального зберігання № Х14-00059 (письмова заява про продаж зерна, довіреність), а також товарно-транспортних накладних, які оформлювались при відвантаженні товару за договором поставки від 26.03.2015 року № С14-02551.

Відповідач посилається на те, що договір відповідального зберігання є неукладеним через відсутність підпису голови фермерського господарства "Степ" на його копії, яка додана до позовної заяви.

У засіданні суду 10.12.2015 року колегією суддів було оглянуто оригінал договору відповідального зберігання від 17.10.2014 року № Х14-00059, наданий фермерським господарством "Степ", та встановлено, що договір підписаний як головою фермерського господарства "Степ" ОСОБА_1, так і уповноваженим представником приватного акціонерного товариства "Креатив" ОСОБА_4, і містить печатки обох підприємств. Копію згаданого договору судом апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи (а.с. 105-106).

За таких обставин колегією суддів відхиляються доводи приватного акціонерного товариства "Креатив", викладені в апеляційній скарзі, а відтак відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2015 року у справі № 912/3342/15 залишити без змін, а скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

повний текст постанови виготовлений 15.12.15р.