Ухвала суду № 54325345, 02.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/3290/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2481/К/15 ОСОБА_1

Категорія - 26 (I) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

судді: Грищенко Н.М., Чорнобука В.І.,

при секретарі: Масловій К.В.

за участі: представника відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і просив стягнути у відшкодування моральної шкоди 18270 грн. у звязку з втратою стійкої професійної працездатності в розмірі 30% безстроково внаслідок професійного захворювання на виробництві.

Рішенням суду позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 18270 грн., на користь держави судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не обґрунтовано дійшов висновку про спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоровя, факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно запису трудової книжки позивач ОСОБА_4 працював в ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 19.11.2001 року по 18.04.2012 року, при цьому з 02.01.2003 року, відповідач працював підземним прохідником (а.с.5-6 копія трудової книжки).

ОСОБА_6 медичного висновку від 02.04.2013 року № 604, складеного спеціалістами лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, ОСОБА_4 працював у несприятливих умовах праці і встановлено професійний характер захворювання (л.с. 19, 20-21 копія медичного висновку, довідки).

ОСОБА_6 розслідування виникнення хронічного професійного захворювання від 21 травня 2013 року щодо ОСОБА_4, професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи на проходці шахти «Родіна» підземним прохідником, виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору перешкоджаючого їх застосування. ОСОБА_6 медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 02.04.2013 р. № 604, підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут 12.1992-08.1993 підземний гірничий робітник, підземний кріпильник, трест «Кривбасшахтострой». Причиною виникнення професійного захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу (л.с. 22-23 копія акту).

При огляді МСЕК ОСОБА_4 22.07.2013 року, йому було визначено 30% втрати працездатності внаслідок професійного захворювання та призначено 3 групу інвалідності (а.с.24,25 копії довідок МСЕК).

Суд, частково задовольняючи позов, виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обовязків і повязане з виробництвом, і наявності у звязку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21 травня 2013 року (а.с.22-23) причиною професійного захворювання є робота ОСОБА_4 в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному оскільки згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 21.05.2013 року причиною професійного захворювання позивача є його робота, зокрема на підприємстві відповідача, в умовах впливу шкідливих виробничих факторів.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивачеві було відомо про можливі наслідки впливу шкідливих умов праці на стан його здоровя та добровільну працю в таких умовах, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив працівника з умовами праці та попередив про їх шкідливість не звільняє відповідача від законодавчо встановленого обовязку забезпечити якісні та безпечні умови праці.

Спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи й доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки згідно ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом необґрунтований розмір моральної шкоди спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача.

Так, внаслідок отриманого професійного захворювання позивач час від часу змушений звертатись до лікарів, що підтверджується виписними епікризами; змінився його звичний ритм життя, зменшилась активність його життєвої діяльності, він змушений прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійного підтримання працездатності.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів та їх переоцінки.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тривалість роботи позивача на інших підприємствах, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 жовтня 2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: