Ухвала суду № 54301655, 09.12.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

09 грудня 2015 року Справа № 913/417/15

Провадження №19/913/417/15

За заявою Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» від 09.11.2015 № 026-697 про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 у справі № 913/417/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо-технічне підприємство «Укренергочормет», м.Харків

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 264401 грн 84 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання помічник судді Мєшкова Д.О.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю, довіреність №6 від 12.02.2015;

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю, довіреність №01-026-1824 від 25.12.2014.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство «Виробничо-технічне підприємство «Укренергочормет» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення заборгованості за договором про створення науково-технічної продукції № 099-027/1-1186 від 01.08.2012 в сумі 169332 грн 24 коп., 3% річних у сумі 5831 грн 52 коп., інфляційних втрат у сумі 89238 грн 08 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.09.2015 (повне рішення складено 28.09.2015) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на користь Приватного акціонерного товариства «Виробничо-технічне підприємство «Укренергочормет» заборгованість в сумі 169332 грн 24 коп., інфляційні втрати у сумі 89238 грн 08 коп., 3% річних у сумі 5831 грн 52 коп.

На виконання рішення позивачу було видано наказ від 12.10.2015.

22.10.2015 до господарського суду Луганської області надійшла апеляційна скарга відповідача на вищезазначене рішення.

23.10.2015 матеріали справи №913/417/15 разом з апеляційною скаргою відповідача надіслані до Донецького апеляційного господарського суду.

11.11.2015 відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою №026-697 від 09.11.2015 про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить розстрочити виконання рішення від 22.09.2015 у справі №913/417/15 строком на 6 місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що: заборгованість за договором виникла через обставини, які мають характер форс-мажорних, а саме через проведення на території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції; що в результаті заборони залізничного сполучення по ст.Коммунарськ відповідач не мав можливості доставити продукцію своїм покупцям, а отже і отримати грошові кошти за цю продукцію, які належало перерахувати позивачу; що з 11.08.2014 у звязку з неодноразовим знеструмленням, відсутністю сировини відповідач вимушений був здійснити гарячу консервацію цехів основного виробництва; що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі і за перше півріччя 2015 року має збитки на суму 14820,42 тис. грн.; що з липня 2015 року відповідач поступово відновлює свою роботу і згідно з наказом №313 від 31.07.2015 основні засоби були введені в експлуатацію.

11.11.2015 на підставі розпорядження керівника апарату суду №153-р у звязку з відпусткою судді Косенко Т.В. відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду був проведений повторний автоматичний розподіл заяви, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2015, та заява передана на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2015 у справі №913/417/15 заяву Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про розстрочку виконання судового рішення від 22.09.2015 було прийнято до розгляду та її розгляд призначений на 17.11.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.11.2015 (суддя Іванов А.В.) зупинено провадження у справі №913/417/15 за заявою Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про розстрочку виконання судового рішення до повернення матеріалів справи №913/417/15 до господарського суду Луганської області.

25.11.2015 справа №913/417/15 була повернута господарському суду Луганської області у звязку із закінченням апеляційного провадження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.2015 рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 залишено без змін.

25.11.2015 на підставі розпорядження керівника апарату суду №163-р у звязку з відпусткою судді Іванова А.В. відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду був проведений повторний автоматичний розподіл заяви, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2015, та заява передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.12.2015 розгляд заяви призначений на 09.12.2015.

Позивач письмовими поясненнями №906/13 від 03.12.2015 зазначив про можливість надання відповідачеві розстрочки виконання рішення на загальну суму 269689 грн 88 коп. на чотири місяці зі сплатою рівними частками щомісячно, а саме: 67422 грн 47 коп. у грудні 2015, 67422 грн 47 коп. у січні 2016 року, 67422 грн 47 коп. у лютому 2016 року, 67422 грн 47 коп. у березні 2016 року.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Відносно доводів Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про те, що проведення на території Луганської області, зокрема у м.Алчевську, де знаходиться відповідач, безпосередньо вплинуло на діяльність і фінансовий стан підприємства, господарський суд зазначає наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua місцезнаходженням відповідача є: вул.Шмідта, б.4, м.Алчевськ Луганської області, 94202.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VIІ від 02.09.2014 (далі - Закон №1669-VIІ) моментом початку Антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014. Цей Указ набрав чинності 14.04.2014.

Статтею 2 Закону №1669-VIІ передбачено, що населені пункти, де проводилася антитерористична операція, визначаються у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05.11.2014 Кабінет Міністрів України розпорядженням №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.

Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 було оскаржено до адміністративного суду в межах справ № 826/18330/14 та № 826/18327/14.

Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 розпорядженням №1275-р, яке набрало чинності з 02.12.2015, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Як зазначалось вище місцезнаходженням відповідача є м.Алчевськ Луганської області і воно включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

У звязку з проведенням на території м.Алчевська Луганської області антитерористичної операції, наказом директора підприємства відповідача №686 від 11.08.2014 через виробничу необхідність, що повязана з відсутністю сировини, було здійснено гарячу консервацію цехів основного виробництво, тобто фактично зупинено роботу підприємства.

Наказом директора Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» від 31.07.2015 №313 було знято з 13.07.2015 з гарячої консервації основні засоби виробництва, тобто фактично частково відновлено роботу підприємства.

Відповідно до звіту про фінансові результати роботи Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» за перше півріччя 2015 року відповідач має збитки на суму 14820,42 тис. грн.

З огляду на викладене, беручи до уваги, згоду позивача на розстрочку виконання рішення у справі №913/417/15 на 4 місяці, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» №026-697 від 09.11.2015 та розстрочення виконання рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 169332 грн 24 коп., інфляційних втрат в сумі 89238 грн 08 коп., 3% річних у сумі 5831 грн 52 коп., судового збору в сумі 5288 грн 04 коп. на чотири місяці зі сплатою рівними частками щомісячно, а саме: 67422 грн 47 коп. у грудні 2015 року, 67422 грн 47 коп. у січні 2016 року, 67422 грн 47 коп. у лютому 2016 року, 67422 грн 47 коп. у березні 2016 року.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» №026-697 від 09.11.2015 про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 у справі №913/417/15 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 у справі №913/417/15 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», вул.Шмідта, б.4, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 05441447, на користь Приватного акціонерного товариства «Виробничо-технічне підприємство «Укренергочормет», проспект Леніна, б.58, м.Харків, ідентифікаційний код 00192494, заборгованості в сумі 169332 грн 24 коп., інфляційних втрат в сумі 89238 грн 08 коп., 3% річних у сумі 5831 грн 52 коп., судового збору в сумі 5288 грн 04 коп. наступним чином:

- 67422 грн 47 коп. по 31.12.2015;

- 67422 грн 47 коп. по 31.01.2016;

- 67422 грн 47 коп. по 29.02.2016;

- 67422 грн 47 коп. по 31.03.2016.

3. В решті заяви відмовити.

4. Виконання наказу господарського суду Луганської області від 12.10.2015 №913/417/15 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Т.В. Косенко