Ухвала суду № 54275965, 08.12.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4927/15-ц

Провадження 2-1989/15

ухвала

Іменем України

08 грудня 2015 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Мори О. М.,

при секретарі Василенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухів заяву про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,-

встановив:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заяву про забезпечення позову по справі:

шляхом накладення арешту на належний ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: Київська область смт. Козин, вул. Липська, 49, житловий масив «Краєвид»;

шляхом заборони державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), Державній реєстраційній службі України, її відділам, в тому числі Реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область смт. Козин, вул. Липська, 49, житловий масив «Краєвид», що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Заяву обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом, який обґрунтовано тим, що 03.12.2014 року Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення у справі № 757/32202/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЦЬКА ОСНОВА», спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями «ОСНОВА-СОЛСИФ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 4797635,14 доларів США, що станом на 18.08.2014 року складає 62720976 грн. 24 коп. та судового збору. 22 травня 2015 року, на підставі зазначеного рішення Печерським районним судом видано виконавчий лист. На момент розгляду справи Печерським районним судом м. Києва, ОСОБА_1 володів на праві власності житловим будинком, що розташований за адресою: Київська область смт. Козин, вул. Липська, 49, житловий масив «Краєвид», однак згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2015 року зазначений обєкт нерухомості ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 на підставі договору про поділ майна, про визнання якого недійсним і звернувся до суду позивач. Тому позивач вважає, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову про які він просить, існує загроза невиконання або значного утруднення виконання рішення суду у випадку, якщо відповідач відчужить спірне нерухоме майно третім особам.

На підставі ч. 1ст. 153 ЦПК України, суд розглянув заяву у відсутність осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1, ч.2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлено, що одним з заходів забезпечення позову є накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб та заборона вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що позивач, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, а саме: договору про поділ майна від 07.09.2015 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зазначений обєкт нерухомості ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 В .

Провадження у справі відкрито відповідною ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 08.12.2015 року.

Позивач через представника звернувся до суду з заявою про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту та встановлення заборони відчуження на спірне нерухоме майно, що є обєктом розгляду в цивільній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявником, наведено достатньо підстав, які свідчать про те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно, що є предметом спору із забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ч. 1 ст. 4 передбачає, що Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно п. 2 до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Частина 1 вказаного Порядку передбачає, що органами державної реєстрації прав є - Мінюст та його територіальні органи.

З урахуванням викладеного, з метою недопущення реєстрації прав власності на вказане нерухоме майно за третіми особами (перепродажу нерухомого майна), обтяження заставою, необхідно вжити заходів щодо заборони органами державної реєстрації, державним та приватним нотаріусам реєструвати право власності, перехід права власності, інші речові права та обтяження щодо спірного нерухомого майна, посвідчувати правочини, а також накласти арешт на нерухоме майно.

У поданій заяві представник позивача навів достатньо обґрунтовані підстави щодо необхідності забезпечення позову у спосіб накладення арешту на майно із забороною вчиняти певні дії, з приводу якого виникає спір, зокрема, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза уникнення від обов'язку виконання рішення суду у випадку задоволення вимог позову в разі відчуження спірного нерухомого майна відповідачем.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що слід застосувати такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, правочин про набуття права власності на яке оспорюється у суді із забороною вчиняти певні дії та у суду є підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 153, 210, 293 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на належний ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: Київська область смт. Козин, вул. Липська, 49, житловий масив «Краєвид».

Заборонити державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), Державній реєстраційній службі України, її відділам, в тому числі Реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область смт. Козин, вул. Липська, 49, житловий масив «Краєвид», що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», що за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, буд.4/6, Код ЄДРОПОУ 23494714.

Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Строк пред'явлення ухвали до виконання 1 рік з моменту її постановлення.

Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги на протязі п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О. М. Мора