Вирок № 54320681, 14.12.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 441/245/14-к

пр.№ 1-кп/464/144/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2015 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

судді Дулебко Н.І.,

присяжних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

запасної присяжної ОСОБА_5,

при секретарі Бень І.В.,

за участі: прокурора Мотрук Н.В.,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_7,

потерпілої ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 12013150180000994 відносно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації: Львівська область, Городоцький район, с. Галичани, вул. Цвітна, 47/5, раніше судженого:

24.12.2003р. Шахтарським міським судом Донецької області за ч.3 ст.187, ч.1 ст.187, ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців;

11.06.2010р. Жовківським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27.02.2013р. умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі, невідбутий строк покарання 11 місяців 17 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень(злочинів), передбачених п.п. 2, 10 ч.2 ст.115, ч.3 ст.153 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 02 листопада 2013р. близько 18.00 год., за місцем свого тимчасового проживання, у квартирі АДРЕСА_1, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_9, 11.03.2012р.н., через її малолітство і захворювання на дитячий церибральний параліч умисно завдавши їй руками декілька ударів по тілу, по спині, завдав травму живота, насильно задовольнив з нею свою статеву пристрасть в неприродний спосіб, спричинивши тупу травму живота, що призвела до смерті потерпілої, чим скоїв умисне вбивство малолітньої, поєднане із насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, задовольнивши статеву пристрасть неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, щодо малолітньої, та використання її безпорадного стану, що спричинило особливо тяжкі наслідки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому не визнав та дав суду наступні показання. З 08 березня 2013р. проживав разом із ОСОБА_8 та її малолітньою дочкою ОСОБА_9, яка з народження хворіла. 02.11.2013р. приблизно з 10.00год. до 12.00год. за рекомендацією лікарів робив дитині масаж, після чого поклав дитину на диван, почувши плач, побачив ОСОБА_10 на підлозі, та заспокоївши поклав її спати. Приблизно у період з 16.00 до 17.00 год. ОСОБА_8 відлучалась, повернувшись з магазину ОСОБА_8 погодувала дитину, бачив, як дитина вивернулась потерпілій з рук і впала при чому вдарилась до стільчика. Через деякий час вони побачили, що дитина неприродно себе веде, почала тужитись, зробили двічі дитині клізму, після чого її покупали, переодягнули та вклали спати. Близько 20.10год. він помітив, що дитина не дихає, зробив штучне дихання, після чого у дитини почав надуватися живіт, вона вирвала, дав їй ляпаса по обличчю. В лікарні їм повідомили, що дитина померла. Вважає, що причиною смерті дитини є її падіння з рук потерпілої ОСОБА_8

У судовому засіданні 10.12.2015р. обвинувачений ОСОБА_7 змінив покази та ствердив, що 02.11.2013р. після того як дитина впала з рук ОСОБА_8 на табуретку почала сильно плакати, після чого потерпіла почала ще сильніше бити дитину. Бачив, як ОСОБА_8 дитині нанесла лодонею руки чотири удари по сідницях та пять-шість ударів по спині. Після чого вона дитину поклала в ліжечко, де дитина на протязі 15 хвилин плакала, купали дитину, зробили клізму, подзвонила до лікаря. ОСОБА_8 сиділа на ліжку і вони разом пили пиво, після чого помітив як дитина почала скручуватись. О 15.30 год. - 16.30год. ОСОБА_8 відлучалась з квартири, але це було до падіння дитини з її рук. Він говорив потерпілій, щоб вона нічого не говорила про те, що дитина падала. Прикривав ОСОБА_8, оскільки любив її. Окрім того, за час їх спільного проживання ОСОБА_8 неодноразово погрожувала його колишній цивільній дружині - ОСОБА_11, що вбє їх спільну дочку. Того дня він наніс ОСОБА_8 один удар в обличчя за те, що вона зробила з дитиною. За час їх спільного проживання 2-3 рази він бив ОСОБА_8, ножем ніколи їй не погрожував. Вважає, що причиною смерті дитини є падіння дитини з рук потерпілої та нанесення ОСОБА_8 дитині близько десяти ударів. ОСОБА_8 він прикрив, за це вона носила йому передачі у слідчий ізолятор. Він зрозумів, що дитина мертва ще о 20.30 год. Вважає, що справа відносно нього повністю сфабрикована, відбулись незаконні дії з боку сторони обвинувачення, було упереджене ставлення експерта, в речових доказах появились невідомі речі, його вина є не доведена, він не винний.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена обєктивно зясованими обставинами, сукупністю зібраних доказів, досліджених під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Показаннями в суді потерпілої ОСОБА_8 в тій частині, що обвинуваченого знає тривалий час, з 08.03.2013р. почали спільно проживати, жили нормально, ОСОБА_7 був турботливим до дитини. Зазначила, що з моменту народження дитина хворіла на ДЦП. 02.11.2013р. ОСОБА_7 приблизно на протязі 1 год. - 1год. 30хв. робив дитині масаж. В цей день вона близько 17.00 год. на 20 хвилин відлучалась з квартири, коли повернулась ОСОБА_7 лежав з дитиною на дивані. В ОСОБА_10 часто були проблеми з кишківником. Ближче вечора вони зробили дитині клізму, після чого її покупали. Перед тим вона годувала ОСОБА_10, коли вставала, дитина їй вивернулась з рук і впала, плакала близько 15 хвилин, заспокоївши дитину поклала її спати. Зазначила, що дитина їй падала з рук після її повернення з магазину. Згодом підійшовши до дитини побачили, що ОСОБА_10 не дихає. ОСОБА_7, робив масаж серця, штучне дихання, після чого вибігли на вулицю. В лікарні їй повідомили, що дитина померла. Під час купання дитини здуття животика не було. Клізму робив ОСОБА_7, а вона лише дитину тримала, при випорожненні була кров. Після повернення з магазину нічого незвичного не було. У райвідділі на неї чинився психологічний тиск. ЇЇ покази є неправдиві у тому, що ОСОБА_7 міг вбити дитину. 19.06.2015р. потерпіла додатково зазначила, що того дня дитину купали приблизно о 19.00год. на протязі 10-15 хвилин., мили милом, після чого погодувала її і поклала у ліжечко, ОСОБА_10 сама заснула. В кареті швидкої їй не говорили, що дитина померла. Магазин в якій вона їхала знаходиться на відстані 1 км., їхати треба 15-20хв., її не було дома 15-20хв. Те що дитині погано помітив ОСОБА_1, до ліжечка вона не підходила. ОСОБА_7 взяв дитину на руки та вона почала затискати зуби.

Допитана під час досудового слідства у судовому засіданні 12.11.2013р. в Галицькому районному суді м.Львова в порядку ст.225 КПК України потерпіла ОСОБА_8 показала, що з ОСОБА_7, познайомилась у 2010р. через свого хлопця, дала йому свій номер телефону, почали спілкуватись, а після його звільнення з місць позбавлення волі почали спільно проживати. З мамою - ОСОБА_12 практично не спілкувалась. На той час жила за дитячі гроші. Спочатку з дитиною ходили по лікарях, де їм показували як робити масаж. Дитина лише з нею при фізичних вправах плакала, а у ОСОБА_7 ні. Одного разу обвинувачений сказав, щоб вона голосно не говорила, бо дитина чує її голос. 02.11.2013р. близько 11.00 -12.00год. ОСОБА_7 сам взяв ОСОБА_10, щоб позайматись масажем. До початку занять у ОСОБА_10 синці були тільки на колінах. Під час проведення масажу ОСОБА_7 з дитиною були в іншій кімнаті закриті, але вона час від часу ходила дивитись, що вони роблять, масаж тривав близько двох годин, після чого вона її погодувала та поклала спати. О 17.00 год. відлучалась на ЖД вокзал в магазин, в той час ОСОБА_7 сам залишився з дитиною. Була відсутня близько 40 хвилин, та о 17.45 год. повернулась. Саме ОСОБА_7 просив її не говорити, що вона відлучалась того дня з квартири. Після повернення у квартиру, ОСОБА_7, повідомив, що ОСОБА_10 впала йому з дивану, вона побачила, що дитина трохи бліда, але ніби нічого страшного не сталось, а тому швидку не викликала. Вирішили покупати дитину, побачила у дитини на чолі синяк. Після купання одягнула ОСОБА_10, дала водичку та поклала в колиску. ОСОБА_7 почув хрипи від дитини, сказав що щось не так. Після чого він почав робити штучне дихання, сказав викликати швидку, декілька разів вдарив дитину по обличчю. Зрозуміли, що дитина не дихає, почали панікувати, вирішили вдягнути дитину і побігли на зустріч швидкій. Після того ОСОБА_7, спокійно просив її, щоб вона не говорила нікому про те, що відлучалась на деякий час з квартири. Одного разу, коли ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного спяніння, а вона висловлювалась нецензурно, почав махати ножем та погрожував розправою. ОСОБА_7 їй не говорив, що після того як дитина йому впала з дивану надавав їй медичну допомогу.

Із медичної картки виклику швидкої медичної допомоги №4603 вбачається, що 02.11.2013р. о 20.30год. в с.Галичани на вул.Заводську, 15 до ОСОБА_9, 2012р. виїжджала у складі бригади швидкої медичної допомоги лікар-фельшер ОСОБА_13, привід до виклику: судоми. Скарги: не доїжджаючи до місця виклику батьки з дитиною на руках бігли на зустріч. При огляді виявлено тіло дитини (дівчинка) без ознак життя. Зі слів батька близько 17.00 год. дитину погодували, поклали спати. Близько 20.00год. батьки зауважили, що дитина довго спить і при спробі розбудити батько зрозумів, що дитина не дихає, після чого вони подзвонили на швидку і батько почав робити ШВЛ, масаж серця. (Т1 а.с.165)

Із талону до супровідного листка №4603 вбачається, що ОСОБА_9 доставлена з вулиці, що і коли трапилось - невідомо, доставлена на руках в приймальне відділення 02.11.2013р. о 20.40 год. в стані біологічної смерті. Заключний діагноз: дитина доставлена бригадою ШМД. При огляді: шкірні покрови різко бліді, свідомість відсутня, самостійне дихання відсутнє. О 20.40 год. констатовано біологічну смерть, черговий лікар - Кіхтяк (Т.1 а.с.165 в)

Показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 (фельдшер) про те, що 02.11.2013р. приблизно о 20.00 год. поступив виклик щодо дитини ОСОБА_9, інформація судоми, до місця виклику не доїжджаючи побачила, як батько - ОСОБА_7 ніс її на руках. Одразу в машині при огляді помітила, що у дитини пульс відсутній, дитина була сірого забарвлення, бліда, тіло ще не було холодне, в дитини на підборідді були синяки синього кольору, дитину повністю не роздягала, животик був нормальний. Одразу зрозуміла, що дитина мертва. Подальший огляд дитини здійснював педіатр. Дитину не намагалась врятувати, оскільки ознак життя не було. Батьки дитини були стурбовані, на всі її запитання відповідав лише ОСОБА_7, повідомив, що дитину погодували, поклали спати, близько 20.00год. помітив, що дитина не дихає. В машині швидкої ніхто з батьків їй не повідомляв, що дитина падала. Дитину оглядала близько пяти хвилин.

Показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 (лікар-педіатр), про те, що дитину ОСОБА_9 знала з моменту її народження, приїжала на перший патронаж. Спочатку мати - ОСОБА_8 по відношенні до дитини поводилась відповідально, згодом забрала медичну картку, на огляд не приходила. У вересні 2012р. з метою огляду дитини їздила до потерпілої додому, однак їх там не було. Їй відомо, що дитина на початку грудня 2012р. знаходилась у лікарні у м.Львові, де їй було встановлено діагноз ДЦП, потерпіла отримавши скерування на лікування, таке не пройшла. Як лікар пояснила, що з червня 2012р. до грудня 2012р. дитина не була під контролем лікарів, при наявності таких захворювань спостерігатись у невропатолога потрібно постійно. З медичних даних, можна ствердити, що від занять з проведених на мячі виключаються отримання дитиною будь-яких синців. Проводити масаж дитині, в результаті якого зявляється синяк є не припустимим. У квітні бачила дитину на дворі, в неї були синці на щоках, на її запитання мати пояснила, що ОСОБА_10 щипали сусідські діти. Ствердила, що в дитини - ОСОБА_9 проблем із шкірою не було, жодного разу потерпіла - ОСОБА_8, до неї, як дільничного лікаря, не зверталась з проблемою закреп у дитини. Останній раз дитину живу бачила в жовтні 2013р. В день смерті дитину не оглядала. ОСОБА_8 до дитини не ставилась відповідально. Стан дитини був стабільно важкий. Діти з таким діагнозом можуть жити довго.

Із копії протоколу огляду місця події з фототаблицею від 05.11.2013р. вбачається, що таким є квартира №5 в с.Галичани по вул. Цвітна, 47, що в одній з кімнат є дитяче ліжко, на бильці ліжечка, на дитячій подушці та на підодіяльнику сліди бурого кольору. З місця події вилучено: з приміщення кухні фрагмент матеріалу та підодіяльник з слідами РБК, мяка тканина з бічної поверхні дитячого ліжечка з РБК, дитяча подушка з наволочкою, підодіяльник, простиня, гумовий мяч зеленого кольору, гумовий предмет для клізми, дитяча пляшечка з соскою, дитячий одяг, а саме бодік. (Т 2 а.с.22-30, 102-117)

Із перегляду відеозапису слідчого експеремента від 12.11.2013р. з участю ОСОБА_7, за участі судово-медичного експерта ОСОБА_15, вбачається, що ОСОБА_7 показав, що 02.11.2013р. приблизно з 10.00год. до 12.00год. займався з дитиною масажем, після чого дитину приніс на кухню, де її мати-Лебединська Т.О. погодувала, після чого він поклав дитину на диван в положенні на живіт, залишив дитину, дитина залишалась в кімнаті сама близько пів години, почувши глухий звук , і плач дитини, зайшов у кімнату і побачив, що дитина лежить на підлозі на животі, піднявши дитину заспокоїв її та поклав спати. Приблизно о 15.00год. дитина проснулась, була бліда та вяла, це було подібно до приступу. ОСОБА_8 зателефонувала до лікаря, який повідомив, що якщо стан дитини буде погіршуватись треба викликати швидку. Далі побачили, що дитина не може справити потреби, разом зробили клізму, при цьому саме він робив клізму, а ОСОБА_8 йому допомагала. При цьому зазначив, що гумова груша, була приблизно таких же розмірів, можливо трішки менша, стілець був твердий з кровяними виділеннями. Після чого вони дитину помили, ОСОБА_8 погодувала, і він поклав у дитячу колиску. Це було приблизно о 17.00 год.-18.00 год., дитина довго спала, подув дитині в обличчя, однак ніякої реакції не було, після чого потрусив, та сказав ОСОБА_8 викликати швидку. При цьому тіло дитини було обмякше, декілька разів дитині дав ляпаси по обличчю, робив штучне дихання, побачив, що у дитини надувається живіт, надалі дитина зригнула їжею, розпочав робити масаж серця, дитина не реагувала, після чого поклав її в покривало і вибіг з квартири на зустріч швидкій. Медична сестра робила штучне дихання та повідомила, що дитина померла. Повідомляв, що ОСОБА_8 тілесних ушкоджень дитині не наносила. 02.11.2013р. постійно знаходився у квартирі. Будь-якої агресивної поведінки ОСОБА_8 по відношенні до дитини та чи потерпіла наносила будь які удари не бачив, такого не було. В дитини були синці на рівні скул, 01.11.2013р. були також синці, які дитина отримала від того, що він займався з нею 31.10.2013р.-масажем, могли бути малі синці, бо інколи дитина сама себе пощипувала в районі статевих органів. Синці були також по хребту до копчика, та на ногах. Жодний тиск під час проведення слідчого експерименту на нього не чинився, покази надані ним добровільно.

Показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, про те, що є сусідкою ОСОБА_8, якій 02.11.2013р. позичала велосипед, приблизно через пів години потерпіла його їй повернула, години у якій давала велосипед не памятає. Через півгодини почула від людей що дитина померла. Того дня, була у квартирі ОСОБА_8 приблизно 5 хв., бачила дитину, яка лежала на дивані, в неї були відкриті очі, але вона не рухалась. Взагалі дитина була хвора. З ОСОБА_7 вона не спілкувалась, бачила як він дитину бавив. Відносини між потерпілою та обвинуваченим були нормальні. Бачила, як ОСОБА_8 трусила дитину неодноразово у нервах за щоки.

Показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що був хресним батьком померлої дитини. ОСОБА_7 знає, нормальні відносини. Йому відомо, що дитина хворіла, часто знаходилась у лікарні. 02.11.2013р. близько 18.00 год. він заходив у квартиру, за монтажною піною, бачив дитину, по квартирі не ходив, а лише стояв у коридорі, у квартирі перебував секунду. В цей час у квартирі була потерпіла, дитина була жива. Наступного дня від сусідів він дізнався про смерть дитини. Повідомив, що ОСОБА_7 з ОСОБА_8 жили нормально, часто гуляли з дитиною. Йому ОСОБА_8 повідомляла, що дитина впала з ліжка, коли саме не пригадує.

Показами в суді свідка ОСОБА_10 про те, що являється бабою потерпілої ОСОБА_8 з якою разом проживала до виповнення ОСОБА_9 9-ти місяців. ОСОБА_7 добре відносився до ОСОБА_8 та дитини. ОСОБА_8 жила за рахунок коштів отриманих на дитину. 02.11.2013р. по телефону від ОСОБА_8 вона дізналась, що дитина падала. Вона була присутня разом із мамою ОСОБА_8 ОСОБА_12 під час проведення огляду квартири. Прийшла міліція, було двоє понятих-сусідів, усе знімали. Під час огляду у квартирі знайшли стару скатертину, бачила на подушці краплинку крові, міліція вилучала дитячі баночки. Дозвіл на огляд квартири вона давала як власник квартири. 02.11.2013р. близько 17.00год. до неї додому подзвонила ОСОБА_8 та повідомила, що з ОСОБА_10 щось сталось, під час їх повернення з лікарні ОСОБА_8 повідомила, що дитина їй впала з дивану.

Показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що дочка ОСОБА_8 познайомила її з ОСОБА_7, часто була у них у квартирі, ніколи не чула жодних сварок. ЇЇ онука ОСОБА_10 була хворобливою дитиною, мала приступи, під час яких остання синіла. За своїми даними дитина з ліжечка впасти самостійно не могла, так як не ходила, лише лежала. Під час огляду квартири вона була присутня, а також ОСОБА_10 та двоє понятих, яких запросили працівники міліції, огляд квартири проводився у їх присутності, усі речі, які вилучали поміщали у кульки, зауважень не було. 02.11.2013р. близько 20.15-20.30год. подзвонила ОСОБА_8 до її співмешканця та повідомила, що дитина померла. Біля лікарні у м.Городок вона зустріла ОСОБА_8 і ОСОБА_18, які вже повертались з лікарні, та їй повідомили, що дитина померла. Пояснювали, що перед цим купали дитину, поклали спати, та чули що вона не дихає. Про те, що дитина падала з ліжка їй ніхто нічого не говорив. З експертизи дитину забирала вона разом з потерпілою та ОСОБА_10, дитину віддали у труні, одягнуту. На обличчі у дитини був синячок, а саме на щічці. Вона була завжди поруч з дитиною. Яка причина смерті дитини на даний час не знає. У міліцію її забирали разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 При огляді квартири ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в квартиру не пускали.

Із висновку експерта №887/2013р. з фототаблицею в додатку від 04.11.2013р., при судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_9, 2012р. було виявлено тупу травму живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника у вигляді крововилива в товщу тканини брижі тонкого кишківника у всіх відділах з розшаруванням листків її, наявність в черевній порожнині 450мл. рідкої крові, крововиливів у стінку тонкого кишківника, крововиливів в мякі тканини довкола підшлункової залози, три синці на передній черевній стінці зліва, шість синців на спині від рівня 9-го грудного хребця до рівня 4-го поперекового хребця по хребтовій та біляхребтовій лініях і відповідно їм дрібновогнищеві крововиливи в мякі тканини спини та двох саден на рівні 11, 12 грудних хребців по хребтовій та лівій лопатковій лінії; крововилив в мякі тканини тімяної ділянки голови, крововилив в навколоаортальну клітковину грудного відділу аорти, крововилив в навколониркову клітковину лівої нирки, вогнищевий крововилив по зовнішній поверхні задньої стінки ампули прямої кишки, просякнення мяких тканин заочеревинного простору та тазу; садно в тімяно-потиличній ділянці голови по середині, синець на чолі справа, синець на спині носа по середині, синець на лівому крилі носа, множинні синці на правій щоці, в ділянці тіла нижньої щелепи справа та зліва і на підборідді по центру, два садна на шиї справа, синець на грудній клітці зліва, садно на правій боковій поверхні грудної клітки, синці на поверхні грудної клітки, синці на обох сідницях в нижніх квадрантах і відповідно їм крововиливи в мякі тканини сідниць, множинні синці на верхніх та нижніх кінцівках, три надриви слизової оболонки відхідника, крововиливи в мякі тканини піхви. Виявлені тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупими предметами. Тупа травма живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника утворилась незадовго до настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення та перебуває у прямому причинному звязку з настанням смерті. Інші виявлені тілесні ушкодження, крім синця на лівій поверхні грудної клітки на рівні третього міжреберя по середньо-ключичній лінії, котрий утворився біля 4-6-и діб до настання смерті, утворились біля 1-ї доби до настання смерті та кожен окремо мають ознаки легкого тілесного ушкодження і в причинному звязку з настанням смерті не перебувають. Враховуючи локалізацію на різних частинах та у різних ділянках тіла і характер тілесних ушкоджень, виявлених на трупі дитини ОСОБА_9, вони не могли утворитись при падінні з висоти власного росту на площину. Причиною смерті трупа дитини ОСОБА_9 є тупа травма живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника, котра призвела до гострої внутрішньої крововтрати на підтвердження даними судово-медичної експертизи її трупа та даними судово-гістологічної експертизи кусочків внутрішніх органів. Враховуючи розвиток трупних змін слід вважати, що смерть могла настати біля двох діб до розтину тіла. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_9 спиртів не виявлено. При судово-медичній експертизі трупа дитини ОСОБА_9 морфологічних ознак захворювань виявлено не було, проте згідно записів з представлених медичних документів видно, що при житті дитина ОСОБА_9 хворіла на дитячий церебральний параліч, спастичний тетрапарез з порушенням рухової функції, симптоматичний епілептичний синдром та затримку психо-моторного розвитку, котрі в даному випадку в причиновому звязку з настанням смерті не перебувають. (Т.1 а.с.111-121).

Із висновку експерта №878/2014р. від 05.06.2014р., зроблено підсумки, що на підставі показань ОСОБА_8, зафіксованих та наданих на судово-медичну експертизу, де вона не могла при проведенні слідчого експерименту чітко вказати обставини виникнення травми у ОСОБА_9 при судово-медичній експертизі трупа малолітньої ОСОБА_9 тілесні ушкодженн, категорично висловитись про можливість виникнення тупої травми живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника, котра призвела до смерті, за обставин, на котрі вказує ОСОБА_8, не надається можливим. Однак, беручи до уваги характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, а саме тупої травми живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника у вигляді крововиливу в товщу тканини брижі тонкого кишківника у всіх відділах з розшаруванням листків її, наявність в черевній порожнині 450 мл. рідкої крові, крововиливів у стінку тонкого кишківника, крововиливів в мякі тканини довкола підшлункової залози, 3-х синців на передній черевній стінці зліва, , 6-х синців на спині від 9-го грудного хребця до рівня 4-го поперекового хребця по хребтовій та біляхребтовій лініях і відповідно їм дрібновогнищевій крововиливи в мякі тканини спини та 2-х саден на рівні 11, 12-го грудних хребців по хребтовій та лівій лопатковій лінії, можна вважати, що тупа травма живота не могла утворитися при падінні з висоти 1,1м., на яку при відтворенні вказує ОСОБА_8, на стілець з подальшим падінням на підлогу. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі малолітньої ОСОБА_9, можна вважати, що тупа травма живота не могла утворитись внаслідок стискання живота, або ж прикладання сили у вигляді стискання на черевну стінку. Найбільш ймовірним механізм виникнення тупої травми живота є ударна дія тупих предметів на черевну стінку. Виявлені тілесні ушкодження на трупі малолітньої ОСОБА_9, а саме синці та відповідно їм крововиливи в мякі тканини в нижніх квандрантах обох сідниць не могли утворитись при падінні. Однак згідно даних судово-медичної літератури, тілесні ушкодження у вигляді синців і крововиливів на сідницях можуть утворюватись внаслідок спроби розведення сідниць при здійсненні статевого контакту. Беручи до уваги дані з Протоколу огляду речей і документів від 30 грудня 2013р., а саме „...гумову грушу синього кольору, призначено для проведення клізми з помарками зеленого кольору. Висота груші 11,6см., діаметер груші 6,3см., довжина наконечника груші 5,7 см., діаметр наконечника груші : при її основі 1,9 см., при його закінченні 0,6 см... можна вважати, що три надриви слизової оболонки відхідника та крововилив в мякі тканини піхви не могли утворитися від контакту з наконечником для клізми вилученої з місця події або розмір меншою. Три надриви слизової оболонки відхідника, крововилив в мякі тканини піхви могли утворитись від дії тупого предмета, яким може бути і статевий чоловічий орган (статевий член у напруженому стані) дорослого чоловіка. Тупа травма живота з ушкодженням судин брижі тонкого кишківника та інші виявлені тілесні ушкодження, крім вогнищевого крововиливу по зовнішній поверхні задньої стінки ампули прямої кишки, трьох надривів слизової оболонки відхідника і крововиливів в мякі тканини піхви потерпілої ОСОБА_9 могли бути спричинені тупими предметами, до котрих відноситься і рука/кулак людини. (Т2 а.с.194-198).

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_15 при розясненні висновків суду показала, що 04.11.2013р. проводилась експертиза, причина смерті дитини-тупа травма живота, дія тупого предмета, це може бути не один предмет. На момент проведення експертизи на тілі і в порожнині дитини виявлених речовин не було, дитина була чиста. Від моменту спричинення травми до настання смерті 4-6 год. Внаслідок клізми (будь-якої) не можуть утворитись надриви. Виключається надрив анального отвору спричинений клізмою, як і те, що будь-який наконечник клізми може спричинити тілесні ушкодження. Виключається утворення ушкоджень внаслідок падіння дитини. Позеленіння трупа виникло внаслідок гниття, фотографії відповідають дійсності, тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок падіння дитини. З тупою травмою живота можна робити активні рухи. Забруднень на тілі не було, можна припустити що дитина була помита. Найбільш ймовірним, прикладанням сили - це задня частина тулуба, на спині, на рівні 9-го грудного хребця, до рівня 4-го поперекового хребця. Пошкодження на спині спричинені від дії тупого предмета, не менше двох разів. Ці синці утворились в короткому проміжку часу (секунди). Виявлені ушкодження не могли утворитись від ступінчастого падіння. В задньому проході отвору було виявлено три надриви, які утворились від дії тупого предмета. В ділянці анусу було проникнення, оскільки нормальний стан дитини анус зімкнутий. На момент огляду задній прохід був відкритий, оскільки міг бути перерозтягнутий, як наслідок- не міг зімкнутись. Будь-якою клізмою спричинити такі ушкодження є неможливо. При огляді виявлено три надриви слизової оболонки, які були свіжі. При розтині обох сідниць було виявлено синці на обох. При огляді мяких тканин піхви, було виявлено крововиливи, вони могли утворитись внаслідок контакту з тупим предметом. Тілесні ушкодження є внутрішні. Чи можливо проникнути дитині рукою туди, категорично дати відповідь не є можливим, але дитина була хвора і сама не могла таке зробити. Виявлені тілесні ушкодження не є характерні для розчухування. Фотографії дитини зроблені 04.11.2013р. о 10.30год., так і зроблені до і після огляду тіла дитини.

Із висновку судово-імунологічної експертизи №1364/2013р. від 13.11.2013р. вбачається, що кров трупа дитини ОСОБА_9, 11.03.2012р.н., відноситься до групи 0 з ізогемаглютинами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на подушці, вилученій при огляді місця події, виявлена кров людини, що не виключає можливість походження крові від трупа дитини ОСОБА_9, а також від будь-якої людини з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.(Т1 а.с. 179-182).

Із висновку судово-імунологічної експертизи №1362/2013р. від 13.11.2013р. вбачається, що у сліді на предметі дитячої постільної білизни, вилученому при огляді місця події, виявлена кров людини, що не виключає можливість походження крові від трупа дитини ОСОБА_9, а також від будь-якої людини з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.(Т1 а.с. 183-186).

Із висновку судово-імунологічної експертизи №1370/2013р. від 13.11.2013р. вбачається, що у слідах на фрагменті бавовняної тканини, на підодіяльнику та на обривку бавовняної тканини,- речах вилучених під час проведення огляду місця події, виявлено кров людини та антиген Н. Антигенів А, В та ізогемаглютинінів анти-А, анти-В не виявлено, що не виключає можливість походження даної крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_9В.(Т1 а.с. 187-191).

З висновку судово-медичного експерта цитолога №232/2014ц. вбачається, що у слідах на фрагменті бавовняної тканини, на підодіяльнику та на обривку бавовняної тканини-речах вилучених під час проведення огляду місця події з приміщення кв.№5 по вул. Цвітній, 47 в с.Галичани, Городоцького району Львівської області, виявлено кров людини та антиген Н. Антигенів А, В та ізогемаглютинінів анти-А, анти-В не виявлено, що не виключає можливість походження даної крові від будь-якої особи з групою крові О з ізогемаглютинінами анти А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_9 У слідах на фрагменті бавовняної тканини, на підодіяльнику та на обривку бавовняної тканини,- речах, вилучених під час проведення огляду місця події з приміщення АДРЕСА_2, сперматозоїдів не знайдено. При судово-медичній експертизі двох фрагментів бавовняної тканини та підодіяльника, встановлено наступне: виявлена кров на двох фрагментах бавовняної тканини та підодіяльнику не є менструального походження, так як даних про її наявність в процесі судово-цитологічних досліджень не отримано. Обєкти з кровю на підодіяльнику, які досліджувались у відділенні судово-медичної імунології для встановлення органо-тканинної та статевої належності непридатні через відсутність достатніх розмірів та насиченості плям. (Т 2 а.с.2235-239)

Із висновку №1170 судово-медичної експертизи від 11.06.2014р. встановлено, що при судово-медичному огляді будь-яких анатомічних змін в ділянці зовнішніх статевих органів, які б перешкоджали скоєнню статевих актів у обвинуваченого ОСОБА_7 не виявлено (Т 2 а.с.240).

Із акту №239 комплексної, стаціонарної судово-психіатрично-наркологічної експертизи від 30.12.2013 р. вбачається, що ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає. За своїм психічним станом в даний час він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психологічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Клінічних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії у підекспертного не виявлено. ОСОБА_7 не має психічних вад, які б перешкоджали йому самостійно реалізувати своє право на захист. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (Т. 1 а.с.192-194).

На підставі зібраних по справі доказів суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, з використанням безпорадного стану малолітньої потерпілої, яке спричинило особливо тяжкі наслідки, а тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.153 КК України та вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині, що поєднане із насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, а тому ці його дії слід кваліфікувати за п.п. 2, 10 ч.2 ст.115 КК України.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо його непричетності до вчинення злочинів, про те, що тілесні ушкодження на тілі трупа дитини ОСОБА_9, 11.03.2012р.н., утворились частково від проведення ним масажу, умисне нанесення 02.11.2013р. потерпілою ОСОБА_8 дитині близько 10 ударів, що тупа травма живота є наслідком падіння дитини з рук потерпілої ОСОБА_8 на стілець, інші ушкодження виявлені у дитини - від проведення клізми і реанімаційних заходів, замовчування ним дійсних обставин смерті дитини ОСОБА_9 з метою вигороджування потерпілої ОСОБА_8, фальсифікацію відносно нього матеріалів справи, чинення тиску на нього та потерпілу на досудовому слідстві, суд оцінює критично, не бере до уваги і розцінює як такі, що дані з метою уникнення від відповідальності за вчинене, оскільки вони нелогічні, суперечать іншим доказам по справі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 щодо падіння дитини 02.11.2013р. з рук потерпілої ОСОБА_8 на стілець є суперечливі, підтвердження в суді не знайшли.

Так, допитана у судовому засіданні 12.11.2013р. в порядку ст. 225 КПК України потерпіла ОСОБА_8 показала, що до її поїздки в магазин близько 17.00 год., її відсутність у квартирі до 17.45 год. дитина вела себе природно, на тілі дитини до поїздки були тільки синці на колінах. Саме ОСОБА_7 просив не говорити, що вона того дня відлучалась з квартири. Після повернення побачила, що дитина зблідла, виявила синяк на чолі. Під час допиту потерпіла нічого не зазначила про те, що 02.11.2013р. дитина падала у неї з рук на стілець. Такі показання також підтверджуються даними слідчого експерименту від 21.05.2014р. з участю потерпілої ОСОБА_8, показаннями в суді судово-медичного експерта ОСОБА_15 та висновком судово-медичної експертизи № 878/2014р. від 05.06.2014р., з яких вбачається, що тупа травма живота в малолітньої ОСОБА_9 не могла утворитися при обставинах, на які при відтворенні вказала потерпіла ОСОБА_8, і зокрема, від падіння дитини з рук на стілець, не можуть бути наслідком стискання живота, або ж прикладанням сили у вигляді стискання на черевну стінку, а є наслідком ударної дії тупих предметів на черевну стінку дитини, що синці та відповідно їм крововиливи в мякі тканини в нижніх квадрантах обох сідниць утворились внаслідок розведення сідниць при здійсненні статевого акту, три надриви слизової оболонки відхідника дитини утворені статевим чоловічим органом, що множинні синці на правій щоці та інші тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупого предмету, а не від масажу чи реанімаційних процедур.

Показаннями свідка ОСОБА_14, яка ствердила, що проведення масажу на мячі виключає утворення синців на тілі дитини, відсутність проблем зі шкірою у дитини ОСОБА_9, відсутність звернень до неї потерпілої ОСОБА_8 з скаргами щодо закрепів у дитини, відсутність дзвінка 02.11.2013р. до неї як дільничого лікаря потерпілої ОСОБА_8, як зазначив у одних із своїх показів обвинувачений ОСОБА_7

Показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 02.11.2013р. потерпіла та ОСОБА_7 її не повідомляли про те, що дитина падала з рук ОСОБА_8, як і покази свідка в тій частині, що саме ОСОБА_8 близько 20.15год. - 20.30год. телефонувала до її співмешканця та повідомила, що дитина мертва, в судових засіданнях потерпіла ОСОБА_8 показала, що про смерть дитини вони дізнались лише у лікарні.

Показання потерпілої ОСОБА_8 щодо фотомонтажу фотографій, відсутність тілесних ушкоджень на тілі дитини до виклику швидкої та після отримання трупу з моргу; фальсифікацію доказів по справі; чинення на неї та ОСОБА_7 психологічного тиску працівниками міліції під час проведення слідства спростовуються фототаблицею в додатку від 04.11.2013р. до висновку судово-медичної експертизи №887/2013, показаннями експерта ОСОБА_15 в суді про те, що тіло дитини фотографувалось, як до початку розтину, так і після огляду; показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що після проведення експертизи, отримання трупу дитини вона постійно перебувала біля покійної ОСОБА_9, тіло дитини з труни ніхто не виймав, потерпіла з листопада 2013р. по даний час щодо неправомірних дій працівників міліції не зверталась.

Покликання обвинуваченого на появу нових речових доказів, не відповідає обставинам справи. У матеріалах справи, а саме у протоколі огляду місця події від 05.11.2013р. чітко зазначено перелік речей, які під час огляду вилучені. Показами допитаних у суді свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 підтверджено відсутність процесуальних порушень під час проведення огляду квартири. Крім того, суд звертає увагу, що свідок ОСОБА_12 в суді при предявленні їй фототаблиці до протоколу огляду чітко ствердила про вилучення з квартири клізми саме синього кольору. Крім того, при проведенні слідчого експеременту ОСОБА_7 вказав на клізму такого ж або навіть меншого розміру. Усі речові докази оглядались в суді.

Надання 10.12.2015р. в суді кардинально суперечливих показань раніше наданих обвинуваченим ОСОБА_7, заперечення ним своєї вини, повідомлення ним обставин, якими останній намагається перекласти вину у вчиненому на потерпілу, суд розцінює, як спосіб захисту спрямований на уникнення від кримінальної відповідальності. Зазначені ОСОБА_7 обставини повністю спростовуються зібраними у справі доказами.

Покликання обвинуваченого та його захисника про визнання недопустимими доказами: протоколу слідчого експеременту, проведеного 12.11.2013р. з участю ОСОБА_7, висновку судо-медичного експерта №887/2013 від 03.12.2013р., протоколу проведення огляду приміщення квартири АДРЕСА_3 від 05.11.2013р., протоколу слідчого експеременту з участю потерпілої ОСОБА_8 від 21.05.2014р., висновку додаткової судово-медичної експертизи №878/2014р. від 12.06.2014р., суд розцінює як безпідставні, оскільки таких недоліків, як на це покликаються сторона захисту, при їх зібранні органом досудового слідства і судом допущено не було.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який раніше неодноразово суджений, вчиняв злочини із застосуванням насильства, двічі під час умовно дострокового звільнення не став на шлях виправлення та продовжував вчиняти злочини, не працював, посередньо характеризується за місцем останнього тимчасового проживання. Обставин, які помякшують покарання ОСОБА_7 немає. Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 є рецидив злочинів. Враховуючи наведені обставини, суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції статті за які кваліфіковано злочини, за ч.3 ст.153 КК України у виді позбавлення волі, а за п.п. 2, 10 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі.

За вироком Жовківського районного суду Львівської області від 01.06.2010р. ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27.02.2013р. ОСОБА_7 умовно-достроково звільнений від відбування покарання, невідбутий строк 11 місяців 17 днів.

Відповідно до положень ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Враховуючи наведене, ОСОБА_7 до призначеного за цим вироком покарання, слід призначити остаточне покарання шляхом поглинення невідбутої частини покарання більш суворим-довічним позбавленням волі.

Речові докази - подушка з наволочкою, предмет дитячого одягу (бодік), предмет дитячої постелі, підодіяльник дитячий, кофта, колготки, футболка, фрагмент бавовняної тканини, підодіяльник, відрізок бавовняної тканини, гумова груша, дитяча пляшка і соска - слід знищити; компакт-диски із звуко- та відео-записами слід залишити при матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

ОСОБА_7 визнати винним за ч.3 ст.153, п.п. 2, 10 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання

за ч.3 ст. 153 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років;

за п.п. 2, 10 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_7 за цим вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання за попереднім вироком суду, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 16 грудня 2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку у законну силу залишити попередній тримання під вартою.

Речові докази - подушка з наволочкою, предмет дитячого одягу (бодік), предмет дитячої постелі, підодіяльник дитячий, кофта, колготки, футболка, фрагмент бавовняної тканини, підодіяльник, відрізок бавовняної тканини, гумова груша, дитяча пляшка і соска - знищити; компакт-диски із звуко- та відео-записами залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий-суддя:

Суддя:

Присяжні: