Ухвала суду № 54303105, 14.12.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/10057/15-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кочетова Л.Г.,

суддів: Товянської О.В., Гансецької І.А.,

при секретарі: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_1» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ПАТ «Креді ОСОБА_1» звернувся до суду з вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що відповідно до укладеного 31.03.2008 року між банком та ОСОБА_2 договору, останній отримав строковий кредит у розмірі 25000.00 доларів США до 30.03.2018 року зі сплатою 12.8 % річних за користування кредитом. В забезпечення зобов»язань за вказаним договором у той же день з ОСОБА_3 укладено договір поруки. У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань, виникла заборгованість в загальній сумі 13212.17 доларів США, що складається з: 10514.40 доларів США заборгованості за кредитом; 1726.66 доларів США заборгованості по простроченому кредиту, 182.80 доларів США заборгованості по відсоткам, 788.31 доларів США заборгованості по простроченим відсотками. У зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору нарахована пеня в сумі 406.12 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 8590.79 грн. Просив стягнути вказану заборгованість.

Рішенням Богунського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що позивачем подано неналежним чином оформлений розрахунок заборгованості, суд вказаний розрахунок не перевірив, не витребував деталізований розрахунок, не роз»яснив сторонам право на його спростування, не витребував докази у банку щодо відкриття поточного рахунку позичальника, не надав належну оцінку вказаній у договорі його ціні та тому, що він сплатив суму більшу, ніж у ньому визначено.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.03.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 25000 доларів США до 30.03.2018 року зі сплатою 12.8 % річних за користування ним (а.с. 6-13).

У той же день вказана сума була отримана апелянтом готівкою (а.с. 14).

В забезпечення зобов»язань за вказаним договором 31.03.2008 року з ОСОБА_3 укладено договір поруки (а.с. 15-16).

Як вбачається із графіку погашення суми кредиту (а.с. 11-12) та розрахунків заборгованості (а.с. 33, 48), у зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань, у позичальника перед банком виникла заборгованість в загальній сумі 13212.17 доларів США, що складається з: 10514.40 доларів США заборгованості за кредитом; 1726.66 доларів США заборгованості по простроченому кредиту, 182.80 доларів США заборгованості по відсоткам, 788.31 доларів США заборгованість по простроченим відсотками. У зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору нарахована пеня в сумі 406.12 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 8590.79 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сума заборгованості за кредитним договором відповідачем не оспорювалася.

Оскільки зазначені в графіку погашення суми кредиту та вказаних розрахунках дані містять достатній об»єм інформації для перевірки існування вказаної заборгованості, викладені у цих документах дані сторонами не оспорювалися, не надано доказів невірності вказаних розрахунків і в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на те, що суд не перевірив розрахунок заборгованості є надуманим.

Згідно вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 10, 60 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, сума заборгованості сторонами не оспорувалася, клопотання про витребування додаткових доказів сторонами не заявлялося. Оскільки збирання доказів не віднесено до компетенції суду, у суду першої інстанції не було будь-яких підстав для витребування таких документів як деталізований розрахунок заборгованості та доказів щодо відкриття поточного рахунку позичальника.

За таких обставин, посилання апелянта на вказані обставини не може бути взято до уваги.

Крім того пунктом 2.1 договору обов»язкове відкриття поточного рахунку позичальнику договором не передбачалося. Як зазначалося вище, кредитні кошти ним були отримані готівкою.

Чинне законодавство не містить будь-яких вимог щодо оформлення позивачем розрахунку позовних вимог, а тому посилання апелянта на вказану обставину не грунтується на законі.

Твердження ОСОБА_2, що суд не виконав вимоги закону щодо роз»яснення прав сторін, протиречить матеріалам справи та спростовується журналом та звукозаписом судового засідання.

Враховуючи, що предметом кредитного договору була іноземна валюта долари США, вартість її на час розгляду справи значно змінилася, то зросла і сукупна вартість кредиту. Вказана обставина врахована судом першої інстанції.

З врахуванням курсу валюти кредиту на час укладення договору та на час виконання відповідачами кредитних зобов»язань, твердження апелянта про те, що кредитні кошти ним повернуті є надуманим.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді