Ухвала суду № 54321989, 08.12.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 4-с/522/223/15

Справа № 522/20733/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 рокум. Одеса

Приморськийрайонний суду м. Одеси у складі:

головуючого-суддіДомусчі Л.В.,

при секретарі-Шевчик В.І.

розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ,зацікавлені особи-відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

05.10.2015р. скаржник звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2

Скарга мотивована тим, що 07.09.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-757/11 від 19.06.2014р. виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2190707,30 доларів США (що еквівалентно 17510323,45 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,99 грн.). Постанова мотивована тим, що Заявником порушено вимоги статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки згідно виконавчого документа № 2-757/11 рішення Приморського районного суду м. Одеси набрало законної сили 10.12.2013р. Виконавчий документ виданий 19.06.2014р. Оскільки, виконавчий документ не перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби, строк предявлення до виконання не поновлювався. Заявник вважає, що постанова головного державного виконавця не відповідає вимогам, що передбачені статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постановою заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського місткого управління юстиції ОСОБА_3 від 05.12.2014р. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, так як виконавчий документ № 2-757/11 предявлено не за місцем виконання рішення. Відтак, на його думку, строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання ним не був пропущений. Просив суд ухвалити судове рішення, яким дії головного державного виконавця Думанської А.Л. визнати не правомірними, вказану постанову скасувати та зобов'язати головного державного виконавця Думанську А.Л. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом.

Представник Заявника у судовому засідання не зявилась, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Державний виконавець та представник Боржника у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися судом про час та місце розгляду скарги належним чином.

Суд вбачає можливим розгляд скарги у відсутність вказаних осіб, оскільки останні повідомлялися судом в установленому законом порядку, будь-яких заяв про неможливість їх участі у справі, як і клопотань про відкладення судового розгляду справи, не надходило.

Заслухавши пояснення представника Заявника, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

За змістом статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013р. задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором № М-45/07-КЛ від 26.02.2007р. у загальному розмірі 2190707,30 доларів США (що еквівалентно 17510323,45 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,99 грн.), в тому числі: 1300588,25 доларів США (що еквівалентно 10395601,88 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,993 грн.) залишок заборгованості по кредиту; 782881,12 доларів США (що еквівалентно 6257568,79 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,993 грн.) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 26979,14 доларів США (що еквівалентно 215644,27 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,993 грн.) пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 80258,79 доларів США (що еквівалентно 641508,51 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,993 грн.) пеня за несвоєчасну сплату щомісячних платежів.

10 грудня 2013 року апеляційним судом Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013р. відхилено.

19 червня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи зі строком предявлення протягом одного року, до виконання до 10.12.2014р.

Постановою заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського місткого управління юстиції ОСОБА_3 від 05.12.2014р. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, так як виконавчий документ № 2-757/11 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 предявлено не за місцем виконання рішення в порушення пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

03 вересня 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-757/11.

07 вересня 2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 Постанова мотивована тим, що Заявником порушено вимоги статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки згідно виконавчого документа № 2-757/11 рішення Приморського районного суду м. Одеси набрало законної сили 10.12.2013р. Виконавчий документ виданий 19.06.2014р. Оскільки, виконавчий документ не перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби, строк предявлення до виконання не поновлювався.

Вказана Постанова Державного виконавця є неправомірною та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За змістом частини 1, пункту 1 частини 2статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документу - виконавчого листа до виконання складає один рік.

Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що пред'явленням виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина 2 статті 23 Закону).

Відтак, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського місткого управління юстиції в межах строку визначеному статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: до 10.12.2014 року як зазначено на виконавчому листі № 2-757/11.

З аналізу приписів статті 23 зазначеного Закону вбачається, що однією з підстав переривання строку давності предявлення виконавчого документа до виконання є саме предявлення виконавчого документа до виконання. Тобто, отримання відповідним органом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оригіналу виконавчого документу поданого із заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення у відповідності із ст. 19 Закону. З даної норми Закону не вбачається переривання строку лише після винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та вчинення ним відповідних виконавчих дій.

Відтак, стягувач має право повторно пред'явити до виконання виконавчий лист після його повернення у зв'язку з попередньою відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі постанови Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського місткого управління юстиції, оскільки виконавчий документ було предявлено в межах строку визначеному статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, судом встановлено, що вказаний строк Скаржником не пропущено.

Таким чином, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було протиправно прийнято оскаржувану постанову, оскільки строк на повторне пред'явлення виконавчого документу до виконання Заявником пропущений не був.

За таких обставин, оскільки Державний виконавець безпідставно відмовила Заявнику у відкритті виконавчого провадження шляхом прийняття Постанови, скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження - визнанню неправомірною та скасуванню.

Крім того, Заявник просить суд зобов'язати Державного виконавця задовольнити заяву Заявника про відкриття виконавчого провадження та усунути порушення його прав шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання Виконавчого листа.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 387 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, приймаючи до уваги клопотання представника Заявника про вихід суду за межі позовних вимог, з метою належного захисту прав та інтересів Заявника, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу Заявника шляхом зобов'язання Державного виконавця прийняти до виконання Виконавчий лист і відкрити виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, на підставі Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 10,15, 60, 61, 169, 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07 вересня 2015 року по виконавчому провадженню № 48650419 задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 07 вересня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 48650419.

Зобовязати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 прийняти до виконання виконавчий лист № 2-757/11 від 19.06.2014р. виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2190707,30 доларів США (що еквівалентно 17510323,45 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.06.2013р. за 1 долар США 7,99 грн.) і відкрити виконавче провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом Одеської області, якщо вона не буде скасована.

СУДДЯ : Домусчі Л.В.

08.12.2015