Постанова № 54300396, 11.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2015 року № 826/24185/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекспром»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданих ТОВ «Вертекспром»: звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року; звітних розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року;

- вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року 07 вересня 2015 року У днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/24185/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 17 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» (код ЄДРПОУ 34936654) зареєстровано як юридична особа за адресою: 01001, місто Київ, вул. Десятинна, будинок 7. Перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві як платник податків, зареєстровано як платник податку на додану вартість.

27 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено Договір № 27072015 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу.

08 вересня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» засобами електронного зв’язку було подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 015 року та додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до неї.

Відповідно, позивачем отримано квитанцію № 2 про доставку зазначених документів до районного рівня ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 08 вересня 2015 року та їх прийняття ДФС України.

Між тим, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом не прийнято вказану податкову звітність, про що також зазначено у повідомленні від 02 жовтня 2015 року № 22578/10/26-55-11-02 про відмову у прийнятті податкової звітності.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів визначається статтею 49 Податкового кодексу України, зокрема визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Вищезазначеними статтями Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація платника податку складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. В свою чергу, контролюючий орган зобов’язаний прийняти належним чином оформлену податкову декорацію.

Разом з тим, пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Як свідчить зміст повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, помилок не встановлено у поданій Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» податковій декларації, натомість, контролюючим органом відмовлено у прийнятті у зв’язку з її поданням на паперовому носії. Наведене на думку контролюючого органу є порушенням пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України та перешкодою у прийнятті податкової звітності позивача.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивачем подано податкову звітність в електронному вигляді, про що свідчить квитанція № 2 про прийняття податкової звітності, а тому такі доводи не відповідають дійсності та є необґрунтованими.

Слід зазначити, що враховуючи навіть подання позивачем звітності у паперовому вигляді, суд не погоджується із такими доводами та зазначає, що обмеження щодо подання податкових декларацій до контролюючого органу в електронній формі, встановлені пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, розповсюджуються лише на платників податків, що належать до великих та середніх підприємств.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекспром», як платника податків, до великих та середніх підприємств.

Суд наголошує, що статтею 49 Податкового кодексу України платникам податків надано право подання податкової звітності як в електронному так і в паперовому вигляді, обмеження прав платників податків на звітування не допускається.

Відтак, відмова Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті поданих ТОВ «Вертекспром»: звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року; звітних розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року з підстав вказаних у повідомленні від 02 жовтня 2015 року № 22578/10/26-55-11-02 про відмову у прийнятті податкової звітності, є протиправною.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та зазначає відповідач, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» податкова звітність (податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року) містить помилки, а саме: замість вірного найменування контролюючого органу, до якого подається звітність ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначено не вірне ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Суд зазначає, що подання податкової декларації, із порушенням форма податкової декларації або за відсутності у ній обов'язкових реквізитів, надає право контролюючого органу відмовити у прийнятті податкової звітності.

З огляду на викладене, вимога про визнання прийнятою та зареєстрованою звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року 07 вересня 2015 року днем їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві не підлягає задоволенню.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що підпунктом 49.12.1 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання.

Таким чином, позивач не був позбавлений права повторної подачі податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, звітні розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року 07 вересня 2015 року після отримання повідомлення про відмову у її прийнятті.

Також, вирішуючи зазначену справу по суті вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов’язково у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України під поняттям адміністративний позов визначено - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

З огляду на приписи пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально – правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише порушені суб’єктів звернення до суду.

В даному випадку, позивачем не надано належних обґрунтувань наявності порушення його прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки судом встановлено заповнення податкової декларації з порушенням вимог оформлення податкової звітності, а тому, з огляду на те, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію, права позивача як платника податків не є порушеними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість вчинення спірних дій, проте з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті поданих ТОВ «Вертекспром» звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року; звітних розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2015 року з підстав вказаних у повідомленні від 02 жовтня 2015 року № 22578/10/26-55-11-02 про відмову у прийнятті податкової звітності.

3. В решті вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 1218,00 грн. (тисяча двісті вісімнадцять гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертекспром» за рахунок державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник