Ухвала суду № 54272567, 01.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3772/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати незаконними дії начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича щодо застосування до ОСОБА_2 заходів дисциплінарного впливу; визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича №115/ОС від 20.08.2015 про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_2.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану- постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 14.05.2013 призначений на посаду головного спеціаліста юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на підставі наказу №66/ос від 14.05.2013; 03.06.2014 позивач призначений на посаду начальника юридичного відділу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на підставі наказу №79/ос від 03.06.2014.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі №925/334/14 стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на користь приватного підприємства «Промелектробуд-2000» 500 265 грн. 60 коп. боргу та 10 005 грн. 31 коп. судового збору. Вказане судове рішення мотивовано тим, що Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, не підписавши акти виконаних робіт, не розрахувалось з приватним підприємством «Промелектробуд-2000» за договором підряду №212/68 від 07.12.2012 за виконані роботи з комплексної реконструкції приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 7.

ОСОБА_2 як представник Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подав 07.04.2014 апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на вказане рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014. При цьому, в своїй апеляційній скарзі вказав, що Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області звільнено від сплати судового збору в силу положень п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2014 апеляційну скаргу та додані до неї матеріали повернуто скаржнику. Згідно відомостей, які містяться в наведеній ухвалі суду, підставою її прийняття є неподання апелянтом доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками приватному підприємству «Промелектробуд-2000», а також неподання платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказом Державної казначейської служби України №211 від 23.07.2015 «Про результати розгляду матеріалів про стягнення коштів» зобов'язано начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області за порушення пункту 8 статті 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, а саме: неоскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі 925/334/14, притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника юридичного відділу ОСОБА_2

З урахуванням наданих позивачем пояснень від 18.08.2015, а також наведеного наказу №211 від 23.07.2015, наказом начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка С.М. №115/ОС від 20.08.2015 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що допущені позивачем порушення, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, були виявлені за результатами перевірки, проведеної Державною казначейською службою України, про що виданий відповідний наказ від 23.07.2015 №211 з імперативним розпорядженням на адресу начальника ГУ ДКСУ в Черкаській області Никапоненка С.М. щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що жодних порушень трудової дисципліни, неналежного виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень не допускав, систематичне невиконання ним своїх посадових обов'язків не доведено, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності не має законного підгрунтя.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» встановлено, що основними обов'язками державних службовців є: зокрема, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Згідно приписів частини першої статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно пункту 2.1 Положення про юридичний відділ Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, затвердженого наказом Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області №09/ОД від 09.12.2011 (далі - Положення), основним завданням відділу є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства апаратом Головного управління казначейства та управліннями у районах та містах під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів Державної казначейської служби України та Головного управління казначейства у судах.

Пунктами 5.4, 5.5 Положення передбачено, що начальник відділу в межах наданих йому повноважень здійснює керівництво діяльністю відділу, розподіляє обов'язки між працівниками відділу, організовує та координує його роботу і несе відповідальність за виконання завдань і функцій покладених на відділ. Начальник відділу має право перевіряти дотримання законності в діяльності Головного управління казначейства та працівниками апарату Головного управління казначейства; представляти, за дорученням, інтереси Державної казначейської служби України та Головного управління казначейства, управлінь у районах та містах у судах.

Таким чином, саме начальник відділу несе персональну відповідальність за виконання завдань і функцій покладених на юридичний відділ Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області та повинен забезпечити неухильне дотримання управлінням законодавства України у бюджетній сфері.

Як передбачено пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Зважаючи на вказані положення Бюджетного кодексу України Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області є бюджетною установою, яка зобов'язана здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

У відповідності до п. 8 ст. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України рішення суду, що передбачають списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), підлягають оскарженню органами державної влади (органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) в апеляційному, касаційному порядку.

З наведених положень Бюджетного кодексу України вбачається, що бюджетна установа зобов'язана в будь-якому випадку оскаржити в апеляційному та касаційному порядку рішення суду, що передбачає списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен був забезпечити оскарження вже згаданого рішення господарського суду Черкаської області, оскільки перебуває на державній службі в бюджетній установі та саме на нього покладені відповідні обов'язки.

При цьому, апелянт звертав увагу, що він представляв інтереси Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області як юридичної особи (оскільки між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Черкаській області (замовник) та приватним підприємством «Промелектробуд-2000» (підрядник) укладено договір підряду №212/68 від 07.12.2012), а не держаного органу.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що необхідність оскарження в апеляційному порядку рішень судів обумовлено статусом відповідача як бюджетної установи, в якій працює позивач. При цьому, укладення господарських договорів не змінює статусу відповідача як бюджетної установи та не звільняє від обов'язку здійснювати свої витрати в межах бюджетних асигнувань.

Як уже зазначалось ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2014 апеляційну скаргу ГУ Державної казначейської служби України у Черкаській області та додані до неї матеріали повернуто скаржнику, у зв'язку з чим наказом Державної казначейської служби України №211 від 23.07.2015 «Про результати розгляду матеріалів про стягнення коштів» зобов'язано начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області за порушення пункту 8 статті 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, а саме: неоскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25.03.2014 у справі 925/334/14, притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника юридичного відділу ОСОБА_2

Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Частинами 2, 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено/ що апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником. До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам); до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З наведених положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відсутність доказів сплати судового збору та відсутність доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі є безпосередніми підставами повернення апеляційної скарги.

В силу своїх посадових обов'язків позивач повинен знати вимоги вказаних положень кодексу та забезпечити їх дотримання для подання належно оформленої апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, з метою подальшого її прийняття^ до розгляду судом апеляційної інстанції, однак, вказаних дій не вчинив.

Доводи апелянта про те, що він повідомляв керівництво Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області є необгрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав. В той же час, відповідачі заперечили надходження від позивача будь-яких службових записок чи інших повідомлень щодо необхідності сплати судового збору.

Більш того, навіть за наявності в апелянта інформації про відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги від 07.04.2014 останній не ставив в апеляційній скарзі питання про відстрочення сплати судового збору,

Колегія суддів звертає увагу, що апеляційну скаргу повернуто апелянту не лише з підстав несплати судового збору, а й з підстав відсутності доказів надсилання її копії іншій стороні. Вказана обставина врахована відповідачем у спірному наказі та позивачем не заперечена. Натомість, як вбачається з переліку додатків до апеляційної скарги позивач приєднав її копію при поданні скарги через суд першої інстанції, тоді як її копію необхідно було надіслати іншій стороні у справі.

Вказані недоліки апеляційної скарги стали підставою для неприйняття її до розгляду і повернення апелянту.

Крім того, відповідно до частин 3, 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Однак, всупереч наведених положень Господарського процесуального кодексу України відповідач не забезпечив оскарження у касаційному порядку названої ухвали Київського апеляційного господарського суду та не намагався подати її повторно після усунення недоліків, що стали підставою повернення апеляційної скарги.

Вищевказані обставини унеможливили розгляд апеляційної скарги по суті та вплинули на можливість подальшого касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції по суті спору.

Стосовно доводів апелянта про порушення відповідачем шестимісячного строку притягнення позивача до відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з абз. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може були застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

За правилами ст.ст. 147-149 Кодексу законів про працю України роботодавець має право застосувати до працівника дисциплінарне стягнення в межах шестимісячного строку й лише за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.

Виходячи з положень частини 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, при правопорушеннях, які зривають, строк притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обчислюється з дня виявлення правопорушення. Суд зазначає, що позивач мав змогу ставити низання перед судом апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення апеляційної скарги, однак таких заходів не вжив, а тому строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності розпочав свій відлік з моменту виявлення порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України щодо строків притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» від 24.06.1988 N 6 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 N 13. від 03.12.1997 N 12, від 25.05.1998 N 15.

Законом України «Про державну службу» взагалі не передбачено строків застосування до працівника дисциплінарних стягнень.

У зв'язку з наведеним доводи апелянта щодо порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставними.

Щодо посилання апелянта на відсутність в його діях систематичного невиконання або систематичного неналежного виконання посадових обов'язків, рішень державного органу або органу державної влади, наказів, розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, перевищення службових повноважень, систематичного порушення правил внутрішнього службового розпорядку та правил етики державного службовця, колегія суддів враховує, що Закон України «Про державну службу» не вимагає встановлення системності порушень чи їх виду при виборі виду дисциплінарного стягнення.

В той же час, відповідач - начальник управління, зважаючи на значний розмір грошових коштів в сумі 500 265 гри. 60 коп., який підлягає сплаті за рішенням господарського суду Черкаської області від 25.03.2014, обгрунтовано обрав вид дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Вказане дисциплінарне стягнення є попередженням. У зв'язку з чим, позивач повинен у майбутньому забезпечити належне виконання своїх функціональних обов'язків на посаді начальника юридичного відділу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наказ начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича №115/ОС від 20.08.2015 про застосування заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_2 є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого ^ рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти ) адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2015.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.