Постанова № 54276509, 07.12.2015, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5104/15-а

Провадження № 2-а/552/204/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.12.2015 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 28 серпня 2015 року звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Посилався на те, що 20 серпня 2015 року постановою № 0063/80600/15 Полтавської митниці ДФС він притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України з накладенням штрафу в сумі 198387.10 грн.

З постановою не погоджується, вважає її протиправною, такою, що підлягає скасуванню.

Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Полтавської митниці ДФС від 20 серпня 2015 року в справі про порушення митних правил № 0063/80600/15 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, надав письмові заперечення. Вважає, що позивачем вчинено дії, відповідальність за які передбачена ст. 485 МК України, а постанова про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за порушення митних правил винесена в межах чинного законодавства. При цьому представник позивача посилалався на те, що до витрат на транспортування товару не була включена вартість перевезення вантажу на території континентальної частини США, що до транспортних витрат також входять експедиційні послуги, що визначаючи вартість транспортного перевезення вантажу вони керувались ч. 10 ст. 58 МК та листом Міндоходів від 05.11.2013 року № 14693/6/99-99-24-02-04-15.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Як установлено судом, 5 травня 2015 року відносно позивача ОСОБА_3 складено протокол про пушення митних правил № 0063/80600/15 за ст. 485 МК України з якого убачається, що вина ОСОБА_3 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 485 Митного кодексу полягає у тому , що 28.10.2013 року в Полтавській митниці ДФС згідно МД № 806020000/2013/100227 ПВКП «Агродеталь» проведено митне оформлення в режимі « імпорт» вантажу, декларування вантажу проведено ОСОБА_3 Проведеною перевіркою встановлено, що директору ПВКП «Агродеталь» ОСОБА_3 подав митну декларацію разом з якою подав довідку про транспортні витрати від 21.10.2013 року та довідку перевізника ТОВ « Лімко Логістік» від 10.10.13 № 210 № 1011/14 року із зазначенням суми витрат на перевезення контейнера № YMLU8744466 на суму 27765.00 грн.

27.02.2015 року Полтавська митниця ДФС направила запит до Одеської митниці ДФС на отримання у ТОВ « Лімко-Логістік», які займались перевезенням вантажу на підставі договору з ТОВ « Агродеталь», копій первинних документів, актів надання послуг, податкових накладних, рахунків на оплату, що підтверджують суму понесених витрат на транспортування сплачених ТОВ «Агродеталь» за отримання послуг по транспортуванню вантажу від ТОВ « Лімко-Логістік».

Отримавши з Одеської митниці ДФС акт надання послуг від 06.11.2013 року № 144 та рахунок на оплату № 165 від 28.10.2013 року , податкової накладної від 29.10.2013 року № 61 та на підставі вказаних документів було встановлено, що загальну суму недоборів на суму 6612.70 грн.

Протокол по справі про адміністративне правопорушення був складений одноособово головним державним інспектором аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків протидії митним правопорушення Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4

Судом установлено, що на підставі вказаного протоколу постановою в справі про порушення митних правил № 0063/80600/15 заступника начальника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_5 від 20 серпня 2015 року позивача ОСОБА_3 за вчинення зазначених в протоколі дій визнано винним у вчиненні порушення митних правил, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 198387.10 грн.

Відповідно до частин 1,3 ст.7 МК України державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.

Відповідно ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.2 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п. 4 ст. 58 МК України, на який посилаються сторони по справі, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Пункт 5 ч. 10 ст. 58 МК України передбачає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Ч. 11 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні..

Із довідки ТОВ « Лімко-Логістик» від 10.10.2013 року № 210 убачається, що транспортування грузу із порту Бремерхафен ( Німеччина) до Ягодин Дорохуск складає контейнер № YMLU8744466 у розмірі 27765 грн. без ПДВ та за контейнер № YMLU8777536 у розмірі 27765 грн. без ПДВ.

Із протоколу по справі про адміністративне правопорушення та постанови про по справі про адміністративне правопорушення № 0063/80600/15 убачається, що ОСОБА_3 задекларував лише один контейнер № YMLU8744466 , тоді як із наданої відповідачем копії митної декларації убачається, що митна декларація містить відомості про два контейнери № YMLU8744466 та YMLU8777536, а також документи про вартість доставки цих контейнерів до митної території України містять відомості про два контейнери.

Отже посилання позивача на те, що позивач задекларував тільки один контейнер не відповідають дійсності.

Прийнявши митну декларацію та додані до неї довідки про вартість транспортних послуг при розмитненні товару митний орган не звертався до позивача з вимогою надати додаткові документи, як це передбачає п.7 ч.3 ст.53 МК України, у разі якби мав сумніви щодо правильності визначення митної вартості .

При поданні митної декларації позивач надав відповідачу всі необхідні документи передбачені ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Надані до перевірки документі були прийнятті митним органом, а товар розмитнений.

Вирішуючи питання про правовірність дій відповідача в частині притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, суд виходить з того, що в розумінні ст. 485 МК України документи, що містять неправдиві дані, це такі, в яких не відповідають дійсності вказані відомості щодо суті угоди (договору, контракту), найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо.

Саме на час заповнення митної декларації 21.10.2013 року, позивач мав відомості про розмір транспортних послуг, які були ним отримані із довідки ТОВ « Лімко-Логістік» від 10.10.2013 року № 210.

Акт про надання послуг та рахунок на оплату були отримані позивачем після складання митної декларації та розмитнення товару.

Із вказаних документів убачається, що витрати на оформлення документів та транспортно- експедиторські послуги нараховані у урахування ПДВ, а отже не можуть бути включені до витрат на транспортні перевезення до митної території України з підстав, передбачених ч. 11 ст. 58 МК України.

Таким чином, слід дійти до висновку, що у позивача не було підстав для сумніву щодо достовірності інформації, яку він надає та він не надав відповідачеві будь-яких неправдивих даних при оформленні митної декларації, що підтверджується довідкою ТОВ «.Лімко-Логістик» від 22.10.2015 року.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що постанова заступника начальника Полтавської митниці ОСОБА_5 в справі про порушення митних правил № 0063/80600/15 від 20 серпня 2015 року про притягнення позивача ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України винесена з порушенням вимог МК та відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення пов»язаного з недотриманням вимог МК України.

Керуючись ст. ст. 2, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Полтавської митниці ДФС № 0063/80600/15 від 20 серпня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий Л.М. Васильєва