Рішення № 54314434, 11.12.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15708/15-ц

провадження № 2/753/7364/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

за участю секретаря - Цибулюка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 позивач, ОСОБА_2 до звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - Відповідач-2) про стягнення страхового відшкодування. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 09.01.2015 року водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Санг Йонг», реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Гетьмана - вул. Виборзької в м. Києві не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубісі», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.02.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у даному ДТП за ст. 124 КпАП України. Оскільки на момент ДТП відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «Україна» згідно із полісом № АІ/4135520 від 10.12.2014 року, позивач 12.01.2015 року звернувся до Відповідача-1 із повідомленням про ДТП та, згодом, із заявою про виплату страхового відшкодування, проте жодних дій які б свідчили про виконання страховиком свого обов'язку по виплаті страхового відшкодування останнім вчинено не було. ОСОБА_2 з метою визначення реальної вартості виконання робіт для відновлення пошкодженого автомобіля здійснив незалежне авто-товарознавче дослідження, за результатами якого вартість матеріального збитку склала 26 092, 22 грн., вартість відновлювального ремонту - 17 073, 99 грн. Так як до цього часу страховиком не здійснено виплату страхового відшкодування, позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом й, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з Відповідача-1 суму страхового відшкодування, інфляційні витрати, 3% річних та пеню у розмірі 20 908, 38 грн., а з Відповідача-2 - різницю між фактичний розміром шкоди та страховим відшкодуванням у сумі 9 008, 23 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та судовий збір.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог ЦПК України, проте поштова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою «за терміном зберігання».

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.01.2015 року водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Санг Йонг», реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Гетьмана - вул. Виборзької в м. Києві не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубісі», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.02.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у даному ДТП за ст. 124 КпАП України.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до полісу № АІ/4135520 від 10.12.2014 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент вчинення ДТП відповідальність ОСОБА_3 була за страхована у ПрАТ «СК «Україна». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 50 000,00 грн, франшиза - 500 грн. (а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи позивач, ОСОБА_2 звертався до відповідача 12.01.2015 року із повідомленням про ДТП та 20.01.2015 року із письмовою заявою на виплату страхового відшкодування.

ОСОБА_2, з метою визначення реальної вартості виконання робіт для відновлення пошкодженого автомобіля здійснив незалежне авто-товарознавче дослідження у суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 й за Звітом № 1087 від 15.01.2015 року вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Мітсубісі», реєстраційний номер НОМЕР_2 склала 26 092 грн. 22 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу склала 17 073 грн. 99 коп.

Будь-яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту оцінювача, чи доказів пов'язаних з його недостатньою професійною кваліфікацією, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності з положеннями п. п. 34.1., 34.2., 34.3., 34.4. ст. 34 цього Закону Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Суд дійшов висновку, що відповідач, ПрАТ «СК «Україна», не прийняв рішення і не виплатив у встановлений строк позивачеві страхове відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту в сумі 17 073 грн. 99 коп., чим порушив його права, які підлягають захисту.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, пеня за період з 12.04.2015 року по 30.05.2015 року складає 1 375 грн. 27 коп.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" від 01.03.2013 року № 4, при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача-2 була застрахована в ПрАТ «СК «Україна», а відповідно до норм цивільного законодавства саме страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, суд дійшов висновку, що ПрАТ «СК «Україна» підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2 390 грн. 36 коп. та 3% річних у розмірі 68 грн. 76 коп.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наведене та те, що вина Відповідача- 2 за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_3 різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою у розмірі 9 018 грн. 23 коп. з вирахуванням суми франшизи у розмірі 500 грн., яку ОСОБА_3 сплатив позивачу добровільно (26 092, 22 грн. - 17 073, 99 грн.).

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що позивачем має бути зазначено, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Виходячи з вищенаведеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, а тому з урахуванням перенесених моральних страждань, вважає за можливе стягнути з відповідача, ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в сумі 2 000,00 гривень.

Згідно вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що частково позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, ст. ст. 22, 23, 625, 979 - 984, 988-992, 999, 1167, 1188 ЦК України, ст. 5, ст. 12, ст. 22, ст. 29, ст. 30, ст. 34, ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (код ЄДРПОУ 30636550) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) страхове відшкодування у розмірі 17 073 (сімнадцять тисяч сімдесят три) гривні 99 копійок, інфляційні втрати у розмірі 2 390 (дві тисячі триста дев'яносто) гривень 36 копійок, 3% річних у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 76 копійок, пеню у розмірі 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п'ять) гривень 27 копійок, що разом становить 20 908 (двадцять тисяч дев'ятсот вісім) гривень 38 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою у розмірі 9 018 (дев'ять тисяч вісімнадцять) гривень 23 копійки, моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисяч) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА