Постанова № 54273367, 09.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3641/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу позивача - Державної фінансової інспекції в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в місті Києві до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач - Державна фінансова інспекція в місті Києві звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила:

- розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, з боку недостатнього контролю яких допущені порушення (п.1 письмової вимоги);

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 3381899,59 грн., надати до органу Державного казначейства України подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету в сумі 3381899,59 грн., як це передбачено п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. №226 та п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України (п. 2 письмової вимоги);

- стягнути 97912,51 грн. отриманої орендної плати до відповідного бюджету (п. 3 письмової вимоги);

- стягнути незаконно отримані доходи в сумі 37205,00 грн. до відповідного бюджету (п. 4 письмової вимоги);

- стягнути з КП УЗН Шевченківського району зайво нарахованих грошових виплат в сумі 8831,03 грн. (п. 6 письмової вимоги).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з КП УЗН Шевченківського району зайво нарахованих грошових виплат в сумі 8831,03 грн. та прийняти у цій частині нову постанову, якою зазначену позовну вимогу - задовольнити, в іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністартивного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на ІІІ квартал 2012 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 10 вересня 2012 року №2552, від 10 вересня 2012 року №2553, від 17 вересня 2012 року №2605 та від 17 вересня 2012 року №2606 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва за період з 01 квітня 2010 року по 01 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт від 31 жовтня 2012 року №10-30/1982.

Вказаним актом перевірки встановлені порушення:

- пункту 39 рішення Київської міської ради від 30 грудня 2010 року №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 27 грудня 2011 року №986/7222 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30 грудня 2010 року №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» внаслідок чого в липні 2012 року Комунальним підприємством зайво нараховано та сплачено 3 381 899 грн. 59 коп. земельного податку за податковий період 2011 року, на який розповсюджувалася пільга по його сплаті;

- пункту 22 рішення Київської міської ради від 30 грудня 2010 року №573/5385 «Про бюджет м. Києва на 2011 рік», п. 21 рішення Київської міської ради від 29 грудня 2011 року №1100/7336 «Про бюджет м. Києва на 2012 рік» та частин 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» внаслідок не нарахування та не перарахування до бюджету м. Києва частини орендної плати за період з 01 січня 2011 року по 01 вересня 2012 року на загальну суму 97 912 грн. 51 коп.;

- ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 290 Податкового кодексу України, пп.4 п.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, ст. 4, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в результаті незаконного отримання доходу на загальну суму 37 205 грн.;

- ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 Кодексу законів про працю України, постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04 грудня 1981 р. №1145, Інструкції Міністерства фінансів СРСР, Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних союзів від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ по застосуванню постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» внаслідок зайвого нарахування та виплаті у період з 01 січня 2012 року по 01 вересня 2012 року начальнику планово-економічного відділу доплати за збільшення обсягу робіт на загальну суму 6 449 грн. 77 коп. та, як наслідок, зайвого нарахування до державних цільових фондів коштів в сумі 2381 грн. 26 коп., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Комунальному підприємству на загальну суму 8 831 грн. 03 коп.

На підставі акту ревізії, 04 грудня 2012 року Державною фінансовою інспекцією в місті Києві винесено вимогу №26-10-14-14/15568 про усунення виявлених ревізією порушень, зокрема:

- пункт 2 Вимоги: відобразити в обліку дебіторську заборгованість по сплаті земельного податку за податковий період 2011 року на загальну суму 3 381 899,59 грн., надати до органу Державного казначейства України подання разом з заявою про повернення коштів з бюджету як це передбачено п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226, та п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України;

- пункт 3 Вимоги: перерахувати 97 912, 51 грн. отриманої орендної плати до відповідного бюджету;

- пункт 4 Вимоги: перерахувати незаконно отримані доходи в сумі 37 205 грн. до відповідного бюджету;

- пункт 6 Вимоги: забезпечити повернення зайво нарахованих грошових виплат в сумі 6449, 77 грн. та провести відповідні взаємозаліки щодо сум внесків до фондів на суму 2381, 26 грн.

Враховуючи те, що зазначені пункти Вимоги №26-10-14-14/15568 відповідачем не виконані, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити дії.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання п. 6 Вимоги №26-10-14-14/15568.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з таким обґрунтуванням суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, пункти Вимоги №26-10-14-14/15568 оскаржувались Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва в судовому порядку.

Не погоджуючись з наведеними пунктами Вимоги №26-10-14-14/15568, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району звернулось з адміністративним позовом до суду щодо визнання протиправними вимог, викладених у пунктах 2, 3, 4, 6 листа Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04 грудня 2012 року «Про усунення виявлених порушень».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2013 року в адміністративній справі №2а-17740/12/2670 позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним пункт 2 Вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04 грудня 2012 року № 26-10-14-14/15568 «Про усунення виявлених ревізією порушень», в іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва задоволено частково, визнано протиправними пункти 2, 3, 4 Вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04 грудня 2012 року № 26-10-14-14/15568 «Про усунення виявлених ревізією порушень», в іншій частині позову - відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з адміністративного позову (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог), у справі, що розглядається, позивач - Державна фінансова інспекція в місті Києві просить зобов'язати відповідача - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва виконати пункти 2, 3, 4, 6 Вимоги від 04 грудня 2012 року № 26-10-14-14/15568 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

Враховуючи те, що судовим рішенням скасовано 2, 3, 4 Вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04 грудня 2012 року № 26-10-14-14/15568 «Про усунення виявлених ревізією порушень», колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати пункти 2, 3, 4, 6 Вимоги № 26-10-14-14/15568.

Стосовно п. 6 Вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04 грудня 2012 року № 26-10-14-14/15568 «Про усунення виявлених ревізією порушень» судова колегія зазначає наступне.

У адміністративному позові, з урахуванням зміни позовних вимог, позивач, крім іншого, просить стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва зайво нараховані грошові виплати в сумі 8832, 03 (на підставі п. .6 Вимоги № 26-10-14-14/15568).

Як вбачається зі змісту Акта перевірки №10-30/1982 від 31 жовтня 2012 року, п. 6 Вимоги № 26-10-14-14/15568 складено на підставі порушення відповідачем ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 Кодексу законів про працю України, постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04 грудня 1981 р. №1145, Інструкції Міністерства фінансів СРСР, Секретаріату всесоюзної центральної ради професійних союзів від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ по застосуванню постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 р. №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» внаслідок зайвого нарахування та виплаті у період з 01 січня 2012 року по 01 вересня 2012 року начальнику планово-економічного відділу доплати за збільшення обсягу робіт на загальну суму 6 449 грн. 77 коп. та, як наслідок, зайвого нарахування до державних цільових фондів коштів в сумі 2381 грн. 26 коп., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Комунальному підприємству на загальну суму 8 831 грн. 03 коп.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року встановлено, що ОСОБА_1. працює на посаді начальника планово-економічного відділу Комунального підприємства і в його посадові обов'язки не входить ведення системного адміністрування та нагляд за комп'ютерною технікою.

Наказом № 4 від 03 січня 2012 року «Про встановлення доплат на 2012 рік» ОСОБА_1. встановлено доплату за збільшення обсягу робіт у розмірі 20% посадового окладу за виконання робіт з обслуговування комп'ютерної техніки.

Відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04 грудня 1981 року №1145 встановлено, що суміщення професій (посад), тобто виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи по іншій професії (посаді), і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи допускаються на одному і тому ж підприємстві, установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Тобто, виконання додаткової роботи, не обумовленої трудовим договором, є суміщенням професій (посад).

Підпунктом «а» пункту 15 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04 грудня 1981 року №1145 передбачено, що вона не поширюється на керівників, їх заступників, головних спеціалістів, керівників підрозділів та їх заступників.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що фактично у даній правовій ситуації мало місце не збільшення обсягу робіт, а суміщення професій (посад), однак штатним розписом Комунального підприємства не передбачено посади за якою ОСОБА_1. проведено вказану доплату.

Отже, постановою Вищого адміністративного суду України встановлено від 29 січня 2015 року правомірність пункту 6 вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві від 04 грудня 2012 року № 26-10-14-14/15568.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №499/2011 від 23 квітня 2011 року, основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Згідно з пунктом 6 вказаного вище Положення, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу, що у органу державного фінансового контролю наявні повноваження щодо права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених в ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою яких неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Зважаючи на те, збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, позивач -Державна фінансова інспекція в місті Києві звернувся з позовом про стягнення зайво нарахованих коштів.

Отже у даній справі предметом розгляду є стягнення зайво нарахованих коштів, що встановлено у п. 6 Вимоги № 26-10-14-14/15568 правомірність якого встановлено постановою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року.

У матеріалах адміністративної справи міститься копія заяви ОСОБА_1. від 09 лютого 2015 року, відповідно до якої, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року та Акту ревізії Державної фінансової інспекції від 31 жовтня 2012 року №10-30/1982, ОСОБА_1. не заперечує щодо здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати в сумі 6449,77 грн. рівними частинами протягом 2015 року починаючи з лютого місяця.

Листом №1510 від 18 серпня 2015 року відповідач повідомив позивача про виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року у частині здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати начальника планово-економічного відділу ОСОБА_1. у сумі 6449 грн. 77 коп.

З урахуванням зазначених документів суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання п. 6 Вимоги №26-10-14-14/15568.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у даній справі є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, а не ОСОБА_1.

А тому, заява ОСОБА_1. від 09 лютого 2015 року та лист відповідача №1510 підтверджують виключно згоду щодо здійснення відрахувань із нарахованої заробітної плати у сумі 6449,77 грн, а не факт належного виконання відповідачем п. 6 Вимоги №26-10-14-14/15568 щодо проведення зарахувань до Державного бюджету України зайво нарахованих коштів у розмірі 8831 грн.03 коп.

Крім того, сума коштів, за стягненням якої звернувся позивач, складається з зайво нарахованих виплат у розмірі 6449 грн. 77 коп. та відповідних внесків до фондів у розмірі 2381 грн. 26 коп.

Відповідачем не надано доказів, які належним чином підтверджують зарахування зазначених нарахувань до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1,3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовна вимога Державної фінансової інспекції в місті Києві до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва про стягнення зайво нарахованих грошових виплат в сумі 8831,03 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, з боку недостатнього контролю яких допущені порушення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №499/2011 від 23 квітня 2011 року, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зобов'язання розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, з боку недостатнього контролю яких допущені порушення не є вимогою про усунення порушення вимог законодавства України або вимогою про стягнення коштів.

Отже, зазначене положення не є вимогою, спрямованою на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

А тому, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, з боку недостатнього контролю яких допущені порушення - не підлягає задоволенню, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення апеляційну скаргу - задовольнити частково, постанову суду - скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з КП УЗН Шевченківського району зайво нарахованих грошових виплат в сумі 8831,03 грн. та прийняти у цій частині нову постанову, якою зазначену позовну вимогу - задовольнити, в іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О ВИ В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з КП УЗН Шевченківського району зайво нарахованих грошових виплат в сумі 8831,03 грн. - скасувати.

Прийняти у цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (03113, м.Київ, проспект Перемоги, 82-А) до Державного бюджету України зайво нараховані грошові виплати в сумі 8831 (вісім тисяч вісімсот тридцять одну) грн.03 коп.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 10.12.2015 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.