Ухвала суду № 54272833, 10.12.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Слюсарчук Н.Ф.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"10" грудня 2015 р. Справа № 295/13774/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "21" жовтня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнння дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15.09.2015 року звернулася до суду з позовом, у якому просила суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача здійснити з 10.09.2015 року перерахунку пенсії в розмірі не нижче 50% пенсії померлого годувальника із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 21.10.2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено за безпідставністю.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21.10.2015 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_4, який був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), мав другу групу інвалідності по захворюванню, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 04.10.2011 року, яка ухвалою Апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 року залишена без змін, ОСОБА_4 було зобов'язано здійснити перерахунок щомісячної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ч.4 ст. 54 та ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20.01.2011 року по 22.07.2011 року.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФ України в м. Житомирі і отримує з 01.03.2001 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка у лютому 2015 року звернулася до УПФ України в м. Житомирі з приводу перерахунку пенсії по втраті годувальника, однак, листом № 223/А-11 від 10.03.2015 року позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії та повідомлено, що пенсію позивачеві розраховано згідно діючого законодавства.

Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження та зобов'язання УПФ здійснити з 10.09.2012 року перерахунок пенсії та провести відповідні виплати державної та додаткової пенсій в розмірах, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 10.09.2015 року, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві державної та додаткової пенсій в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09.07.2007р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що норми і положення зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 1, 2, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

28.12.2014 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" за № 80-VІІІ, пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 01 січня 2015 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначених на підставі Закону № 796-ХІІ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2015 рік.

Наявність такого права у Кабінету Міністрів України констатовано вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року.

На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року визначено порядок нарахування та розмір виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого вищезазначеною постановою (далі по тексту - Порядок № 1210) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії).

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п.10 Порядку № 1210 призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 11 Порядку № 1210 встановлено, що мінімальний розмір пенсії становить: 1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: I групи інвалідності - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; II групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; III групи інвалідності - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; 2) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: I групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.; II групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.; III групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.

Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні (п.13 Порядку № 1210).

У разі коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 285 відсотків, II групи - 255 відсотків, III групи - 225 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.12 Порядку № 1210).

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів вказує, що Порядком № 1210 передбачено альтернативні способи нарахування пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: заробітна плата для визначення пенсії може бути взята як за період роботи у зоні відчуження, так і за інші періоди страхового стажу.

При цьому, альтернативу встановлено не між кратними розмірами пенсії (8 мінімальних пенсій за віком - державна основна пенсія та 75 % мінімальної пенсії за віком - додаткова пенсія для осіб, які належать до 1 категорії та є інвалідами 2 групи), встановленими ст.ст.50, 54 Законом № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, та розміром пенсії, обчисленої із заробітної плати за методикою, встановленою Порядком № 1210, як помилково вважає позивач.

Відповідно до ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України N 76-V111 від 28.12.2014 року - яка набрала законної сили 01.01.2015 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно ч.3 ст. 54 вказаного Закону, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 1210.

Постановою Кабінету Міністрів України №1210 врегульовані умови призначення та мінімальний розмір пенсії для відповідної категорії осіб. Зокрема, для інвалідів II групи, учасників ліквідації аварії І категорії (до яких відносився ОСОБА_4 на момент припинення виплати пенсії), встановлено мінімальний розмір пенсії 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (станом на 10.09.2015 це дорівнює 1718,4 грн.); додаткова пенсія -379,6 грн. Всього - 2098 грн. 50% від цієї суми - 1049 грн., що значно менше ніж розмір пенсії, який отримує позивач за віком на сьогодні.

Отже, оскільки з 01.01.2015 року вищезазначений закон не містить жодної норми, яка регулює мінімальний розмір основної та додаткової пенсії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (окрім відсилочної норми, яка уповноважує Кабінет Міністрів України регулювати дане коло суспільних відносин), то вимога позивача про розрахунок пенсії по втраті годувальника з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком є необгрунтованою, і не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач в період з 10.09.2015 року при нарахуванні позивачеві пенсії у зв'язку з втратою годувальника, в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати за період з 10.09.2015 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від "21" жовтня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10020

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003

- ,