Рішення № 54298492, 05.10.2015, Бершадський районний суд Вінницької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 126/2336/15-ц

Провадження № 2/126/677/2015

"05" жовтня 2015 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В.І.

секретар Бурлака А. .І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53700375626В, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 100000,00 грн. на строк по 27 грудня 2016 р. з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 27% річних та можливістю дострокового погашення кредиту.

Позивач свій обовязок по кредитному договору щодо надання позичальнику кредиту виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позичальника.

Згідно умов кредитного договору, позичальник зобовязаний сплатити комісії, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, виконувати інші зобовязання в строк та у порядку, встановлені договором. Проте, ОСОБА_1 не сплачено заборгованість з погашення кредиту в розмірі - 65 352,82 грн. Також, в порушення вимог Цивільного кодексу України та договору, відповідачем не було сплачено у встановлений строк проценти за користування кредитом в сумі 3 907,55 грн. Також, ОСОБА_1 не було сплачено у встановлений строк комісійну винагороду за управління кредитом в сумі 9695,27 грн. Все вищевказане підтверджується копією кредитного договору та розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Згідно п. 9.7. Кредитного договору сторони домовились, що на підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим Договором, встановлюється у 3 (три) роки.

У відповідності до вимог п. 7.1. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту або сплати процентів за його користування та інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки.

Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобовязань по погашенню простроченої заборгованості. Позичальником не сплачено пеню за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 18 986,32 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в сумі 9 017,12 грн.

Враховуючи вищенаведене, ПАТ "ВТБ банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь банку 113473 грн 09 коп та 1134 грн 74 коп судового збору.

Представник позивача, надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу слухати за його відсутності.

Відповідач, ОСОБА_1, в судове засідання двічі не з'явився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи наведене суд, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявних у матеріалах доказів.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи та давши їм належну юридичну оцінку судом встановлено наступне: 27 грудня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R53700375626В, згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 100000,00 грн. на строк по 27 грудня 2016 р. або достроково у випадках, передбачених договором, щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 27% річних, що підтверджується копією кредиту. Позивач свій обовязок по кредитному договору щодо надання позичальнику кредиту виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позичальника. Згідно п.п. 1.1., 4.1., 4.6, 5.3.1., Кредитного договору, позичальник зобовязаний сплатити комісії, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, виконувати інші зобовязання в строк та у порядку, встановлені цим Договором. Проте, у порушення вищевказаних вимог, вимог ст.ст. 526, 1054 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 не сплачено заборгованість з погашення кредиту в розмірі - 65 352,82 грн. Відповідно п. 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць: 27 числа та в останній робочий день кожного місяця. Період, за який сплачуються проценти - з 28 числа (включно) попереднього місяця по 27 число (включно) поточного місяця. В порушення вищевказаних вимог та вимог ст.ст. 526, 1054 Цивільного кодексу України, відповідачем не було сплачено у встановлений строк проценти за користування кредитом в сумі 3 907,55 грн. Згідно п. 3.7. Кредитного договору Позичальник зобовязаний сплачувати щомісячно, відповідно до графіку комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,69% від початкової суми кредиту. Також, ОСОБА_1 не було сплачено у встановлений строк комісійну винагороду за управління кредитом в сумі 9695,27 грн. Все вищевказане підтверджується копією кредитного договору та розрахунком заборгованості за кредитним договором. Згідно п. 9.7. Кредитного договору сторони домовились, що на підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафів, передбачених цим договором, встановлюється у 3 роки. У відповідності до вимог п. 7.1. Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобовязань з погашення Кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобовязаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочки. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобовязань по погашенню простроченої заборгованості. У порушення вищевказаних вимог, вимог ст. 625, 526, 1054 Цивільного кодексу України Позичальником не сплачено пеню за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 18 986,32 грн. ; пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в сумі 9 017,12 грн.

В звязку із заборгованістю ОСОБА_1 по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України позичальник зобовязаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений Кредитним договором.

П. 5.3.6., 5.2.1. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний здійснити дострокове повернення кредиту та сплатити нараховані проценти у випадку порушення ним своїх зобовязань за Кредитним договором, в т.ч. несплати платежів передбачених умовами Кредитного договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Статтею 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинно бути виконане у встановлений строк його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 1049 ЦК України закріплено обов'язок Позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зазначені обставини переконують суд в наявності підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості в розмірі 113473 грн 09 коп.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує с з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (рах.№37398000013001 в ПАТ «ВТБ БАНК» МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319; Свідоцтво платника ПДВ 100295812, ІПН 143593126655) заборгованість по Кредитному договору у розмірі 113 473,09 грн. (Сто тринадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 09 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» судовий збір у розмірі 1134,74 грн. (Одна тисяча сто тридцять чотири гривні 74 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В. І. Губко