Ухвала суду № 543225, 22.02.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-7751/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого2007 року                                                                                                    м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є, Шипуліної Т.М.

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданніПавлушку Р.С.

касаційну скаргу Обухівської об‘єднаної державної податкової інспекції у Київській області

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2005р.

у справі№ 33/5-05 господарського суду Київської області

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Либідь»

до Обухівської об‘єднаної державної податкової інспекції у Київській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.05.2005 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Обухівської ОДПІ від 02.02.2005 р. № 0000112301/0/194 про визначення товариству з додатковою відповідальністю «Либідь» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в сумі 40 546 738,01 грн., в тому числі: 13 515 522,67 грн. – основний платіж та 27 031 215,34 грн. – штрафні санкції, накладені на підставі підпунктів 17.1.1, 17.1.9 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судові рішення вмотивовані тим, що відповідно до ст.19 Закону України «Про систему оподаткування», пункту 18.1 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст.2, 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписаної 08.02.1995 р. та ратифікованої Верховною Радою України згідно Закону України від 16.10.1995 р. № 369/95-ВР, товариство з додатковою відповідальністю «Либідь» не повинно було оподатковувати перестрахові премії в сумі 90 103 484,50 грн., сплачені на підставі договору перестрахування ризиків ТОВ «Страхова компанія «Авест-Класік», резиденту Російської Федерації.

В касаційній скарзі Обухівська ОДПІ просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій пункту 13.6 ст.13, ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до рейтингів фінансової надійності /стійкості/ страховиків та перестраховиків - нерезидентів» від 15.10.2003 р. № 1640.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобов’язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 31.01.2005 р. № 8/23-1/32641321, про порушення позивачем вимог пункту 13.6 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок неоподаткування за ставкою 15 % перестрахової премії в сумі 495 812 936,29 російських рублів, що еквівалентно 90 105484,50 грн., сплаченої в серпні-вересні 2004 року ТОВ «Страхова компанія «Авест-Класік», резиденту Російської Федерації, на підставі контракту про узгодження пропорційного перестрахування від 14.06.2004 р. № 61/07-04, оскільки позивачем не надано декларацію про рейтинг фінансової надійності зазначеного перестраховика - нерезидента відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1640.

Згідно пункту 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності / у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях /, крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 – 13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 13.6 цієї статті в редакції Закону України від 24.12.2002 р. № 349-ІУ, чинній до 01.10.2004 р., встановлено, що страховики / інші резиденти /, які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків / у тому числі страхування життя / на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином: а/ при страхуванні або перестрахуванні ризику у страховиків або перестраховиків – нерезидентів, рейтинг фінансової надійності / стійкості / яких відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України на підставі прилюдного оголошення рейтингів таких компаній – за ставкою 0 відсотків; б/ в інших випадках – за ставкою 15 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.

Станом на серпень-вересень 2004 року вимоги щодо рейтингу фінансової надійності /стійкості/ страховиків та перестраховиків - нерезидентів були встановлені постановою Кабінетів Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1640, чинної з 01.01.2004 р. до 18.08.2005р.

Згідно пункту 2 Вимог до рейтингів фінансової надійності /стійкості/ страховиків та перестраховиків - нерезидентів, затверджених цією постановою, зазначений рейтинг визнається в Україні у разі, коли він оприлюднений у країні місцезнаходження страховиків та перестраховиків - нерезидентів у бюлетенях міжнародних рейтингових агентств, визначених пунктом 1 цих Вимог, які видаються у країні місцезнаходження цих агентств і на офіційному сайті відповідного агентства в мережі Інтернет.

Рейтинг фінансової надійності /стійкості/ страховиків та перестраховиків - нерезидентів підтверджується страховиками-резидентами шляхом подання до Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг декларації за формою № 1П / пункт 5 вказаних Вимог /.

За змістом пункту 4 Вимог рейтинг визначається на час укладення договору страхування / перестрахування /.

Положення пункту 13.6 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо оподаткування страховиком за власний рахунок сум страхування або перестрахування, які виплачуються ним нерезиденту, означає, що нерезидент отримує виплачений йому доход з джерелом походження з України в повному розмірі без утримання суми податку, тобто без оподаткування цього доходу в Україні, а відтак податок, який страховик-резидент зобов’язаний сплатити відповідно до зазначеного пункту за своєю сутністю не є податком з доходу нерезидента.

Статтею 22 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995 р. визначено метод усунення подвійного оподаткування. Згідно з цією статтею, якщо резидент однієї Договірної Держави одержує доход або володіє майном у другій Договірній Державі, які відповідно до положень цієї Угоди можуть оподатковуватися у Другій Державі, сума податку на цей доход або майно, сплачена в цій другій державі, підлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу або майна в першій згаданій Державі. Ці вирахування, проте, не будуть перевищувати суму податку першої Держави на такий доход або майно, нарахованого відповідно до її податкового законодавства і правил.

Якщо відповідно до будь-якого положення Угоди отримуваний доход або майно резидента Договірної Держави звільнені від податку в цій державі, ця Держава може, однак, при підрахунку ставки і суми податку з частини доходу або майна цього резидента, яке залишилося, взяти до уваги звільнений доход або майно.

Зазначений метод усунення подвійного оподаткування свідчить про те, що вказана Угода спрямована на недопущення подвійного оподаткування доходів або майна резидентів України та Російської Федерації, отриманих із джерелом походження в іншій із зазначених держав, тобто, як за законами держави, в якій вони отримані, так і за законами держави, резидентом якої є особа, яка отримала доход або майно. Саме в контексті такого завдання регулювання суспільних відносин з оподаткування доходів, отриманих із джерелом походження в іншій Договірній Державі, підлягають застосуванню норми цієї Угоди. З огляду на те, що пункт 13.6 ст.13 Закону України виключає можливість утримання податку із сум страхування або перестрахування, виплачених на користь  нерезидента, встановивши, що податок сплачується резидентом за рахунок власних коштів, тобто виключає можливість подвійного оподаткування доходу нерезидента, отриманого із джерелом походження в Україні, оподаткування зазначених сум страхування або перестрахування знаходиться поза межами регулювання Угоди від 08.02.1995 р.

Виходячи з предмету спору та положень пункту 13.6 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 4 Вимог до рейтингів фінансової надійності /стійкості/ страховиків та пере страховиків - нерезидентів, затверджених постановою КМ України від 15.10.2003 р. № 1640, доведенню в судовому процесі підлягають, зокрема, обставини щодо рейтингу ТОВ «Страхова компанія «Авест-Класік» на дату укладення контракту № 61/07-04 від 14.06.2004 р. Неподання позивачем Державній комісії з регулювання ринку фінансових послуг України декларації на підтвердження рейтингу вказаного перестраховика - нерезидента саме по собі не свідчить про відсутність у останнього відповідного рейтингу. З огляду на те, що вказані обставини не були встановлені під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, та з врахуванням меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст.220 КАС України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного і повного з’ясування обставин справи та вирішити спір у відповідності із законом.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Обухівської об‘єднаної державної податкової інспекції у Київській області задовольнити.

Скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2005р., рішення господарського суду Київської області від 19.05.20006р., справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               Усенко Є.А.

Судді                                                                                                            Бившева Л.І.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                 Усенко Є.А.