Рішення № 54286798, 19.05.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/3025/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19.05.2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Леміш О.М.,

при секретарі: Химинець О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

ПАТ Дельта Банк звернулося в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 19.09.2008 року між ПАТ Український промисловий банк правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 949-022/ФКВ-08, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 40 500,00 дол. США, зі сплатою 13,20% річних, з кінцевим терміном повернення 15.09.2023 року, із зобовязанням повернути отримані кошти на умовах які встановлені договором.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ Український промисловий банк правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк та відповідачами було укладено договір іпотеки № 949-022/Zфків-08 від 19.09.2009 р., відповідно до умов якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгороді, що належить відповідачам та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Позивачем було дотримано всіх умов договору, однак відповідачі протягом тривалого часу зобовязання взяті відповідно до умов договору не виконуються, а тому позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів суму боргу та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений, однак від нього надійшла заява в якій просить розглянути справу без його участі, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, не повідомивши суд про причини їх неявки, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені. Так як, суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, що передбачено ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 19.09.2008 року між ПАТ Український промисловий банк правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 949-022/ФКВ-08, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 40 500,00 дол. США, зі сплатою 13,20% річних, з кінцевим терміном повернення 15.09.2023 року, із зобовязанням повернути отримані кошти на умовах які встановлені договором.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ Український промисловий банк правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк та відповідачами було укладено договір іпотеки № 949-022/Zфків-08 від 19.09.20089 р., відповідно до умов якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгороді, що належить відповідачам та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Позивачем всі зобовязання по договору виконано, а саме надано відповідачу суму коштів. Відповідач взяті відповідно до договору кредиту зобовязання порушив.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 14 Цивільного кодексу України, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед іншого - сплата неустойки.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Станом на 14.02.2014 року загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 448 229,28 грн.

Стаття 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги з основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, тощо.

За умовами договору іпотеки Іпотекодавцем також надано повноваження Іпотекодержателю на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені Іпотекодавця будь-якій особі у разі порушення основного зобовязання.

Відповідно до розяснень, що містяться в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних договорів від 30.03.2012 року №5 в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку, так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у резолютивній частині рішення в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що боржник своїх зобовязань не виконує, суд приходить до переконання, що слід в рахунок погашення заборгованості Позичальника ОСОБА_3, за кредитним договором № 949-022/Zфків-08 від 19.09.2009 р. в розмірі 445 229,28 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, що в м. Ужгороді, загальною площею 48,5 кв.м., житловою 27,1 кв.м. та належить відповідачам ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчою провадження.

Так, як у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, то з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 164, 209, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ЗУ Про іпотеку, ст.ст. 526, 530, 554, 611, 625 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Позов ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості Позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором № 949-022/Zфків-08 від 19.09.2009 р. в розмірі 448 229,28 грн. (чотириста сорок вісім тисяч двісті двадцять девять грн. 28 коп.), звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2, що в м. Ужгороді, загальною площею 48,5 кв.м., житловою 27,1 кв.м. та належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної сумісної власності, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчою провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно, на користь ПАТ Дельта Банк, витрати, понесені у зв'язку зі зверненням до суду, а саме: судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5