донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.12.2015 справа №905/2309/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, за довіреністю не зявився ОСОБА_6 розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ДНІПРО м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2015р. у справі № 905/2309/15 за позовом до Приватного акціонерного товариства ГЕРКУЛЕС М.Краматорськ Донецької області 1)Приватного підприємства Украинский Продукт м.Донецьк 2) Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ДНІПРО м.Київ про визнання поруки за договором поруки № 190613-П від 19.06.13 р. такою, що припинена ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2015 року по справі № 905/2309/15 задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Геркулес, м. Краматорськ Донецької області, до Приватного підприємства Український продукт , м.Донецьк, та до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 Дніпро, м.Київ, про визнання поруки за договором поруки № 190613-П від 19.06.2013 року такою, що припинена.
Визнано припиненою поруку за договором поруки № 190613-П від 19.06.2013 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством Геркулес, м. Краматорськ, Донецької області, та Публічним акціонерним товариством ОСОБА_7 Дніпро, м.Київ.
Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 Дніпро (01601,м. Київ, вул. Мечникова ,буд.3, Ідентифікаційний код юридичної особи 14352406) та Приватного підприємства Український продукт (83062, м.Донецьк, вул. Зубкова, б.2, код 30998591) на користь Приватного акціонерного товариства Геркулес (84331, Донецька область, місто Краматорськ, вул.О.Вишні, 22, Ідентифікаційний код юридичної особи 25117467 ) судовій збір в сумі 2 436,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням умов договору поруки, збільшення строку користування кредитним траншем за договором № 110214 (до 15 травня 2014 року), встановлення штрафу у сумі 31 250,00 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та збільшення відсоткової ставки- є збільшенням обсягу відповідальності позивача за договором поруки № 1900613-П, оскільки останній поручався за своєчасне повернення кредиту , сплату відсотків та сплату штрафних санкцій відповідно до умов Генерального договору та кредитних договорів.
Суду не надано доказів про письмове погодження поручителя у спосіб, встановлений законом та договором поруки на зміни від 27.02.2014 року до договору про надання кредиту № 110214, який є невідємною частиною Генерального договору.
Суд першої інстанції оцінив доводи відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ДНІПРО м.Київ (далі скорочено по тексту ПАТ ОСОБА_7 ДНІПРО)про погодження поручителєм на майбутнє всіх збільшень, які відбудуться між відповідачами після укладання договору поруки. Встановлено, що позивач та ПАТ ОСОБА_7 ДНІПРО, укладаючи договір поруки, встановили, що поручитель відповідає за виконання позивачем зобовязань за Генеральним договором із всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього в майбутньому та з договорів про надання кредитів, які будуть укладені в майбутньому в рамках Генерального договору. Проте п.2.2.1 договору поруки передбачено, якщо такі зміни стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя, вони повинні бути письмово погоджені сторонами.
ПАТ ОСОБА_7 ДНІПРО звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області по справі № 905/2309/15.
Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення прийнято при неповному зясуванні всіх обставин справи; невідповідністю висновків суду наданим доказам, порушенням норм матеріального права.
Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано положення п.1.1. Договору поруки № 190613-П від 19.06.2013 року, відповідно до якого позивач зобовязується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобовязань ПП «Украинский продукт» за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 190613 КЛВТ від 19.06.2013 року зі всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього в майбутньому та з Договорів про надання кредиту (траншу) які будуть укладені в майбутньому в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 190613- КЛВТ від 19.06.2012 року, а саме: по поверненню кредитів в сумі 15 000 000,00 грн. відповідно до п.2.4. Генерального Договору зі строком повернення отриманих кредитів у строки, вказані у договорах про надання кредиту (траншу) але не пізніше 18 червня 2014 року; по сплаті пені, комісії, штрафних санкцій, відповідно до п.2.9, 3.4.3, 6.1 розділу 6 Генерального договору, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та на умовах, що визначені Генеральним договором та кредитним договором, та/або цим договором поруки.
Скаржник звертає увагу на те, що 26.02.2014 року між позивачем та банком було укладено договір № 26214 про зміну договору поруки, відповідно до якого п.1.1. викладено в новій редакції наступного змісту:
«Предметом цього договору є зобовязання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобовязань ПП «Украинский продукт» за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 190613 КЛВТ від 19.06.2013 року зі всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього в майбутньому та з Договорів про надання кредиту (траншу), які будуть укладені в майбутньому в рамках Генерального договору, а саме: по поверненню кредитів в сумі 15 000 000,00 грн. відповідно до п.2.4 Генерального Договору зі строком повернення отриманих кредитів у строки, вказаних в договорах про надання кредиту (траншів), але не пізніше 18 червня 2014 року відповідно до п.2.4 Генерального договору; по сплаті пені, комісії, штрафних санкцій, відповідно до п.2.9, 3.4.3, 6.1 розділу 6 Генерального договору, а також штрафних санкцій, передбачених Кредитними договорами, а також здійснювати платежі в порядку та на умовах, що визначені Генеральним договором та кредитним договором, та/або цим Договором».
Скаржник вважає, що включення зазначених положень до тексту Договору поруки та відповідне підписання основного договору поруки та змін до нього у вигляді Договору про внесення змін, є письмовим підтвердженням наданням згоди поручителя ОСОБА_8 «Геркулес» на будь які зміни до укладеного договору поруки.
На думку заявника апеляційної скарги між банком та ОСОБА_8 «Геркулес» було письмово погоджені всі умови Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 190613 КЛВТ від 19.06.2013.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 22.10.15 у справі №905/2309/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_7 Дніпро» без задоволення.
Позивач вважає, що твердження скаржника про погодження з боку позивача в п.1.1 договору поруки №190613-П від 19.06.13р. всіх змін та доповнень до Генерального договору та договорів про надання траншів, які можуть виникнути в майбутньому не відповідає дійсності, тому як відповідно до п.1.1 договору поруки предметом договору є зобовязання позивача перед банком солідарно відповідати за виконання зобовязань Боржника за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.13р. зі всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому в рамках Генерального договору, а саме: по сплаті кредитів в сумі 15 000 000,00 грн., по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій.
Пунктом 2.2.1 договору поруки встановлено обовязок Банку письмово погоджувати з позивачем можливі зміни, доповнення, які стосуються збільшення обсягу відповідальності Позивача, які вносяться в Генеральний договір та договори про транші.
Договором №270214 від 27.02.14 про зміну договору про надання кредиту (траншу) №110214 було збільшено процентну ставку до 30% річних, а також встановлено штраф в розмірі 31250,00 грн. Позивач наголошує, що ним не надавалось попередньої згоди на збільшення його обсягу відповідальності, як поручителя.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що оскільки договором №270214 від 27.02.14р. про зміну договору про надання кредиту(траншу) №110214 було без попереднього погодження збільшено процентну ставку до 30%відсотків річних, а також встановлено штраф в розмірі 31250,00грн., та вважає правомірним висновок суду першої інстанції про припинення поруки позивачем перед банком в порядку ст.559 Цивільного кодексу України.
У судові засідання апеляційної інстанції 01.12.2015 року та 08.12.2015 року зявились представник позивача та відповідача 2 (ПАТ «ОСОБА_7 Дніпро»). Представник відповідача 1 (ПП «Украинский Продукт») не зявився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином.
01.12.2015 року до Донецького апеляційного господарського суду від ПП «Украинский продукт» надійшло клопотання про розгляд справи № 905/2309/15 за відсутності представника ПП «Украинский продукт», м.Донецьк.
Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях апеляційної інстанції 01.12.2015 р. та 08.12.2015 року здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів програмно- апаратного комплексу «Документообіг спеціалізованих судів» та складено протоколи.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами та не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши присутніх у судових засіданнях апеляційної інстанції представників позивача та відповідача 2, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Позивач ОСОБА_8 «Геркулес» звернувся до суду з позовом до відповідачів ПП «Украинский продукт» та ПАТ «ОСОБА_7 Дніпро» в якому просить визнати поруку Приватного акціонерного товариства «Геркулес» перед Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_7 Дніпро» за виконання кредитних зобовязань Приватного підприємства «Украинский продукт», що виникла на підставі договору поруки №190613-П від 19.06.13р., такою, що припинена, на підставі ст.559 Цивільного кодексу України.
Позивач посилається на те, що відповідно до п.2.2.1 договору поруки №190613 П від 19.06.13р., кредитор зобовязується письмово погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителем, які виносяться в Генеральний договір та кредитний договір.
Позивач наголошує, що договір поруки не містить згоди поручителя відповідати за зобовязання, що можуть виникнути в майбутньому, у звязку з внесенням змін і доповнень саме до кредитних договорів. Позивач вважає, що збільшення процентної ставки за договором про надання кредиту (траншу) №050214, №050214/2 та №110214 за період користування кредитними коштами, починаючи з 25.03.14р. на 5% річних (з 25% річних до 30% річних), а також встановлення штрафів у розмірі 47125,00 грн.,15375,00грн. та 31250,00 грн. відповідно за не належне виконання п.3, 10 цих кредитних договорів призвело до збільшення відповідальності позивача, як поручителя.
Віднесення до обсягу відповідальності позивача, як поручителя в п.1.1. договору поруки № 190613 П від 19.06.2013 року в тому числі зобовязань які можуть виникнути на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 190613 КЛВТ від 19.06.2013 року в майбутньому не звільняє ОСОБА_7 від необхідності погоджувати з ПАТ «Геркулес» всі зміни, що вносяться до зазначеного Генерального договору та збільшують обсяг відповідальності позивача, оскільки таке зобовязання відповідача 2 ПАТ ОСОБА_7 ДНІПРО прямо встановлено в п.2.2.1 договору поруки.
Позивач, вважає що таке збільшення в супереч вимогам п.2.2.1 договору поруки №190613-П від 19.06.13р. відбулося без погодження з боку Позивача, що є достатньою правовою підставою для припинення поруки позивача.
Оскільки первісна редакція п.2.9 Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 190613 КЛВТ від 19.06.2013 р. стосувалася комісії за підготовку та аналіз документів для укладання саме Генерального договору, при цьому розмір цієї комісії визначено не було, остільки встановлення комісії за управління кредитом за договорами про надання кредиту (траншу) № 050214/2 і № 110214 всього у сумі 94 530,00 грн. призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя.
Позивач вважає, що у звязку з наведеними змінами відбулося саме встановлення нового платежу, справляння якого не передбачалося ані Генеральним договором, ані кредитними договорами, оскільки у нової комісії інша база нарахування (за управління кредитом за окремими кредитними договорами) на відміну від комісії за підготовку та аналіз документів для укладання Генерального договору.
З доказів, наданих сторонами у справі вбачається, що 19 червня 2013 року між ПАТ "ОСОБА_7 Дніпро" (відповідач-2) та ПП Український продукт (відповідача-1) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 190613 КЛВТ(далі Генеральний договір), зі змістом якого вбачається , що банк прийняв на себе зобовязання на умовах, передбачених генеральним договором та на умовах договорів про надання кредитів(траншей), які будуть укладуться в межах дії генерального договору, здійснити кредитування позичальника в межах ліміту - 15 000 000,00 грн., зі строком користування кожним траншами, визначеним кредитним договором, але не більше 90 днів та з остаточним строком погашення заборгованості за кредитом 18.06.2014 року.
Сторони узгодили, що загальний порядок та умови надання кредитів, права та обовязки сторін , санкції за невиконання зобовязань, розрахунки за кредитами, які будуть надані в майбутньому на підставі кредитних договорів та інші умови визначаються Генеральним договором. Конкретний порядок, істотні умови надання кредитів визначаються кредитними договорами, які є невідємною частиною Генерального договору. Процента ставка за користування окремими кредитами встановлюється Кредитним договором за кожним окремим кредитом, є фіксованою процентною ставкою (п.п. 2.2, 2.3).
Згідно п.2.9 договору сторони встановили можливість сплати позичальником комісії за підготовку та аналіз документів для укладання кредитного договору. Проте, не визначили ані розмір комісії, ані строк її сплати, у звязку з чим в цієї частині договір є неукладеним на підставі ст.638, 640 ЦК України , 181 ГК України.
У відповідності до п.2.10 Генерального договору, відповідач-2 та відповіда-1 узгодили, що на умовах Генерального договору та на умовах, передбачених кредитними договорами, банк надає в майбутньому позичальнику кредити. Надання кредитів здійснюється на підставі письмових заяв позичальника з обовязковим підписанням кредитного договору в межах Генерального договору
Розділом 6 Генерального договору позичальник та ОСОБА_7 встановили відповідальність відповідача-1 : у вигляді пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п.6.1.); у вигляді пені за несвоєчасне надання (ненадання) документів, які підтверджують фінансовий стан позичальника у розмірі 0,01 % від суми ліміту за кожний день прострочення (п.6.2); у вигляді штрафу за нецільове використання кредиту в розмірі 10 % від суми наданого кредиту (п.6.3) ; у вигляді збільшеної на 5 процентних пунктів процентної ставки за користування кредитом у випадку несвоєчасного повернення кредиту у строки визначені Генеральним договором та кредитними договорами (п. 6.5).
Договір підписаний та скріплений печатками відповідачів.
19.06.2013 року між Банком та ОСОБА_8 Геркулес (позивач або поручитель) укладено договір поруки № 190613-П. За змістом договору, поручитель прийняв на себе зобовязання відповідати солідарно за виконання позичальником зобовязань за Генеральним договором із всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього у майбутньому та за договорами про надання кредитних траншів, які будуть укладені в майбутньому в рамках Генерального договору, а саме:
- по поверненню кредиту в сумі 15 000 000,00 грн., зі строком повернення отриманих кредитів у строки, вказані у відповідних Договорах про надання кредиту, але не пізніше 18.06.2014 року;
- по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до п.2.9, 3.4.3, 6.1 Генерального договору, розділу 6 Генерального договору, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та умовах, що визначені Генеральним договором та кредитними договорами.
Згідно п. 2.2.1 договору поруки ОСОБА_7 прийняв на себе зобовязання письмово погоджувати з Поручителем можливі зміни, доповнення, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя, які вносяться в Генеральний договір та кредитні договори.
У відповідності до п.3.3 поручитель зобовязався, у разі невиконання Позичальником зобовязань за Генеральним договором та кредитним договорами, погасити заборгованість, в тому обсязі , на тих же умовах та в ті же терміни, що і Позичальник.
Згідно п.5.1 договору сторони підтвердили, що вони вичерпно ознайомлені зі змістом Генерального договору, кредитного договору.
Згідно з п. 6.1 цей договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років із моменту настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, не висуне вимоги до поручителя (п. 6.2).
5.02.2014 року в межах Генерального договору між відповідачами укладено договір про надання кредиту (траншу) № 050214 (далі кредитний договір № 050214), згідно якого ОСОБА_7 надав Позичальнику кредит в сумі 7 540 000,00 грн. на строк до 26.02.2014 року із встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами в розмірі 17% за період 5.02.2014 року по 11.02.2014 року та 25 % за період з 12.02.2014 року по 26.02.2014 року. Сторони визначили, що відповідальність за невиконання відповідачем-1 умов цього кредитного договору встановлена Генеральним договором. Встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання, діє до 26.02.2014 року та є невідємною частиною Генерального договору.
5.02.2014 року між відповідачами на тотожних умовах укладено договір про надання кредиту (траншу) № 050214/2 в сумі 2 460 000,00 грн. (далі кредитний договір № 050214/2) на строк користування до 26.02.2014 року та 11.02.2014 року договір про надання кредитного траншу № 110214 (далі кредитний договір № 110214), за умови якого ОСОБА_7 надав позичальнику кредит в сумі 5 000 000,00 грн. на строк користування до 18.02.2014 року
26.02.2014 року між банком та відповідачем-1 укладено договір № 260214 про зміну генерального договору, згідно з яким сторони встановили комісію за управління кредитом в сумі 94 530,00 грн. за договорами №050214, № 050214/2, № 110214 зі строком її сплати до 30.04.2014 року.
Того ж дня відповідачі уклали тотожні за змістом договори № 260214 про зміну кредитних договорів № 050214, № 050214/2, згідно яких строк користування траншами, наданими в межах зазначених договорів , збільшений до 15.05.2014 року та встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитами з 25 березня 2014 року в розмірі 30%. Також, сторони встановили штраф за несвоєчасне повернення кредитив, наданих в межах кредитних договорів № 050214, № 050214/2 в розмірі 47 125, 00 грн. та 15 375,00 грн. відповідно.
26.02.2014 року між ПАТ ОСОБА_7 Дніпро та ОСОБА_8 Геркулес укладено договір № 260214 про зміну Договору поруки № 1900613-П, згідно якого сторони фактично доповнили обсяг відповідальності позивача штрафними санкціями, передбаченими кредитними договорами.
27.02.2014 року відповідачі уклали договір № 270214 про зміну кредитного договору № 110214, згідно якого сторони подовжили строк користування кредитом, наданим в межах зазначеного кредитного договору, до 15 травня 2014 року, встановили відсоткову ставку за користування кредитом з 25.03.2014 року на рівні 30%, а також встановили штраф за несвоєчасне повернення зазначеного кредиту в розмірі 31 250, 00 грн.
Проаналізувавши зміст вказаних кредитних договорів та договору поруки, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що за своєю суттю вони є правочинами, якими врегульовані кредитні правовідносини та правовідносини з забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами, та підпадають під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Як зазначає позивач, договір поруки припинився у звязку з тим, що відповідачі, укладаючи договори № 260214 про зміну Генерального договору від 26.02.2014 року, № 260214 про внесення змін до договору № 050214 , №260214 про зміну договору № 050214/2 від 26.02.2014 року та договір № 270214 від 27.02.2014 року , збільшили без його згоди обсяг зобовязань позичальника, у звязку з чим збільшився і обсяг відповідальності поручителя.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ст. 559 Господарського кодексу України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Апеляційною інстанцією встановлено, що договорами про внесення змін до Генерального договору та до кредитних договорів № 260214 від 26.02.2014 року відповідачі встановили новий від та розмір комісійної винагороди,збільшили строк користування кредитом більш ніж на 90 днів, збільшили процентну ставку за користування кредитами № 050214, № 050214/2 та встановили нові штрафи за несвоєчасне повернення кредиту.
Проте, 26.02.2014 року між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір про внесення змін до договору поруки. Як зазначає позивач, при підписанні ним договору про внесення змін йому було невідомо про збільшення процентних ставок за кредитними траншами № 050214 та № 050214/2 та про встановлення нового виду комісійної винагороди.
При укладанні договору поруки сторони чітко зазначили, що вони ознайомлені зі змістом основного договору, зобовязання за яким забезпечуються порукою, проте зі змісту укладеного між відповідачем-2 та позивачем договору про внесення змін до договору поруки від 26.02.2015 року, не вбачається, що поручитель був обізнаний про збільшення обсягу його відповідальності у звязку зі змінами, які відбулися в результаті укладання договорів про внесення змін до Генерального договору та кредитних договорів № 050214, № 050214/2.
Позивач посилається на листування між ним та відповідачем-1, яке мало місце 24.02.2014 року та передувало укладанню змін до договору поруки, та зазначає, що йому було відоме тільки про штраф у розмірі 16 180,00 грн.
Учасниками спірних відносин не спростовано належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем-2 п.2.2.1 договору поруки щодо погодження з поручителем конкретних змін, які стосуються встановлення комісії, підвищення процентних ставок та встановлення нових штрафів за договорами від 26.02.2014 року.
27.02.2014 року, між відповідачами укладено договір № 270214 про внесення змін до кредитного договору № 110214, зі змісту якого вбачається збільшення обсягу зобовязань відповідача -1 за кредитним договором № 110214 в частині продовження строку користування кредитом до 15 травня 2014 року, підвищення процентної ставки до 30 %, встановлення штрафу за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 31 250,00 грн.
За змістом п.4.1.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 24.11.2014р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів зміна умов зобов'язання, забезпеченого порукою, без згоди поручителя може припинити поруку лише у випадку, коли зазначене призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя за забезпеченим порукою зобов'язанням. Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою розуміється як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти;установлення або збільшення розміру неустойки; розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним тощо.
Враховуючи наведене, та з урахуванням умов договору поруки, збільшення строку користування кредитним траншем за договором № 110214 (до 15 травня 2014 року), встановлення штрафу в сумі 31 250,00 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та збільшення відсоткової ставки - є збільшенням обсягу відповідальності позивача за договорами поруки № 1900613-П, оскільки останній поручався за своєчасне повернення кредиту, сплату відсотків та сплату штрафних санкцій відповідно до умов Генерального договору та кредитних договорів.
За змістом ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згодою сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 05.02.2014 року по справах №6-160цс13, №6-73цс12 від 18.06.2012 року; №6-172цс12 від 20.02.2013 року; №6-97цс13 від 25.09.2013 року.
Згідно з п. 4.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 1 від 24.11.2014р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів, згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. За договорами поруки № 1900613 П сторони передбачили форму погодження поручителем змін та доповнень до Генерального договору та кредитних договорів, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя, а саме встановили що погодження повинно бути письмовим та, виходячи зі змісту п. 2.2.1 договору поруки, повинно передувати такому збільшенню.
Суду не надано доказів, які свідчать про письмове погодження поручителя, у спосіб встановлений законом та договором поруки, на зміни від 27.02.2014 року до договору про надання кредиту № 110214, який є невідємною частиною Генерального договору.
Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що порука позивача за договорами поруки № 1900613 П від 19.06.2013 року припинилася з укладанням відповідачами договору № 270214 від 27.02.2014 року про внесення змін до кредитного договору № 110214 та договорів про внесення змін від 26.02.2014 року на підставі ст. 559 Цивільного кодексу України, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ДНІПРО м.Київ не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2015 року підлягає залишенню без змін.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції досліджені обставини, що мають значення для справи, висновки відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.49,99,101,102,п.1 ч.1 ст.103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_7 ДНІПРО м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2015 р. по справі № 905/2309/15- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2015 р. по справі № 905/2309/15 залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: О.Л.Агапов
ОСОБА_2
Надруковано 6 прим:
1 позивачу
2 відповідачу
1 у справу
1ДАГС
1ГСДО
Судове рішення № 54294506, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 08.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/2309/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: