Постанова № 54314271, 20.11.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17571/15-а

Провадження №: 2-а/752/338/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Лебедєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними дій суб»єкта владних повноважень та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

26.10.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними дій суб»єкта владних повноважень та відшкодування шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 11.08.2011 року УПФ України в Голосіївському районі м. Києва йому була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», яку він одержував з урахуванням пенсії за особливі заслуги перед Україною у розмірі 7 254, 10 грн. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», виплата пенсії, що призначена йому за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» призупинена з 01.04.2015 року у зв»язку з тим, що він працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії чи довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Разом з тим, відповідно до п. 5 р. ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших спеціальних законів. Такий закон як до 01.06.2015 року так і пізніше не прийнятий, у зв»язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших спеціальних законів щодо пенсійного забезпечення, внаслідок чого пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цим законом не призначаються. Зазначив, що оскільки втратив право на призначення пенсії на умовах та в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та за іншими спеціальними законами, які з 01.06.2015 року не діють, то відпали підстави до призупинення виплати пенсії за віком. У вересні 2015 року звернувся до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва з заявою про поновлення виплати пенсії за віком. Однак у поновленні виплати пенсії УПФ України в Голосіївському районі м. Києва було відмовлено, оскільки відповідно до чинного на даний час Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» призупинена виплата пенсії за віком особам, які працюють, а він дотепер працює на посаді судді Верховного Суду України. Не погоджуючись з рішенням УПФ України в Голосіївському районі м. Києва, просив визнати неправомірними їх дії щодо відмови йому у поновленні виплати пенсії за віком, стягнути з УПФ України в Голосіївському районі м. Києва на його користь невиплачену пенсію за віком за період з 01.06. до 01.11.2015 року, сума якої розрахована наступним чином 7 254, 10 грн. (щомісячний розмір пенсії) х 5 місяців = 36 270, 50 грн. та зобов»язати УПФ України в Голосіївському районі м. Києва поновити виплати пенсії за віком з 01.11.2015 року відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 відсутній, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Звертаючись в суд з адміністративним позовом, одночасно подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні відсутня, про дату, час та місце розгляду справи УПФ України в Голосіївському районі м. Києва повідомлено належним чином, представник звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності з урахуванням поданих заперечень.

Відповідно до змісту письмових заперечень, УПФ України в Голосіївському районі м. Києва позовні вимоги не визнає з наступних підстав. 08.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва з заявою про поновлення виплати йому з 01.06.2015 року призначеної раніше пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 перебував на обліку в УПФ України в Голосіївському районі м. Києва та отримуав пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 11.08.2011 року. Листом № 397/12/П-320 від 05.10.2015 року УПФ України в Голосіївському районі м. Києва позивача було повідомлено, що для поновлення виплати йому пенсії немає підстав, оскільки він є працюючим пенсіонером. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працює на посаді судді Верховного Суду України. Отже, позивач обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року особам на яких поширюється дія цього закону пенсія не виплачується. Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується в повному обсязі. Відповідно до п. 5 р. ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших спеціальних законів. У зв»язку з вищенаведеним з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Таким чином, для поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 немає законних підстав, оскільки він є працюючим пенсіонером, а поновлення виплати пенсії відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» здійснюється лише після звільнення з роботи. Просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Врахувавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.08.2011 року перебував на обліку в УПФ України в Голосіївському районі м. Києва та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» , розмір якої складав 7 254, 10 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 2 ч. 1 ст. 47, відповідно до якого - тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього поновлюється.

Судом також встановлено, що з 01 квітня 2015 року УПФ України в Голосіївському районі м. Києва припинило виплату пенсії ОСОБА_1

08.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в Голосіївському районі м. Києва з заявою про поновлення з 01.06.2015 року виплати призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з тих підстав, що відповідно до п. 5 р. ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законів (а.с 5).

05.10.2015 року УПФ України в Голосіївському районі м. Києва листом № 397/12/П-320 повідомило ОСОБА_1 про відмову у поновленні пенсії з тих підстав, що за даними його трудової книжки він продовжує працювати на посаді судді Верховного Суду України, а тому відповідно до положень абз.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року підстави для поновлення виплати йому пенсії відсутні (а.с.4).

Однак, як видно зі змісту п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Станом на 01.06.2015 року Верховною Радою України не було прийнято закону, яким би було встановлено порядок призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних. Не прийнято зазначеного закону Верховною Радою України і станом на час ухвалення судом рішення.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідно до положень п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015 року втратили чинність норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині зупинення виплати пенсій особам на яких поширюється дія цього закону, то відмова УПФ України в Голосіївському районі м. Києва у поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії за віком є неправомірною та такою, що порущує законні права та інтереси позивача.

Відповідно до правил ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наразі, за встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій УПФ України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у поновлені виплати пенсії за віком є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, звертаючись в суд з адміністративним позовом, позивач ОСОБА_1 просив також стягнути з УПФ України в Голосіївському районі м. Києва на його користь 36 270, 50 грн. пенсії за віком за період з 01.06.2015 року по 01.11.2015 року та зобов»язати УПФ України в Голосіївському районі м. Києва поновити йому виплати пенсії за віком з 01.11.2015 року, які є взаємопов»язаними з вимогами про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії за віком.

З огляду на висновки суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій УПФ України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у поновлені виплати пенсії за віком також підлягаю задоволенню судом і вимоги про стягнути з УПФ України в Голосіївському районі м. Києва на його користь позивача 36 270, 50 грн. пенсії за віком за період з 01.06.2015 року по 01.11.2015 року та зобов»язання поновити виплати пенсії за віком з 01.11.2015 року, оскільки право на пенсію за віком ОСОБА_1 мало бути поновлено УПФ України в Голосіївському районі м. Києва з 01.06.2015 року у розмірі, який він раніше отримував, а саме 7 254, 10 грн., а тому 7 254, 10 грн. х 5 місяців (період за який виплата пенсії неправомірно не була поновлена) = 36 270, 50 грн.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України відповідач має сплатити позивачу судові витрати за розгляд справи судом.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 2, 6, 18, 19, 104, 105, 106, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними дій суб»єкта владних повноважень та відшкодування шкоди, задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва поновити ОСОБА_1 виплати пенсії за віком з 01.11.2015 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 спричинену неправомірними діями Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва шкоду у вигляді невиплаченої пенсії за віком за період з 01.06.2015 року до 01.11.2015 року у розмірі 36 270, 50 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн., що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 36 757 (тридцять шість тисяч сімсот п»ятдесят сім) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд м. Києва з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбачених ч. 4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк