Постанова № 54297118, 09.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 742/2808/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гумен В.М.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охорон земель управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Євтушенка Вячеслава Михайловича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

23.07.2015р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охорон земель управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Євтушенка Вячеслава Михайловича, в якому просив: скасувати постанову головного спеціаліста відділу контролю за використанням і охороною земель Управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Євтушенко Вячеслава Михайловича № 30 від 09 липня 2015 року та матеріали адміністративної справи за ст..53-1 КУпАП закрити на підставі ст.247, 284, 293 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що позивач на законних підставах тривалий час є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 в с.Сухополова Прилуцького району Чернігівської області, проте, відповідач необґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності за незаконне використання цієї землі.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.09.2015 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено скоєння позивачем адміністративного проступку.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.09.2015 р. скасувати, як таку, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

В порядку ч. 1 ст. 41 КАС України судове засідання проведено без фіксації судового процессу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області прийнято наказ № 154 від 16.06.2015р. щодо проведення позапланової перевірки з приводу можливого самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки в межах охоронної зони водонапірної вежі на території Сухополовьянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.20).

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 16 від 02.07.2015р. згідно висновків якого ОСОБА_3 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0.0560 га у с.Сухополова, яка примикає зі сторони городу до земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.33).

Крім того, складено акт обстеження земельної ділянки № 4 від 02.07.2015р. (а.с.34) та складено план схеми земельної ділянки (а.с.35), з яких вбачається, що позивач займає земельну ділянку площею: 37.9 х 19.85=752; 19.85 х 12.48=248; крім того, як зазначено на схемі позивач самовільно займає земельну ділянку площею 27.02 х 19.85=536.

В той же день, відповідачем був складений припис № 51 щодо усунення порушень та протокол про адміністративне правопорушення (а.с.36, 37).

09.07.2015р. відповідачем складено постанову № 30 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_3 за ст. 53-1 КУпАМ у вигляді штрафу у розмірі 170грн., а саме використання земельної ділянки площею 0.0560га в с.Сухополова, яка примикає до городу до земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с.3).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 125 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст.1 вказаного закону самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Стаття 53-1 КУпАП встановлює, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу від 12.03.1993р. ОСОБА_3 є власником домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно рішення Сухополовської сільської ради від 17.12.1993р. позивачу у власність передано земельні ділянки за цією ж адресою: площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських приміщень та площею 0.30 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.6-9).

Право власності на земельну ділянку площею 0.3000 га підтверджено Державним Актом від 17.12.2008р. (а.с.29).

Таким чином, враховуючи складені відповідачем документи, зокрема план схему обстеження земельної ділянки та надане позивачем рішення Сухополовської сільської ради від 17.12.1993р (а.с.6), та приймаючи до уваги поняття самочинного зайняття земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного проступку за ст.53-1 КУпАП, оскільки на день проведення відповідачем перевірки було чинним рішення Сухополовської сільської ради від 17.12.1993р. відповідно до якого позивачу передано у власність земельну ділянку площею 0.40 га площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських приміщень та площею 0.30 га для ведення особистого підсобного господарства.

Надане в ході слухання справи в суді апеляційної інстанції відповідачем Рішення Сухополовьянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 23.09.2015р., яким скасовано пункт 2 рішення Сухополовської сільської ради від 17.12.1993р. колегією суддів приймається до уваги як доказ того, що на день проведення відповідачем перевірки позивач користувався спірною земельною ділянкою відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, що вже не може вважатися самовільне зайняття позивачем земельної ділянки.

Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Щодо решти позовних вимог про закриття провадження у адміністративній справі колегія суддів зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормі закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Повний текс постанови виготовлено 14.12.2015 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2015 р., задовольнити частково.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охорон земель управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Євтушенка Вячеслава Михайловича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охорон земель управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Євтушенка Вячеслава Михайловича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.

Скасувати постанову головного спеціаліста відділу контролю за використанням і охороною земель Управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Євтушенко Вячеслава Михайловича № 30 від 09 липня 2015 року.

У решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.