Рішення № 54302384, 02.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/67/15-ц 22-ц/774/1576/К/15

Справа № 177/67/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1576/К/15 ОСОБА_1

Категорія 27 (ІІI) Доповідач Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Михайлів Л.В.,

суддів Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

секретар Петренко К.І.,

за участю: представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи (далі - ТОВ Кредитні ініціативи) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 16.08.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №113/2А307, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 20179,96 доларів США, строком користування до 15.08.2012 року включно, під 12,0% річних.

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", що є правонаступником Закритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" зобов'язується передати кошти в розпорядження ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а воно в свою чергу зобов'язується відступити ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №113/2А307від 16.08.2007 року укладеним між Банком та ОСОБА_3

Оскільки боржником, ОСОБА_3, зобов`язання належним чином не виконувались, утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01.11.2014 року склала - 106 541,78 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та судовий збір в сумі 1065,42, 70 грн..

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року в задоволенні позовних вимог ТОВ Кредитні ініціативи - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ Кредитні ініціативи ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, суд дійшов передчасного висновку про те що відповідачем повністю сплачена сума боргу за кредитним договором № №113/2А307від 16.08.2007 року, у відповідності до рішення суду від 19.10.2010 року за яким з відповідача стягнуто заборгованість за спірним кредитним договором в сумі 41990,10 грн., при цьому не взявши до уваги порядок погашення зобовязань по кредитному договору, згідно якого в першу чергу погашається неустойка, потім відсотки і лише в останню чергу погашається сама сума кредиту.

Так, відповідач, допустивши прострочення виконання зобовязання по внесенню щомісячних платежів, навіть сплативши в подальшому суми у розмірі 41990,10 грн., за рішенням суду, котрі зараховані в погашення кредитної заборгованості, не зміг вийти із прострочки платежів передбачених умовами договору, що призвело до подальшого накопичення заборгованості.

Крім того, на думку апелянта неможна погодитись із твердженням суду першої інстанції щодо припинення зобовязання, оскільки кредитний договір, на теперішній час, є дійсним а ухвалення рішення про стягнення заборгованості не є підставою для припинення зобовязання.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.08.2007 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №113/А307, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у сумі 20179,96 доларів США під 12% річних строком до 15.08.2012 року.

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", що є правонаступником Закритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" зобов'язується передати кошти в розпорядження ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а воно в свою чергу зобов'язується відступити ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № №113/А307від 16.08.2007 року укладеним між банком та ОСОБА_3

Відповідно до п.5.2.2 Договору, відповідач зобов'язалася перед позивачем, своєчасно сплачувати кредит, проценти за користування кредитом, суми неустойки на умовах, передбачених цим Договором.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2013 року, стягнуто з ОСОБА_3. на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором №113/А307 від 16.08.2007 року станом на 19.10.2010 року в сумі 41990 грн. та судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 419,87 грн. та сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи - 120 грн.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

03 квітня 2014 року постановою державного виконавця Відділу ДВС КРУЮ було відкрито виконавче провадження ВП№42796608 за виконавчим листом №2-889 від 19.10.2010 року щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості у сумі 41990,10 грн.

Постановами державного виконавця ВДВС Криворізького РУЮ за №№ 42796520 та 42796608 від 14.07.2014 року вищевказане виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку із повним виконанням ОСОБА_3 рішення суду, а 24.07.2014 року належне відповідачу майно звільнено з під арешту.

Відповідно до ст.599 ЦК України, передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За наявності рішення суду, яке вступило в законну силу від 19.10.2010 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» повторно звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та просить суд стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 113/2а307 від 16.08.2007 року у сумі 106541,78 грн., розраховану станом на 01.11.2014 року, зазначаючи складові заборгованості, у тому числі тіло кредиту -23094,57 грн., на яке нараховані відсотки у розмірі -63795,71 грн. та пеня у сумі 19651,50 грн., яка розрахована позивачем в межах 1 року до звернення до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив з того, що, зобовязання за цим договором припинено, оскільки відповідно до рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2010 року, відповідачем належним чином виконано зобовязання за кредитним договором № 113/2а307 від 16.08.2007 року.

Колегія суддівне може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязання- це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов;зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є простроченняневиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк(термін) виконання зобовязання(ст. ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часудо встановленого договором строку закінчення виконання останньогозобовязання в праві заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентамист. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Позивач ТОВ «Кредитні ініціативи», в своєму позові, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01.11.2014 рокустановить 106541,78 грн. та включає в себе заборгованість по тілу кредиту, відсоткам та пені, відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, на виконання рішення суду боржником ОСОБА_3 сплачено суму заборгованості за кредитним договором від 16.08.2007 року у загальному розмірі 41990,10 грн. протягом 2010-2014 років в рамках виконавчого провадження.

Разом з цим слід зазначити, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником (або ж виконується протягом тривалого часу, у даному випадку більш ніж через шість років), не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитними коштами, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові №6-369цс15 від 02 вересня 2015 року, яка згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Таким чином, після постановлення рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 року, зобовязання ОСОБА_4 за кредитним договором №113/А307 від 16.08.2007 не припинені, та ТОВ «Кредитні ініціативи» має право нараховувати проценти на прострочену заборгованість та штрафи за порушення термінів виконання взятих на себе зобовязань до повного погашення заборгованості за кредитним договором, у звязку із чим доводи апеляційної скарги в цій частині ґрунтуються на законі.

Наявність судового рішення, яке не виконано боржником ОСОБА_3, не звільняє його від відповідальності за невиконання взятого на себе грошового зобовязання.

Як слідує з розрахунку позивача, грошові кошти, стягнуті з відповідача в рамках виконавчого провадження за рішенням суду, були зараховані на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, що передбачено умовами договору: в першу чергу йшло погашення неустойки, потім відсотки і лише в останню чергу погашення самого тіла кредиту.

Однак, приймаючи до уваги, те що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2010 року з ОСОБА_3 на користь ТОВ«Кредитні ініціативи», окрім іншого, була стягнута заборгованість за тілом кредиту, тому повторне нарахування та стягнення заборгованості за тіло кредиту у розмірі 23094,57 грн., не ґрунтується на закону, у звязку з чим позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в цій частині задоволенню не підлягають.

В суді апеляційної інстанції представник позивача проти вказаного не заперечував, заявив про часткове задоволення прозову.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до відповідача з вимогою про стягнення простроченої заборгованості, яка складається з відсотків за користування кредитом, за період з 19.10.2010р. по 01.11.2014р. та пені, в межах одного року, які на час розгляду справи, що переглядається з ОСОБА_3 не стягувались.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 по відсоткам за користуванням кредитом, колегія суддів не може з ним повністю погодитись.

Так, вказаний розрахунок охоплює нарахування відсотків за період з 19.10.2010 року по 01.11.2014 року і становить 4643,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.11.2014 року, 1 долар США -12,950684 грн., в гривневому еквіваленті становить 60140,39 грн. В той час, як в даному випадку, період нарахування відсотків за користування кредитом повинен обмежуватись 01.08.2014 роком(час зарахування сплачених ОСОБА_3 грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача).

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та необхідності стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 4554,39 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.11.2014 року, 1 долар США -12,950684 грн., в гривневому еквіваленті становить 58982,46 грн.

Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_3 по пені на суму 19629,61 грн., оскільки вона розрахована позивачем з урахуванням норм ст. 266, ч. 258 ЦК України та обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням ТОВ «Кредитні ініціативи» до суду.

Відповідачем в свою чергу, всупереч вимогам цивільно процесуального законодавства, а саме ст. ст. 10, 60 ЦПК України, наданий позивачем розрахунок заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені не спростовано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 113/2А307 від 16.08.2007 року.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1650,85 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи задовольнити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи заборгованості за кредитним договором № 113/2А307 від 16.08.2007 року, яка станом на 01.11.2014 року складає 6070,10 доларів СШАщо за курсом НБУ в гривневому еквіваленті становить 78612,07 грн., з яких:

-4554,39 доларів США, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті становить 58982,46 грн. відсотки за користування кредитом.

- 1515,72 доларів США, що за курсом НБУ в гривневому еквіваленті становить 19629,61 грн. - пеня.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи судовий збір в сумі 1650,85 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_5