Рішення № 54313546, 14.12.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9273/15-ц

Провадження № 2/639/2663/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гаврилюк С.М.,

за участю секретаря Луценко С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», третя особа: Державне підприємство «Державна циркова компанія України» про стягнення заборгованості по лікарняним листам та моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», третя особа: Державне підприємство «Державна циркова компанія України» про стягнення заборгованості по лікарняним листам та моральної шкоди. В обґрунтування зазначеного позову позивач зазначає, що 02.04.1986 року наказом директора ВО «Союздержцирк» № 1191/К його було прийнято на посаду головного інженера Харківської філії Всесоюзної дирекції. У звязку з перепідпорядкуванням Міністерству культури України, 11.12.1992 року Харківській філії Всесоюзної дирекції «Союждержцирк» було змінено назву на «Українська дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів».

Наказом № 15-К від 09.02.2007 року Українській дирекції з підготовки циркових атракціонів та номерів було змінено назву на Державне підприємство «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів».

Наказом № 37-К від 31.03.2015 року позивача було звільнено з посади головного інженера Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» за переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України у ДП Державне підприємство «Державна циркова компанія України».

З 02.07.2014 року по 20.10.2014 року позивач знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у звязку з хворобою: інфаркт міокарду.

Первинний лікарняний листок № 521112 був виданий за період з 02.07.2014 року по 10.07.2014 року з відміткою «режим стаціонарний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно продовження листка непрацездатності № 297804 позивач також знаходився на лікуванні з 11.07.2014 року по 23.07.2014 року з відміткою «режим стаціонарний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно продовження листка непрацездатності № 297805 позивач знаходився на лікуванні з 24.07.2014 року по 16.08.2014 року з відміткою «режим санаторій реабілітація», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно продовження листка непрацездатності № 254792 позивач знаходився на лікуванні з 17.08.2014 року по 25.09.2014 року з відміткою «режим амбулаторний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно продовження листка непрацездатності № 316548 позивач знаходився на лікуванні з 26.09.2014 року по 10.10.2014 року з відміткою «режим амбулаторний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно продовження листка непрацездатності № 302530 позивач знаходився на лікуванні з 29.09.2014 року по 10.10.2014 року з відміткою «режим стаціонарний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно продовження листка непрацездатності № 316749 позивач знаходився на лікуванні з 11.10.2014 року по 20.10.2014 року з відміткою «режим амбулаторний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Позивач зазначає, що йому була надана інвалідність 3-ї групи. Він під час виконання трудових обовязків неодноразово звертався із відповідними зверненнями до адміністрації відповідача з проханням здійснити виплати по вищевказаним лікарняним листам, але відповідач виплат по лікарняним листам не зробив. У звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою та просить стягнути з відповідача заборгованість по лікарняним листам у розмірі 15217,87 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі ,посилаючись на обставини, зазначені ним у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 03.11.2015 року, проти позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідачем був проведений розрахунок з позивачем за 5 календарних днів лікарняного № АРВ 521112 від 02.07.2014 року в сумі 536,35 грн., що підтверджується розрахунком заробітної плати за серпень 2014 року та відомостю зарахувань на картрахунки працівників № 38 від 29.08.2014 року. Решту суми заборгованості по листкам непрацездатності у сумі 14681,52 грн. має бути виплачено за рахунок грошових засобів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Окрім того, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн., посилаючись на те, що відповідачем не було заподіяно позивачеві моральної шкоди . При цьому представник відповідача пояснила суду, що відповідачем не було своєчасно направлено відповідні документи до Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності для нарахування та виплати суми заборгованості по листкам непрацездатності у розмірі 14681,52 грн. за рахунок коштів Фонду , оскільки для цього необхідно було провести оплату єдиного соціального внеску на рахунки Фонду в розмірі 33,2% від суми нарахованих лікарняних, а саме 5914,28 коп., однак вказана сума не була передбачена у фінансовому плані підприємства та у плані використання бюджетних коштів .

Представником третьої особи- Державного підприємства "Державна циркова компанія України" подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДП "Державна циркова компанія України".

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягаю задоволенню частково з наступних підстав.

Згідност.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторінтаінших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост. 60 ЦПК УкраїниКожнастороназобов'язанадовести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїхвимогізаперечень,крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Доказиподаються сторонами та іншими особами,які беруть участь у справі.

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно дост. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що 02.04.1986 року наказом директора ВО «Союздержцирк» № 1191/К позивача було прийнято на посаду головного інженера Харківської філії Всесоюзної дирекції (а.с.10). У звязку з перепідпорядкуванням Міністерству культури України, 11.12.1992 року Харківській філії Всесоюзної дирекції «Союждержцирк» було змінено назву на «Українська дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів».

Наказом № 15-К від 09.02.2007 року Українській дирекції з підготовки циркових атракціонів та номерів було змінено назву на Державне підприємство «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів».

Наказом міністерства культури України № 633 від 10.07.2013 року «Про припинення державних підприємств «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» та «Харківське державне художньо-творче виробниче підприємство», було розпочато реорганізацію вказаних підприємств шляхом їх приєднання до Державного підприємства «Державна циркова компанія України» (а.с.12-14).

З 02.07.2014 року по 20.10.2014 року позивач знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у звязку з хворобою: інфаркт міокарду.

Первинний лікарняний листок № 521112 був виданий за період з 02.07.2014 року по 10.07.2014 року з відміткою «режим стаціонарний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно продовження листка непрацездатності № 297804 позивач також знаходився на лікуванні з 11.07.2014 року по 23.07.2014 року з відміткою «режим стаціонарний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно продовження листка непрацездатності № 297805 позивач знаходився на лікуванні з 24.07.2014 року по 16.08.2014 року з відміткою «режим санаторій реабілітація», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно продовження листка непрацездатності № 254792 позивач знаходився на лікуванні з 17.08.2014 року по 25.09.2014 року з відміткою «режим амбулаторний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно продовження листка непрацездатності № 316548 позивач знаходився на лікуванні з 26.09.2014 року по 10.10.2014 року з відміткою «режим амбулаторний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно продовження листка непрацездатності № 302530 позивач знаходився на лікуванні з 29.09.2014 року по 10.10.2014 року з відміткою «режим стаціонарний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно продовження листка непрацездатності № 316749 позивач знаходився на лікуванні з 11.10.2014 року по 20.10.2014 року з відміткою «режим амбулаторний», який позивач здав за місцем роботи для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (а.с.15-21).

22.10.2014 року позивачу було надано 3 групу інвалідності (а.с.22).

Позивач 13.01.2015 року, 04.03.2015 року та 06.10.2015 року звертався до адміністрації відповідача з проханням здійснити виплати по вищевказаним лікарняним листам (а.с.23-25).

Наказом № 37-К від 31.03.2015 року позивача було звільнено з посади головного інженера Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів і номерів» за п. 5 ст. 36 КЗпП України з переведенням у ДП Державне підприємство «Державна циркова компанія України» (а.с.10).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник, або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, передбачені в статті 116 цього Кодексу.

Однак, в порушення вищевказаних вимог трудового законодавства, відповідач не виконав свого обовязку по виплаті позивачеві коштів по лікарняним листам у сумі 14681,52 грн за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, оскільки відповідачем не було своєчасно направлено відповідні документи до Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності для нарахування та виплати суми заборгованості по листкам непрацездатності позивачеві.

Відповідно до Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі цей Порядок визначає умови та розмір оплати власником або уповноваженим ним органом перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві (далі - дні тимчасової непрацездатності), за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників. Така виплата провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Обчислення розміру заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності провадиться у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, роботодавець оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівнику внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснює за рахунок коштів підприємства, установи, організації та повинен вчинити для цього певні дії, зокрема - отримати лікарняний лист від працівника; провести розрахунок суми оплати за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок своїх коштів та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності; заповнити та подати до Фонду соціального страхування заяви-розрахунку про нараховані застрахованій особі суми матеріального забезпечення за їх видами; отримати фінансування від Фонду соціального страхування на спеціальний рахунок, що відкривається роботодавцем, та здійснити виплату лікарняних позивачу.

Як вбачається з розрахункової відомості за серпень 2014 року, ОСОБА_3 відповідач за рахунок коштів підприємства за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності сплатив 536,35 грн. , які було зараховано на картрахунок позивача (а.с.82,83). Вказані обставини були визнані і позивачем у судовому засіданні. Таким чином, вони відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Однак, відповідачем не було направлено до Фонду соціального страхування заяви-розрахунку про нараховані застрахованій особі - позивачу ОСОБА_1 суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв"язку з чим і не було отримано відповідачем фінансування від Фонду соціального страхування на спеціальний рахунок, що відкривається роботодавцем, та не здійснено виплату лікарняних позивачу у повному обсязі.

Оскільки в справі відсутні належні докази на підтвердження страхового стажу позивача та такі не представлені позивачем, та враховуючи вищевикладені обставини та виплату відповідачем ОСОБА_1 за рахунок коштів підприємства за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності 536,35 грн. , суд приходить до висновку про необхідінсть відповідачем вчинити дії направленні на отримання позивачем суми допомоги по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування. З огляду на вищевикладене у суду відсутні підстави щодо задоволення позову в частині стягнення з відповаідача на користь позивача заборгованості по лікарняним листам у сумі 15217,87 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору (ст.ст.3,4,11,31 ЦПК України).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Кодекс законів про працю Українине містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, аст.237-1 цього Кодексупередбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи. Вказана правова позиція зазначена і у постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 р. у справі 6-23цс12.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно дост. 237-1 КЗпПза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Внаслідок того, що відповідач не провів в день звільнення позивача повний розрахунок, на протязі тривалого часу не направив до Фонду соціального страхування заяви-розрахунку про нараховані позивачу суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, у звязку з чим Фондом соціального страхування не було перераховано грошових коштів на виплату позивачеві, було порушено конституційні та трудові права позивача. А відтак, позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме - позивач весь час за відсутності невиплачених відповідачем за рахунок Фонду соціального страхування коштів за лікарняними листами переживав з приводу свого існування та членів своєї сімї, був позбавлений нормального ритму життя: можливості купувати необхіді для нього, як інваліда третьої групи ліки, продукти харчування, одяг, предмети побуту.

Таким чином, суд, враховуючи вимоги справедливості та об"єктивності, вважає доведеною заподіяну позивачеві ОСОБА_1 тривалою бездіяльністю відповідача щодо своєчасного вчинення відповідних дій, направлених на отримання позивачем суми допомоги по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування, моральну шкоду, але в значно меншому розмірі і погоджується з її розміром в 2000 гривень.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 97 грн. 44 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212 -215 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 116, 237-1 Кодексу законів про працю України, п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів», третя особа: Державне підприємство «Державна циркова компанія України» про стягнення заборгованості по лікарняним листам та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів» ( код ЄДРПОУ 02174885, р/р 35239001001238 ГУДКСУ в Харківській області , МФО 851011) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Гаврилюк