Рішення № 5427565, 31.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.09 Справа № 10/308/09

За позовом: ПП ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “НВО Гарт”,

с. Червонодніпровка Запорізького району

про стягнення суми 1 592 ,28 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 835842 від 28.08.2009 р.

від відповідача: Кошліченко В.С. довіреність № 07/01-09 від 10.01.2009р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення 1592,28 грн. які складаються з: 1416,00 грн. - основного боргу, 19,58 грн. - 3% річних, 156,70 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 р. порушено провадження у справі № 10/308/09, судове засідання призначено на 31.08.2009 р.

У судовому засіданні 31.08 2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача 1592,28 грн. які складаються з: 1416,00 грн. - основного боргу, 19,58 грн. - 3% річних, 156,70 грн. - пені.

Представник відповідача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 01.03.2008року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче обєднання Гарт” (надалі - відповідач) був укладений договір № 01/03/08-32 (надалі Договір).

Згідно п.п. 1.1 Договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобовязання з виконання робіт з технічного обслуговування, а також мийці автомобілів відповідача у відповідності з прейскурантом (додаток №1, №2), а відповідач зобовязався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2. Договору вартість виконаних робіт зазначена в прейскуранті (додаток №1, №2), який є невідємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору факт виконання робіт посвідчується відповідним актом, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг) № М-00000744, № М-00000026 та податковими накладними від 31.01.2009р. (копії в матеріалах справи).

В матеріалах справи містяться рахунки НОМЕР_1 від 30.11.2008р. на суму 448,00грн. та НОМЕР_2 від 31.01.2009р. на суму 666,00грн. (копії в матеріалах справи).

Також в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача. Відповідно до якого станом на 31.03.2009р. за відповідачем рахується заборгованість 1416,00грн. (копія в матеріалах справи).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем заборгованість була погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

21.05.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 про сплату 1416,00грн. (копія в матеріалах справи).

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 1416,00грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 1416,00гнр. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 156,70грн. пені за період часу з грудня 2008 року по червень 2009 року.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. З Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає за період з з грудня 2008 року по червень 2009 року 19,58грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче обєднання Гарт”, (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Червонодніпровка, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 20471581, р/р 260093303169057 в Запорізькому Центральному відділенні Промінвестбанку, МФО 313355) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АБ “Металург”, МФО 313582) 1416(одна тисяча чотириста шістнадцять)грн. 00 коп. заборгованості, 156(сто пятдесят шість)грн. 70коп. пені; 19(девятнадцять)грн. 58 коп. 3% річних; 102(сто дві)грн. 00коп. державного мита; 312(триста дванадцять)грн. 50коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Видати позивачу довідку на повернення з Держбюджету України державного мита в сумі 57грн. 22 коп. зайво сплаченого за даним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.09.2009р .

СуддяАлейникова Т.Г.