Ухвала суду № 54272711, 10.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1660/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (надалі за текстом - «ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172200 від 20.03.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 926 535 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Корсунь-Шевченківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області, як правонаступник Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі за текстом - «Корсунь-Шевченківська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.02.2015 р. по 20.02.2015 р. посадовцями Корсунь-Шевченківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час взаємовідносин із ТОВ «Огон-Тар» за період з 01.01.2014 р. по 30.11.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 41/22-00/33757711 від 27.02.2015 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 14, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого завищено податковий кредит на 1 541 228 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договорів поставки № 42 від 14.05.2014 р., № 2007 від 02.07.2014 р., № 2008 від 03.07.2014 р. ТОВ «Огон-Тар» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» товар дорожнього призначення (бітум дорожній марки 60/90, адгезійну добавку Stardop 130P, модифікатор бітуму Licomont BS100, волокна целюлози Topcel, мінеральний порошок МП-1), а позивач - прийняти і оплатити його.

На підставі названих договорів були складені видаткові та податкові накладні на загальну суму 9 247 366 грн. 90 коп., у тому числі 1 541 227 грн. 41 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, надані до перевірки товарно-транспортні накладні оформлено з порушенням чинного законодавства.

Зокрема, в них відсутні відомості: про одиницю виміру товару, його кількість та ціну; вид пакування; про довіреність покупця; прізвище та ініціали особи, що дозволила відпуск товару; посаду особи, що одержала вантаж, а також вказано лише населені пункти навантаження та розвантаження, без зазначення конкретної адреси.

Також, ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» не надано паспортів якості, довіреностей на отримання товару, актів приймання-передачі адгезійної добавки Stardop 130P, модифікатора бітуму Licomont BS100, волокна целюлози Topcel.

Крім того, постачальником ТОВ «Огон-Тар» було ТОВ «Фортіс-Трейд», проте останнє не могло його реалізовувати, оскільки відсутні відомості про те, що воно придбавало цей товар.

На думку відповідача наведене свідчить про відсутність реальної поставки товарів по ланцюгу постачання та, як наслідок, про завищення податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Корсунь-Шевченківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172200 від 20.03.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 926 535 грн., у тому числі 1 541 228 грн. за основним платежем та 385 307 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів поставки № 42 від 14.05.2014 р., № 2007 від 02.07.2014 р., № 2008 від 03.07.2014 р.; специфікацій, актів приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, сертифікатів відповідності, паспортів на бітум дорожній, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Огон-Тар» виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ ««Енергетично-дорожнє будівництво» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Огон-Тар».

Твердження відповідача про те, що видані наявні у позивача товарно-транспортні накладні не містять усіх необхідних реквізитів обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки окремі недоліки первинних документів на можуть бути підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту.

Не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення і доводи апеляційної скарги відповідача про те, що податковою інформацією не підтверджено факт придбання ТОВ «Огон-Тар» товарів у ТОВ «Фортіс-Трейд» з метою їх подальшої реалізації позивачеві.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на викладене слід погодитись з висновком окружного адміністративного суду про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги Корсунь-Шевченківській ОДПІ відстрочено сплату судового збору, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та правил розподілу судових витрат визначених статтею 94 КАС України із скаржника підлягає стягненню в дохід Державного бюджету 5 359 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 11 грудня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.