Рішення № 54294295, 10.12.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 р.Справа № 917/2285/15

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул. Чкалова, буд. 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500)

до Лубенського комунального підприємства фірма "Житло" (вул. Радянська, буд. 99, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500)

про стягнення 40524,16 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 40524,16 грн., у тому числі 30700,00 грн. основного боргу за договором реструктиризації заборгованості № 99/1р від 21.10.2014р. за період січень 2015р. - вересень 2015р., 6442,79 грн.- пені, 3059,80 грн. - інфляційних, 341,57 грн. - 3 % річних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем необгрунтовано дату виникнення заборгованості по основному боргу; позивачем не надано основний договір, згідно якого виникла дана заборгованість; позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені (а.с.49).

В судовому засіданні 10.12.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (позивачем) та Лубенським комунальним підприємством фірма "Житло" (відповідачем) був укладений договір № 99 від 12.10.2011р.на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. За вказаним договором відповідач заборгував позивачеві 42702,44 грн., що підтверджується актами прийому передачі теплової енергії від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р., від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р. та рахунками від 31.10.2013р., від 29.11.2013р., від 31.12.2013р., від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., 31.03.2014р., від 16.04.2014р. (а.с.30-48).

21.10.2014р. між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (позивачем) та Лубенським комунальним підприємством фірма "Житло" (відповідачем) укладено договір № 99/1р про реструктиризацію заборгованості (далі - Договір про реструктиризацію); (а.с.8).

Відповідно до п.1.1 Договору про реструктиризацію сторони домовилися про розстрочення погашення (надалі - реструктиризація) заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 42 702,44 грн., що виникла у боржника (відповідача) перед позивачем станом на 20 жовтня 2014 року.

Згідно п.2.1 Договору про реструктиризацію відповідач зобов"язався сплатити суму заборогованості, вказану у п.1.1. цього Договору, відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі - графік). Грошові кошти по платежам поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від відповідача на рахунок позивача у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Відповідач в порушення договірних зобовязань заборгованість сплачував не своєчасно та не у повному обсязі. З вказаної суми боргу у розмірі 42702,44 грн., відповідачем було сплачено лише 3000,00 грн. за листопад 2014р. за платіжним дорученням № 448 від 28.11.2014р. (а.с.9). Інші платежі відповідачем не проведені.

Позивачем у позові заявлено вимоги про стягнення платежів за період січень 2015р. - вересень 2015р.

Згідно Графіку за період січень 2015р. - вересень 2015р. відповідач мав сплатити позивачу 27700,00 грн.

Проте, в порушення договірних зобов"язань відповідач вказаної суми не сплатив.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобовязання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 27700,00 грн. боргу за період січень 2015р. - вересень 2015р. підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 3000,00 грн. боргу слід відхилити, оскільки в заявлений позивачем період (січень 2015р. - вересень 2015р.) вони не входять. При цьому, за наявності заборгованості за інші періоди згідно графіку, позивач не позбавлений права звернутися до відповідача з позовом про її стягнення в загальному порядку.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 3.2 Договору за прострочення виконання зобов"язань, вказаних у п. 2.1. цього договору, боржник зобов"язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, вуд суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 6422,79 грн. пені за період 01.01.2015р. - 30.09.2015р.

При цьому позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на дану норму нарахування пені є правомірним на суму 4848,81 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок суду в матеріалах справи).

Вимоги в частині стягнення пені 1442, грн. слід відхилити, як заявлені з порушенням ч.6 ст. 232 ГК України.

Заперечення відповідача щодо стягнення пені з підстав пропуску позовної давності судом відхиляється, оскільки пеня нарахована у відповідності до п.3.2. Договору про реструктиризацію з 01.01.2015р. і на дату подачі позову строк позовної давності не пропущено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3059,80 грн. інфляційних та 341,57 грн. - 3% річних (за періоди 01.01.2015р. - 30.09.2015р.); (а.с.13).

При перевірці правильності нарахувань 3 % річних судом встановлено, що 3 % річних та інфляційні нараховані з 01.01.2015 року, в той час як прострочення платежів виникло з 01.02.2015 року.

З огляду на викладене, нарахування 3% річних є правомірним на суму 275,24 грн., а інфляційних на суму 2801,30 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині у позові в частині стягнення 3% річних та інфляційних слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лубенського комунального підприємства фірма "Житло" (вул. Радянська, буд. 99, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; ідентифікаційний код 32646544) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул. Чкалова, буд. 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 05541083) 27700грн. 00 коп. основного боргу, 4848грн. 81 коп. пені, 275грн. 24 коп. - річних, 2801грн. 30 коп. інфляційних, 1218грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 14.12.2015р.

Суддя Безрук Т. М.