Ухвала суду № 54291349, 10.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 667/5238/15-ц Головуючий в І інстанції Скорик С.А.

Провадження №22-ц/791/3168/15 Доповідач: Ігнатенко П.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3СекретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» (далі МКП ««Херсонтеплоенерго») звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг із централізованого опалення, яку підприємство постачає в зазначену квартиру.

Відповідачка не виконує зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію, яку позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути за період з 01 березня 2002 року по 01 серпня 2015 року у розмірі 5978, 68 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 20 жовтня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення в розмірі 5978, 68 грн. та сплачений судовий збір у сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у зв'язку з закінченням строку позовної давності, а також зобовязати МКП ««Херсонтеплоенерго» здійснити перерахунок заборгованості за спожиті послуги починаючи з 2013 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення судув межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надає, а відповідачка отримуєпослуги з централізованого опалення, однак в порушення вимог діючого законодавства належним чином не оплачує надані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених судом доказах та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, із змінами встановленими постановою від 31.10.2007 року № 1268 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункові книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 з 08.10.1999 року зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 і отримує послуги з теплопостачання, виконавцем яких є МКП ««Херсонтеплоенерго» (а.с.15-17).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, щонадані МКП ««Херсонтеплоенерго» послуги з централізованого опалення, відповідачка оплачує не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 березня 2002 року по 01 серпня 2015 року у розмірі 5978, 68 грн. (а.с.27).

Сторонами не оспорюється, що 05.09.2012 року між ними укладено договір про надання послуг на один рік з продовженням строку дії. Оригінал цього договору відповідачка надала для огляду в ході апеляційного розгляду.

Оскільки позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг з централізованого теплопостачання до квартири, в якій мешкає відповідачка, а остання будучи споживачем цих послуг, належним чином їх не оплатила, внаслідок чого утворилася заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги у період з 01 березня 2002 року по 01 серпня 2015 року.

Відповідно до вимог ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давністьвстановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Наданий в ході розгляду справи розрахунок заборгованості, що не спростований відповідачкою як в суді першої, так і апеляційної інстанції, свідчить про переривання строку позовної давності, що є достатньою підставою для стягнення заборгованих сум в межах строку зазначеного позивачем.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про перерахунок заборгованості за спожиті послуги починаючи з 2013 року, оскільки апеляційним судом розгляд справи здійснюється в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, однак позовні вимоги ОСОБА_5 про перерахунок не заявлялися.

Належних та допустимих доказів, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, щодо надання позивачем послуг неналежної якості чи не в повному обсязі відповідачем під час розгляду справи не надано.

Посилання апелянта на неможливість стягнення оплати у звязку із відсутністю укладеного договору про надання послуг колегію суддів також не приймаються до уваги, оскільки сторонами не оспорюється, що 05.09.2012 року між ними укладено договір про надання послуг на один рік з продовженням строку дії. Окрім того, сама по собі відсутність договору не спростовує наявність заборгованості за надані послуги.

ОСОБА_5 з 1999 року зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 і не заперечує, що є споживачем наданих МКП ««Херсонтеплоенерго» послуг, а тому час оформлення нею права власності на цю квартиру не впливає на висновки суду щодо наявності заборгованості за спожиті послуги з 2002 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого по справі рішення.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване і має бути залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року відстрочено ОСОБА_5 сплату судового збору при подачі апеляційної скарги до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, в звязку з викладеним з ОСОБА_5 підлягає до стягнення в дохід держави судовий збір у розмірі 267,96 грн.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5,- відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 20 жовтня 2015 року,- залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 267,96 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: М.П.Стародубець

ОСОБА_3