Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2015 р. Справа №818/3537/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Бакаєвої О.О., Литвиненка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3537/15 за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі -відповідач, ГТ УЮ у Сумській області) №2353/04 від 08 вересня 2015 року «Про звільнення ОСОБА_4.»;
- поновити ОСОБА_4 на роботі в Сумському міському управлінні юстиції на посаді заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань реєстрації;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Сумській області виплатити ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу до дати фактичного поновлення на роботі.
В судовому засіданні 3 грудня 2015 року представником позивача було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.202) згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10 вересня 2015 року по 03 грудня 2015 року 4 050 грн. 99 коп.
В обґрунтування вимог, позивач зазначає, відповідно до наказу Державної реєстраційної служби України від 07.02.2012р. №91/к позивача було призначено на посаду начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції.
В подальшому, 09 липня 2015 року згідно з наказом № 1605/04 про попередження про наступне вивільнення позивач була повідомлена про вивільнення у зв'язку із введенням в дію нового штатного розпису районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції, затвердженого заступником Міністра юстиції України - керівником апарату Іванченко О.П. та у зв'язку із скороченням штату працівників.
09 вересня 2015 року згідно з наказом Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 2353/04 від 08 вересня 2015 року, позивача було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме у зв'язку із скороченням штату працівників.
ОСОБА_4 вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав:
Скорочення чисельності або штату працівників здійснюється, коли за новим штатним розписом передбачається зменшення штатних одиниць із вказівкою на конкретні посади. Тоді як згідно штатного розпису, який був затвердженим станом на 9 липня 2015 року посада начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції була перейменована в посаду «заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації».
Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що згідно нового штатного розпису Сумського міського управління юстиції скорочення чисельності або штату працівників не відбулось, оскільки була повністю збережена кількість посад працівників Сумського міського управління юстиції в порівнянні з попереднім штатним розписом та складає 115 одиниць. Крім того, обсяг посадових обов'язків заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації є тотожним в порівнянні з обсягом посадових обов'язків начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції.
Також, позивач просить суд врахувати, що звільнення на підставі п.1 ст. 40 КзпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. При цьому, згідно нового штатного розпису, на момент попередження ОСОБА_4 про наступне вивільнення в Сумському міському управлінні юстиції були вакантними 44 посади, в тому числі однорідна за посадовими (функціональними) обов'язками посада заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації. Однак, в момент попередження позивача про наступне звільнення, 9 липня 2015 року, їй було запропоновано зайняти 1 вакантну посаду, а саме посаду провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського районного управління юстиції. З моменту попередження про наступне вивільнення та до дати звільнення відповідачем не пропонувалося позивачу зайняти будь-які інші посади, не зважаючи на те, що вони на той час були вакантними.
8 вересня 2015 року на ім'я начальника Головного територіального управління юстиції позивачем було подано заяву про переведення її на посаду заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації з 9 вересня 2015 року. Відповіді на зазначену заяву не отримано.
Крім цього, позивач просить суд врахувати, що на момент попередження про наступне вивільнення вона мала статус одинокої матері, оскільки відповідно до рішення Сумського районного суду Сумської області від 18 липня 2013 року шлюб був розірваний та на утримання та виховання ОСОБА_4 залишена донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, відповідачем не була врахована заборона чинним трудовим законодавством звільнення одинокої матері.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали та просили суд в його задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву (а.с.22-29).
Так, відповідач зазначає, що відповідно до Постанови КМУ №17 від 21.01.2015рбуло ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, відповідні завдання та функції з реалізації державної політики даних сферах покладено на Міністерство юстиції. Даною постановою КМУ установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови. Крім цього, утворено комісію з ліквідації Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» перейменовано головні управління юстиції на відповідні головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції №1707/5 від 23.06.2015р. «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України» встановлено, що звільнення керівників відділів примусового виконання рішень, заступників начальників управлінь державної виконавчої служби та заступників начальників реєстраційних служб головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, начальників відділів державної виконавчої служби та реєстраційних служб районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції здійснюються начальниками головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України.
Відповідно до вищезазначеного наказу було затверджено Положення про головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України
На підставі наказу Міністерства юстиції України № 784/5 від 26.05.2015р. внесено зміни і до Положення про районні, районні у містах, міські ( міст обласного значення ), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1707/5 від 23.06.2011р. в розрізі внесення змін та доповнень при організації налагодження якісної роботи, добору кадрів визначення структури територіальних органів юстиції та інше.
У зв'язку з цим, головні територіальні органи юстиції зобов'язано подати до Міністерства юстиції України зведені штатні розписи та штатні розписи районних, районних у містах, міських ( міст обласного значення ), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції на 2015 рік, виходячи з чисельності, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №825/5 «Про розподіл граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції на 2015 рік».
На переконання відповідача, вищезазначені обставини вказують на комплексний характер змін в організації виробництва і праці Головне територіальне управління юстиції у Сумській області, що свідчить про зміну істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж трудовою функцією, що була в ліквідованої Державної реєстраційної служби.
При цьому, відповідач зазначає, що про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Однак, чинне трудове законодавство не передбачає форму такого повідомлення, а тому працівників про такі зміни можна попередити як в усній, так і в письмовій формі. Термін обов'язкового попередження встановлено законодавством для того, щоб працівник, якщо він не згоден працювати в нових умовах, мав змогу знайти собі іншу роботу. Позивача ж було ознайомлено під розпис з попередженням про наступне вивільнення та запропоновано начальником Головного територіального управління юстиції у Сумській області в рамках його номенклатури одну вакантну посаду від пропозиції якої ОСОБА_4 відмовилася.
Таким чином, відповідач вважає, що звільнення позивача з займаної посади відбулося без порушення норм трудового законодавства.
Крім цього, відповідач просить суд врахувати, що Міністерство юстиції України своїм наказом №209/к від 05.02.2015р. затвердило положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України». З метою належного виконання наказу Міністерства юстиції України № 209/к, було визначено склад Кадрової комісії Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
На засіданні Кадрової комісії Головного територіального управління юстиції у Сумській області, яке відбулося 19.06.2015р. було встановлено, що протягом останнього року роботи до позивача ОСОБА_4 застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани (наказ Державної реєстраційної служби від 12.12.2014 №75/11) та направлено подання про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, але так як Державна реєстраційна служба України перебувала в стані ліквідації, подання не було реалізовано.
Відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю, заступником голови комісії було запропоновано попередити ОСОБА_4 про наступне звільнення із займаної посади. Всі члени комісії підтримали внесену пропозицію.
Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 12.08.2015 №416/06 було проведено позапланову цільову перевірку відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Сумського міського управління юстиції. За результатами перевірки виявлено численні факти порушення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_4, а також направлено подання про застосування до ОСОБА_4 захід дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Однак, у зв'язку з ліквідацією Державної реєстраційної служби, позивача до дисциплінарної відповідальності притягнуто не було.
Посилання позивача на те, що при звільненні відповідачем не було враховано , що ОСОБА_4 є одинокою матір'ю, відповідач також вважає безпідставним, оскільки на переконання відповідача, на позивача поширюються положення, які стосуються одинокої матері лише в частині: «... виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років...» ст.14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI, до такої категорії населення застосовується, згідно з Законом України «Про зайнятість населення» додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню зазначених у ч.І ст. 14 цієї статті громадян.
Отже, відповідач вважає, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці відбулися зміни істотних умов праці Головного територіального управління юстиції у Сумській області було видано наказ №2353/04 від 08.09.2015р. « Про звільнення ОСОБА_4 » на підставі п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Всі зміни в організації праці, що відбулися, зокрема, в Головному територіальному управлінні юстиції у Сумській області після ліквідації Державної реєстраційної служби і Державної виконавчої служби призвели до зміни зведеного штатного розпису та штатного розпису районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції у Сумській області, де посади начальника реєстраційної Сумського міського управління юстиції не передбачено, тому вимоги позивача поновити її на посаді яку вона займала до звільнення є неможливим, оскільки звільнена вона була на законних підставах, без порушення встановленого трудовим та спеціальним законом порядку та з дотриманням усіх вимог організаційно - розпорядчої документації.
З урахуванням викладеного, представники відповідача просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням наданої до суду позивачем заяви про уточнення позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного:
Відповідно до Наказу Державної реєстраційної служби України від 07.02.2012р. за №91/к ОСОБА_4 була призначена на посаду начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та затвердити Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Так, Головне управління юстиції в Сумській області було перейменовано в Головне територіальне управління юстиції в Сумській області.
Відповідно до наказу вказаного вище, затверджено Положення про головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
В подальшому, 09 липня 2015 року згідно з наказом № 1605/04 про попередження про наступне вивільнення ОСОБА_4 було повідомлено про її вивільнення у зв'язку із введенням в дію нового штатного розпису районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції, затвердженого заступником Міністра юстиції України - керівником апарату Іванченко О.П. та у зв'язку із скороченням штату працівників, а саме - посади на якій вона перебувала.
Слід зазначити, що письмовому попередженню про вивільнення передували наступні обставини:
05 лютого 2015 року, Наказом Міністерства юстиції України №209/к "Про кадрову комісію Міністерства юстиції України" утворено Кадрову комісію Міністерства юстиції України та затверджено Положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України та затверджено склад Кадрової комісію Міністерства юстиції України.
Згідно п.1 Положення про Кадрову комісію Міністерства юстиції України (далі -Положення), вона являється колегіальним дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що утворюється з метою координації роботи з кадрами та забезпечення реалізації державної кадрової політики в територіальних органах юстиції. Згідно п. 14 Положення, рішення Кадрової комісії оформлюються протоколом.
З протоколу №1 від 19.06.2015 засідання Кадрової комісії Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с.83-84) вбачається, що заступник голови комісії доповів про те, що протягом останнього року роботи до позивача ОСОБА_4 застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани ( наказ Державної реєстраційної служби від 12.12.2014 №75/11 ) та направлено подання про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, але так як Державна реєстраційна служба України перебувала в стані ліквідації, подання не було реалізовано.
Згідно рішенням Кадрової комісії, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (п.1 ст.40 КЗпП України ) було вирішено попередити позивача про наступне звільнення із займаної посади та запропонувати останній вакантну посаду в системі органів юстиції Сумської області віднесену до номенклатури начальника Головного управління юстиції у Сумській області.
Отже, з урахуванням рішення кадрової комісії позивачу 09.07.2015р. було запропоновано зайняти вакантну посаду провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського районного управління юстиції. Однак, позивач не погодилась на дану пропозицію (а.с.43).
09 вересня 2015 року згідно з наказом Головного територіального управління юстиції у Сумській області № 2353/04 (а.с.8) від 08 вересня 2015р., на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 09.07.2015р. №1605/04 «Про попередження про наступне вивільнення», враховуючи рішення Кадрової комісії та у зв'язку із скороченням штату працівників, а саме: посади начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, ОСОБА_4 була вивільнена на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме у зв'язку із скороченням штату працівників.
Вважаючи своє звільнення з займаної посади незаконним та безпідставним, ОСОБА_4 звернулася до суду за захистом своїх прав.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд не погоджується з підставами звільнення позивача з займаної посади та вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За вимогами статті 36 Кодексу законів про працю України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника п р о д о в ж у є т ь с я. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначається, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані, зокрема, з'ясувати, чи справді на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва та праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва та праці, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.
Адже законодавство встановлює цілу низку організаційно-правових гарантій захисту їх прав при такому звільненні:
1) попередження за 2 місяці працівника та державної служби зайнятості;
2) обов'язкове переведення (при наявності можливості та згоди працівника) на іншу роботу замість звільнення;
3) дотримання правила щодо переважного права залишення на роботі, а також особливих гарантій для жінок пільгових категорій та членів профспілкових органів;
4) видача розрахунку та трудової книжки в день звільнення;
5) виплата вихідної допомоги тощо.
Як вже судом зазначалось, наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та затвердити Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Так, Головне управління юстиції в Сумській області було перейменовано в Головне територіальне управління юстиції в Сумській області.
З огляду на викладене та враховуючи те, що в Головному управлінні юстиції в Сумській області відбулося лише перейменування в Головне територіальне управління юстиції в Сумській області, суд зазначає, що змін в організації виробництва і праці не відбулося.
Так, до матеріалів справи надано аналіз повноважень з питань реєстрації (а.с.69-73), з якого свідчить, що якщо раніше питаннями реєстрації займалась реєстраційна служба, як структурний підрозділ управління юстиції, то з 30 січня 2015 року вирішенням цих питань займається саме управління юстиції. Проведено порівняльний аналіз повноважень з питань реєстрації Сумського міського управління юстиції та реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції, з якого вбачається, що завдання та повноваження ідентичні. Принаймні, відповідачем не визначено та не зазначено суду будь-яких суттєвих відмінностей, відповідно, не доведено і зміну істотних умов праці.
Щодо скорочення штату, на яку як на підставу звільнення посилається відповідач, слід зазначити наступне:
Згідно чинного трудового законодавства введення в дію нового штатного розпису не є змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням установи.
Крім того, згідно нового штатного розпису Сумського міського управління юстиції (а.с.39, 40) скорочення чисельності або штату працівників не відбулось, оскільки була повністю збережена кількість посад працівників Сумського міського управління юстиції в порівнянні з попереднім штатним розписом та складає 115 одиниць.
Слід зазначити, що відповідачем до суду було подано дані щодо розподілу граничної чисельності працівників територіальних органів юстиції станом на 01.01.2015р. та такий же розподіл на 2015 рік, який затверджено на виконання Наказу Міністерства юстиції від 2 червня 2015 року №825/5 (а.с.181, 182). Згідно даний розподілу у реєстраційній службі дійсно працювало 239 осіб, а у 2015 році мало працювати вже 233 особи. Однак, надані відповідачем матеріали щодо розподілу граничної чисельності не є доказом того, що скорочення штату відбулося саме за рахунок скорочення посади начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції.
Згідно штатного розпису, який був затвердженим станом на 9 липня 2015 року посада начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції була перейменована в посаду «заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації».
Крім того, обсяг посадових обов'язків заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації є тотожним в порівнянні з обсягом посадових обов'язків начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції.
Також, слід зазначити, що звільнення на підставі п.1 ст. 40 КзпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 6 листопада 1992 року роз'яснює, що звільнення у з зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників можливо, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу або роботодавець або уповноважений ним орган не має можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації, а також чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі.
Згідно нового штатного розпису, на момент попередження позивача про наступне вивільнення в Сумському міському управлінні юстиції були вакантними 44 посади, в тому числі однорідна за посадовими (функціональними) обов'язками посада заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації, що підтверджується відповіддю на запит про надання публічної інформації за підписом начальника Головного територіального управління юстиції у Сумській області Свистун І.П. від 31 липня 2015 року (а.с.87) .
При цьому, станом на 24 липня 2015 року в Сумському міському управлінні юстиції вакантними також залишались 44 посади (згідно відповіді на запит про надання публічної інформації від 07 липня 2015 року за підписом начальника управління Свистун І.П.).
Разом з тим, в порушення вимог чинного законодавства в момент попередження ОСОБА_4 про наступне звільнення, 9 липня 2015 року, їй було запропоновано зайняти 1 вакантну посаду, а саме посаду провідного спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського районного управління юстиції.
З моменту попередження про наступне вивільнення та до дати звільнення відповідачем не було запропоновано ОСОБА_4 зайняти будь-які інші посади, хоча вони були вакантними.
Таким чином, відповідачем не виконаний покладений на нього законом обов'язок щодо вжиття заходів до переведення звільненого працівника на іншу роботу, хоч така можливість була.
Крім того, 8 вересня 2015 року на ім'я начальника Головного територіального управління юстиції позивачем було подано заяву про переведення її на посаду заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації з 9 вересня 2015 року. Дана заява позивача була залишена без реагування.
Суд також звертає увагу, що статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації та інше.
На момент попередження про наступне вивільнення позивач мала статус одинокої матері, оскільки відповідно до рішення Сумського районного суду Сумської області від 18 липня 2013 року шлюб, в якому вона перебувала, був розірваний та на утримання та виховання ОСОБА_4 залишена донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Зважпючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ №2353/04 від 08.09.2015р. про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади прийнятий з порушенням процедури звільнення, а відтак належить скасуванню.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідачем було надано оголошення у засоби масової інформації про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, зокрема на заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань державної реєстрації (а.с.206). До участі у конкурсі запрошуються громадяни з юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра-спеціаліста, які володіють державною мовою та мають стаж роботи за фахом не менше 3 років, або на керівних посадах не менше 1 року. Матеріали особової справи (оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні), зокрема, копія диплому, результати щорічної оцінки, характеристики свідчать про те, що на момент звільнення позивач мала 11 ранг державного службовця, відповідну освіту та відповідний стаж роботи.
А відтак, відповідачем не доведено що посада заступника начальника Сумського МУЮ з питань державної реєстрації, на яку претендувала позивач звертаючись з відповідною заявою, що була залишена без відповіді, потребувала вищої кваліфікації, ніж мала ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції. Кваліфікаційні вимоги щодо освіти, фаху та стажу роботи посад заступника начальника Сумського МУЮ та начальника реєстраційної служби Сумського МУЮ є ідентичними.
Відтак, з урахуванням пункту 1 статті 40 КЗпП України, звільнення працівника на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, має місце у випадку: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Враховуючи те, що в Головному управлінні юстиції в Сумській області відбулося лише перемейнування в Головне територіальне управління юстиції в Сумській області, суд вважає, неправомірним звільнення позивача з посади начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції в Сумській області на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу» - зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованихКонституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (п. 4.1 Рішення КС України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004).
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та наявність підстав для скасування наказу Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 8 вересня 2015 року №2353/04 «Про звільнення ОСОБА_4.».
Крім цього, позивач просив суд поновити її на посаді заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань реєстрації.
Задовольняючи позовні вимоги в даній частині суд виходив з того, що функціональні обов'язки начальника реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції та заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань реєстрації є ідентичними. Змінилося лише підпорядкування - якщо раніше реєстраційна служба підпорядковувалася Укрдежрреєстру, то на даний час дана структура підпорядкована Міністерству юстиції України. Отже, для захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне поновити її на посаді заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань реєстрації, беручи до уваги також те, що кандидатура позивача відповідає кваліфікаційним вимогам відносно освіти, фаху та стажу роботи на відповідній посаді .
Посилання відповідача на наявність порушень з боку позивача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки фактично, жодного разу, ОСОБА_4 не була притягнута до відповідальності за будь-які порушення, що не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, передбачено , що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти позовних вимог. При цьому, слід зазначити, що частиною 1 ст.72 КАС України визначено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В супереч наведеним вимогам ч.3 ст.2 КАС України, відповідач, як суб?єкт владних повноважень не довів правомірність своєї позиції по даній справі.
Позивач ставить питання про стягнення середнього заробітку з Відповідача за час вимушеного прогулу.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порядок вирахування розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів". Так, Позивача звільнено 09.07.2015р., відповідно до довідки наданої Відповідачем про заробітну плату (а.с.80) , середньоденний заробіток ОСОБА_4 становить 139,48 грн., середньомісячний - 2998,81 грн. Період вимушеного прогулу з 10.07.2015р. (наступний день після винесення наказу про звільнення) по день винесення рішення судом по 03.12.2015р. становить 60 робочих днів.
Таким чином, середня заробітна плата за 60 робочих днів (кількість днів вимушеного прогулу) складає 60 х 139.48 грн. = 8 368.80 грн.
При цьому, з 21 жовтня 2015 року позивач була прийнята на іншу роботу на посаду адміністратора відділу опрацювання та видачі документів управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми». Згідно довідки, наданої представником позивача заробітна плата, яка нарахована позивачу за період жовтень-листопад 2015 року становить 4317 грн. 90 коп. (а.с.203).
З урахуванням вищевикладеного, сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 4050 грн. 99 коп. (8368.80 грн. - 4317.81 грн. = 4050,99 грн.).
Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню, рівно як і постанови про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до зазначеної норми закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань реєстрації та в частині стягнення із Головного територіального управління юстиції в Сумській області на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 2998 грн. 81 коп.
Таким чином, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Сумській області №2353/04 від 08 вересня 2015 року "Про звільнення ОСОБА_4.".
Поновити ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на роботі в Сумському міському управлінні юстиції на посаді заступника начальника Сумського міського управління юстиції з питань реєстрації.
Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Сумській області (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28, код ЄДРПОУ 34933040) здійснити виплату ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 10.09.2015 року по 03.12.2015 року в розмірі 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 99 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та виплати їй заробітної плати в межах суми стягнення за 1 місяць в сумі 2998 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 81 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови буде виготовлено 08.12.2015 року.
З оригіналом згідно
Суддя (підпис) О.М. Кунець
Суддя О.М. Кунець
Судове рішення № 54296727, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3537/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: