Рішення № 54296907, 02.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД міста КИЄВА

Унікальний номер справи 753/8586/15-ц Головуючий в І інстанції: Сирбул О.Ф.

Апеляційне провадження 22-ц/796/11588/2015 Доповідач: Слободянюк С.В.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

головуючого судді Слободянюк С.В.,

суддів - Корчевного Г.В., Пікуль А.А.,

при секретарі - Лознян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ «Рада» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. ТОВ «Рада» є житлово-експлуатаційною організацією, яка надає житлово-комунальні послуги мешканцям даного будинку. ОСОБА_1, отримуючи житлово-комунальні послуги, не сплачує Товариству їх вартості, заборгувавши з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року 924,89 грн., які просить стягнути у судовому порядку разом з 198 грн. 94 коп. суми індексу інфляції за вказаний період та 9 грн. 64 коп. вартості 3 % річних від заборгованої суми, а також пеню 871 грн. 09 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року відмовлено в задоволені позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ«Рада» подали апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не повністю з'ясував всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, висновки які, на його думку, призвели до неправильного вирішення спору.

Апелянт зокрема вказує, що житлово-експлуатаційною організацією є ТОВ «Рада, яка обслуговує будинок по вул. А.Ахматової 13 в м. Києві.

В судовому засіданні представник ТОВ «Рада» - Коршин О.А. підтримав апеляційну скаргу, представники ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу не визнали.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «РАДА» є організацією, яка обслуговує будинок АДРЕСА_1 та здійснює поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території.

За змістом ч. 4-5 ст. 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо у новозбудованому будинку власники квартир, приміщень протягом двох місяців після підписання акта державної приймальної комісії не створюють об'єднання і не приймають на баланс основні фонди, сільська, селищна, міська рада може своїм рішенням призначити балансоутримувача. Призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс об'єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають у їх власності.

Після прийняття вказаного будинку у експлуатацію ОСББ в ньому протягом двох місяців не було створене. Однак Київська міська рада своїм рішенням балансоутримувача не призначила.

У відповідності до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Як зазначає п.5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2004 року між ТОВ «Рада» та ОСОБА_1, яка є власником квартири АДРЕСА_1 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Відповідно до умов договору позивач надає комунальні послуги та послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, а відповідач своєчасно оплачує надані послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором. Згідно п. 5.10 договір укладається на три роки з моменту його підписання та вважається продовженим на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до його закінчення (а.с.7-9).

Як вказує п.2 «Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521, загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку вирішують питання про: прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання.

Згідно актів виконаних робіт, підписаних ОСББ «13-й квартал» та ОСОБА_1, останньою підтверджено факт надання йому ОСББ житлово-комунальних послуг за період з 01 листопада 2014 року (а.с.50-52), за користування якими він здійснив оплату на рахунок ОСББ, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.53-57).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСББ «13-й квартал» на законних підставах прийняло на баланс будинок АДРЕСА_1, уклало договори по наданню житлово-комунальних послуг власникам квартир цього будинку, включаючи і відповідача, і з 01 листопада 2014 року вони такі послуги отримують, при цьому відповідач за період з 01 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року повністю оплатив їх вартість.

Проте, такий висновок суду є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом покладається на власника та наймача (орендаря) квартири, житлового приміщення у гуртожитку.

З матеріалів справи убачається, що згідно протоколу № 2/2014 загальних зборів об'єднання співвласників ОСББ «13-й квартал» від 16 жовтня 2014 року було ухвалено: всі договори, угоди, договірні зобов'язання власників квартир в будинку НОМЕР_1 та ТОВ «Рада» вважати такими, що втратили чинність, кожен власник розриває договірні відносини з ТОВ «Рада», прийняти будинок НОМЕР_1 на баланс ОСББ «13-й квартал», визначити ОСББ балансоутримувачем та управителем будинку АДРЕСА_1, уповноважити правління ОСББ укласти договори з ПАТ «Київенерго» та ВАТ АК «Київводоканал» до 01 листопада 2014 p., про прийняті рішення повідомити ТОВ «Рада» (а.с.39 - 40). В подальшому такі договори протягом листопада, грудня 2014 року були укладені ОСББ (а.с.33-39).

10 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Рада» із заявою про розірвання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за матеріалами справи такий договір між сторонами укладався 20 жовтня 2014 року (а.с.9,58).

Відповідно до умов договору від 20 жовтня 2014 року його дія автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії ( п.5.11 а.с.7-9).

ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Рада» із заявою про розірвання договору у листопаді 2014 р., тому заборгованість, яка виникла за період з листопада по грудень 2014 року підлягає стягненню, оскільки саме позивач за даний період здійснював надання житлово-комунальних послуг.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що задоволенню також підлягають позовні вимоги ТОВ «Рада» про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про стягнення заборгованості за листопад, грудень 2014 року у розмірі 745,39 грн. з урахуванням 3%, індексу інфляційних витрат, пені, яка передбачена договором (п.2.2.5. а.с.8, розрахунок боргу а.с.6).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасуванню оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст..ст.303, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 серпня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце знаходження АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» (ЄДРПОУ 30300272) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: