Ухвала суду № 54320224, 14.12.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

14.12.2015 Справа № 337/4039/14-ц

Пров. №6/337/174/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі

головуючого судді Бондаренко І.В.

при секретарі Побережній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі заяву АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Запорізьке РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про повторне вселення по справі за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 що діє у своїх інтересах, та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник подав до суду заяву про повторне виселення відповідачів з іпотечної квартири за виконавчим листом №2/337/1482/2014 виданим 04.03.2015 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про їх виселення з квартири АДРЕСА_1, мотивувавши її тим, що виселення боржників під час виконавчого провадження було виконано та вони були виселені з іпотечної квартири та зняті з її реєстрації, проте після виселення знову туди вселились.

Представник АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у судове засідання не з»явилась, надала заяву, в якій вимоги заяви про повторне виселення підтримала та просила розглянути справу у її відсутності.

Представник Хортицького ВДВС у судове засідання не з»явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судові засідання двічі не з»явились, у судові засідання викликались судом належним чином.

В зв"язку з неявкою сторін розгляд справи у відповідності до ст.197 ЦПК УКраїни технічними засобами не фіксувався.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.08.2010 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнута заборгованість за кредитним договором, та звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

Вказана квартира є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки №19-2176-098І від 24.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором №19-2176-098И від 24.09.2008 року.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30.09.2014 року, яке набрало законної сили, прийнято рішення про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

04 березня 2015 року представнику стягувача Хортицьким районним судом м.Запоріжжя був виданий виконавчий лист №2/337/1482/2015 для виконання рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30.09.2014 року.

20 березня 2015 року в Хортицькому ВДВС було відкрите виконавче провадження за цим виконавчим листом щодо виселення боржників з квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до постанови державного виконавця ВП №4691147 від 24.06.2015 року виконавче провадження за виконавчим листом №2/337/1482/2014 про примусове виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2А, та їх неповнолітніх дітей з квартири АДРЕСА_2 закінчене у зв»язку з повним виконанням рішення суду.

Заявник у своїй заяві вказав, що боржники повторно вселились у вказану квартиру, та надав суду акт державного виконавця від 20.08.2015 року, у якому вказано, що після виселення боржники зламали замки на дверях квартири та проникли туди.

Крім того, постановою державного виконавця від 16.06.2015 року ВП №23833812 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було повернуто виконавчий лист № 2-548 від 01.12.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 в зв»язку з дією мораторію, встановленого Законом України України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до п.11 ч.1 ст.78 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо особа самостійно вселилась у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснене державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому випадку підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

У відповідності до ч.1 п.1 Закону України України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»: 1. Протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

В даному випадку виконавчий лист щодо звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 був повернутий стягувачу у зв»язку з дією мораторію на стягнення нерухомого майна.

Проаналізувавши зміст наведеної частини Закону України України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд приходить до висновку про те, що цей ОСОБА_5 накладає мораторій на примусове стягнення нерухомого житлового майна не тільки як на предмет застави по кредитним зобов»язанням в іноземній валюті з урахуванням негативних наслідків інфляції національної валюти України, внаслідок чого люди не мають можливості належним чином обслуговувати свої кредитні зобов»язання, але і зазначає, що обов»язковою умовою такого мораторію є те, що таке житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя.

ОСОБА_5 прямо пов»язує тимчасову заборону примусового стягнення на житлове майно саме з тим, що таке майно є житлом боржника.

Виходячи з цього, враховуючи те, що з матеріалів цивільної справи №2/337/1482/2014 за позовом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про їх виселення з квартири АДРЕСА_1, вбачається, що вказана квартира була саме житлом позичальника та членів його сім»ї, а інших даних суду не надано, а також керуючись принципами розумності, справедливості та верховенства права, суд приходить до висновку про те, що на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» необхідно відмовити заявнику у повторному виселенні боржників ОСОБА_4 з вказаної квартири.

Керуючись ст.ст.373,210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про повторне виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

На ухвалу протягом 5 днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя