Ухвала суду № 54273366, 01.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/681/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Командитного товариства "Донтрансгарант і компанія" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикловаст", Приватне підприємство "МІГ 29" про визнання протиправними та скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В:

Командитне товариство "Донтрансгарант і компанія" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикловаст", Приватне підприємство "МІГ 29" про визнання протиправними та скасування вимог про сплату належної суми митних платежів від 15.12.2014 №5, №6, №7.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Командитне товариство "Донтрансгарант і Компанія" є незалежним фінансовим посередником (гарантом), уповноваженим видавати органам доходів і зборів України фінансові гарантії з метою забезпечення сплати митних платежів особами, відповідальними за їх сплату, в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Відповідно до п. 1.2 Угоди про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником від 22.11.2012 р. № 771 (далі - Угода № 771), укладеної між позивачем та Державною митною службою України, позивач визнається незалежним фінансовим посередником, уповноваженим Держмитслужбою України на надання митним органам фінансових гарантій та вноситься до реєстру гарантій.

Позивачем від Чернігівської митниці Міндоходів було одержано Вимогу про сплату коштів за гарантійним документом від 15.12.2014 №5 про сплату коштів за гарантійним документом від 20.02.2014 №00085482 код 10211/14/1902/Т/121 разом з актом про настання гарантійного випадку від 15.12.2014 №5.

Зі змісту Акту про настання гарантійного випадку від 15.12.2014 № 5 вбачається, що товар "важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне автомобільне ДТ-З-К4, Сорт F, СТБ 1658-2012, із вмістом сірки 0,00285 % (код УКТЗЕД 2710194710), у кількості 500 095 кг, який повинен був бути доставлений у митницю призначення відділ митного оформлення № 5 митного поста "Одеса-Порт" Південної митниці Міндоходів перевізником ПП "МІГ 29" за маршрутом м. Чернігів - м. Одеса у строк до 02 березня 2014 року без зміни його кількості, вартості, найменування, не доставлений у митницю призначення у встановлений строк. Митна вартість товарів становить 4 085 894,17 грн.

Сума податків і зборів, що повинні бути сплачені за митне оформлення цих товарів складає 1 168 147,60 грн.

Також, 15.12.2014 позивачем від Чернігівської митниці Міндоходів одержано Вимогу №6 про сплату коштів за гарантійним документом від 21.02.2014 №00085642 код 10211/14/2102/Т/121 разом з актом про настання гарантійного випадку від 15.12.2014 №6.

Зі змісту Акту про настання гарантійного випадку від 15.12.2014 № 6 вбачається, що товар - "важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне автомобільне ДТ-3-К4, Сорт F, СТБ 1658-2012, із вмістом сірки 0,00285 % (код за УКТЗЕД 2710194710), у кількості 244 535 кг, який повинен був бути доставлений у митницю призначення відділ митного оформлення № 5 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці Міндоходів перевізником ПП "МІГ 29" за маршрутом м. Чернігів - м. Одеса у строк до 03 березня 2014 року без зміни його якості, вартості і найменування, не доставлений у митницю призначення у встановлений строк.

Митна вартість товарів становить 2 009 916, 31 грн. Сума податків та зборів (обов'язкових платежів), що повинні бути сплачені за митне оформлення цих товарів складає 574 113, 32 грн.

Крім того, 15.12.2014 позивачем від Чернігівської митниці Міндоходів одержано Вимогу №7 про сплату коштів за гарантійним документом від 21.02.2014 №000856643 код 10211/14/2102/Т/121 разом з актом про настання гарантійного випадку від 15.12.2014 №7.

Зі змісту Акту про настання гарантійного випадку від 15.12.2014 № 7 вбачається, що товар - "важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне автомобільне ДТ-3-К4, Сорт F, СТБ 1658-2012, із вмістом сірки 0,00289 % (код за УКТЗЕД 2710194710), у кількості 289822 кг. який повинен був бути доставлений у митницю призначення відділ митного оформлення № 5 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці Міндоходів перевізником ПП "МІГ 29" за маршрутом м. Чернігів - м. Одеса у строк до 03 березня 2014 року без зміни його якості, вартості і найменування, не доставлений у митницю призначення у встановлений строк.

Митна вартість товарів становить 2 382 145, 56 грн. Сума податків та зборів (обов'язкових платежів), що повинні бути сплачені за митне оформлення цих товарів складає 680 437, 04 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, прийшов до висновку, про протиправність оскаржуваних вимог про сплату належної суми митних платежів від 15.12.2014 №5, №6, №7.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пп. в) п. 2) частини 2 статті 91 Митного кодексу України митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються: від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України.

Відповідно до частини 4 статті 92 Митного кодексу України передбачено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2015 року № 651, при внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до Митного кодексу України не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються Декларантом, перед кодом документа проставляється символ "d".

Разом з тим, відповідачем не було надано доказів, що вказані у графі 44 Митних декларацій реквізити документів є саме реквізитами товарно-транспортних документів.

Крім того, товарно-транспортний документ є документом, надання якого митному органу для поміщення до митного режиму транзит прямо визначено ч.4. ст.92 Митного кодексу України, отже, відомості про такі документи не можуть бути зазначені в графі 44 Митних декларацій з символом «d».

Також, Угодою про надання фінансових гарантій затверджено форму Акта про настання гарантійного випадку, з якої вбачається, що до Акта в обов'язковому порядку повинні бути долучені копії товаротранспортних документів на товар згідно з переліком.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує настання гарантійного випадку і повинна була бути надіслана Позивачеві разом з Вимогами та Актами про настання гарантійного випадку, що не було зроблено відповідачем.

Частиною першою статті 306 Митного кодексу України визначено, що фінансові гарантії є одним із способів забезпечення митних платежів.

Відповідно до положень частини першої, другої та третьої статті 307 Митного кодексу України юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов'язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

Взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України.

В силу положень частини першої та другої статті 311 Митного кодексу України органи доходів і зборів як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов'язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов'язань із сплати митних платежів.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що фінансова гарантія, як спосіб забезпечення сплати митних платежів, надається органу доходів і зборів гарантом, внесеним до реєстру гарантів, відносини яких регулюються на підставі відповідних укладених угод. При цьому, на гаранта покладається обов'язок виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання відповідними особами зобов'язань перед органами доходів і зборів.

Відповідно до частини першої статті 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту - 28 діб; 3) для авіаційного транспорту - 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту - 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

Відповідно до умов Договору про надання послуг з видачі фінансових гарантій у вигляді документа з метою забезпечення сплати митних платежів 27.11.2013 р. № 333ЕН, позивачем було надано особі, відповідальній за сплату митних платежів Компанії Ksandro Enterprise Ltd. наступні гарантійні документи (фінансові гарантії): гарантійний документ від 19.02.2014 р. № 00085482 код 10211/14/1902/Т/121; гарантійний документ від 21.02.2014 р. № 00085642 код 10211/14/2102/Т/121; гарантійний документ від 21.02.2014 р. № 00085643 код 10211/14/2102/Т/121.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 угоди передбачено, що у випадках, передбачених частиною четвертою статті 311 Митного кодексу України, митний орган, яким виявлено факт настання гарантійного випадку, протягом п'яти робочих днів з дати виявлення такого факту складає акт за формою, наведеною у додатку з до цієї угоди; разом з актом у трьох оригінальних примірниках складається вимога, що підписується керівником митного органу або особою, яка його заміщує; до вимоги разом з актом додаються за наявності документи, що свідчать про настання гарантійного випадку.

Пунктом 1.3 Угоди № 771 визначено поняття "гарантійний випадок", відповідно до якого гарантійним випадком є факт невиконання особою, відповідальною за сплату митних платежів, взятого на себе зобов'язання, що підтверджується Актом про настання гарантійного випадку, у зв'язку із настанням якого Гарант зобов'язується сплатити митному органу кошти в сумі митного боргу за відпорною гарантією.

У свою чергу виключний перелік випадків, коли орган доходів і зборів має право направляти гаранту вимоги щодо сплати митних платежів визначений у частині четвертій статті 311 Митного кодексу України, а саме: перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого); встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами; настання терміну сплати податкових зобов'язань відповідно до розділу III цього Кодексу; встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Тобто, при переміщенні товарів на транспортних засобах комерційного призначення у митному режимі транзит, вимога щодо сплати митних платежів надсилається у разі перевищенням більше ніж на 10 днів встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку доставки.

Отже, при застосуванні фінансових гарантій для забезпечення сплати митних платежів з метою оформлення до митних режимів з умовним звільненням від оподаткування вимога надсилається виключно у разі встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов обраного митного режиму.

Так, позивачем щодо відсутності факту транзитного переміщення було надано документи, що були надані власниками транспортних засобів, номери яких зазначені в Митних деклараціях, а саме: Лист від 05.05.2015 року № 187 від ТОВ «Київський республіканський автоцентр» щодо того, що у вказаної особи не було жодних відносин з ТОВ «Цикловаст», ПП «МІГ 29» та Ksandro Enterprise Ltd., перевезень натопродуктів у 2014 році вказане підприємство не здійснювало, а належні йому вказані у Митних деклараціях транспортні засоби в оренду не здавалися та з іншими причепами не використовувались; Лист від 08.05.2015 року № 748-05/15 від ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» яке повідомило про те, що будь-які договори про передачу права користування належними вказаному товариству та вказаними у Митних деклараціях транспортними засобами з ПП «МІГ 29» не укладались; будь-які послуги з перевезення ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» не надає; Лист від 15.05.2015 року № 38-68 від ТОВ «РЕНТОЙЛ» яке повідомило, що вказане Товариство не мало жодних договірних чи інших ділових відносин з ТОВ «Пикловаст», ПП «МІГ 29» та Ksandro Enterprise Ltd., а належні йому вказані у Митних деклараціях транспортні засоби передані в користування ТОВ «Альянс Ойл Україна» (умовами договору оренди заборонено передачу транспортних засобів в суборенду).

Тобто, транзитне переміщення Товару, у зв'язку з порушенням строку завершення якого Відповідачем були направлені Вимоги, не були доведені, що свідчить про ненастання гарантійного випадку за наданими Фінансовими гарантіями.

Відповідно до частини 4 статті 92 Митного кодексу України, для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Фінансова гарантія є передумовою оформлення Товарів до митного режиму транзиту, тобто, у випадку, якщо відправлення та перевезення Товару не відбувається, зобов'язання за Фінансовою гарантією не виникає, отже, не може бути порушене.

З викладеного вище вбачається, що Відповідачем порушено вимоги ст. 311 Митного кодексу України та складено Акти про настання гарантійного випадку і надіслано Вимоги за відсутності факту настання гарантійного випадку.

Крім того, відповідачем порушено вимоги ч.5. ст. 307 МК України щодо належного з'ясування обставин «гарантійного випадку», оскільки обставини щодо нездійснення переміщення транспортними засобами повинні були бути з'ясовані саме Відповідачем до моменту складення Актів про настання гарантійного випадку та направлення оскаржуваних Вимог.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не надано належних доказів Відсутності факту переміщення товарів, що здійснювалось із застосуванням фінансових гарантій позивача, виключає можливість встановлення відповідачем порушення строків, вимог та умов такого переміщення, а тому оскаржувані вимоги складено за відсутності вимог визначених ст. 311 Митного кодексу України, що в свою чергу свідчить про протиправність таких вимог.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

У зв'язку з несплатою судового збору на момент подання апеляційної скарги відповідачем, у відповідності з приписами Закону України «Про судовий збір» та правилами розподілу судових витрат з Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України слід стягнути в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5359,20 гривень.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2015 р. - залишити без змін.

Стягнути витрати по сплаті судового збору з Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України у розмірі 5359,20 грн. за наступними реквізитами: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 07.12.2015р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.