Ухвала суду № 54271543, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/10363/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Сідельник Г.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі за його позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ :

30 червня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ) № 4603-25 від 21.05.2015 року на суму 31683,96 грн.;

- зобов'язати ДПІ утриматися від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем 07.04.2015 року з рахунку публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») згідно з платіжним дорученням № 1 від 07.04.2015 року коштів в сумі 33500 грн.;

- зобов'язати відповідача вжити заходів щодо припинення податкової застави майна позивача і внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- зобов'язати ДПІ утриматися від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу майна позивача, яке перебуває в його власності, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому в зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем 07.04.2015 року з рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно платіжного доручення № 1 від 07.04.2015 року коштів в сумі 33500 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі № 809/2553/15 у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ФОП просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що дії ДПІ по винесенню податкової вимоги № 4603-25 від 21.05.2015 року носять протиправний характер, оскільки з його сторони відсутні порушення норм податкового законодавства. Ним своєчасно та в повному обсязі здійснено перерахунок своїх податкових зобов'язань до бюджету, що свідчить про безпідставність податкової вимоги.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість вимог апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позову ФОП, суд першої інстанції виходив із того, що ДПІ у податковій вимозі № 4603-25 від 21.05.2015 року не виставлено позивачу до оплати суми податкового боргу з штрафних (фінансових) санкцій, штрафу та пені, які б свідчили про притягнення позивача до фінансової відповідальності за невчасну сплату грошового зобов'язання з єдиного податку за І квартал 2015 року.

При цьому, на переконання суду, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування встановленого в пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) принципу вирішення конфлікту інтересів між платником та контролюючим органом, оскільки судом не встановлено з обставин справи неоднозначного трактування прав та обов'язків платника податків чи контролюючого органу в нормативно-правових актах, які врегульовують спірні правовідносини.

Відповідачем правомірно у зв'язку з несплатою позивачем у встановлений законом граничний строк узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку за І квартал 2015 року 21 травня 2015 року надіслано йому податкову вимогу про сплату податкового боргу в розмірі 31683,96 грн., а тому в задоволенні позову про скасування податкової вимоги № 4603-25 від 21.05.2015 року належить відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПІ вжити заходів щодо припинення податкової застави майна позивача і внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та утриматися від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу майна позивача, яке перебуває в його власності, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому в зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем 07.04.2015 року з рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно платіжного доручення № 1 від 07.04.2015 року коштів в сумі 33500 грн., то згідно з положеннями п.88.2 ст. 88, п.п. 89.1, 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає автоматично в силу прямої норми Закону в разі несплати платником у строки, встановлені цим Кодексом, узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, з наступного дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. У контролюючого органу відсутні дискреційні повноваження щодо припинення податкової застави в разі несплати чи часткової сплати платником податкового боргу незалежно від причин такої дії (бездіяльності), як і повноваження щодо непроведення опису майна платника, на яке поширюється право податкової застави.

Щодо позову в частині зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем 07.04.2015 року з рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно з платіжним дорученням № 1 від 07.04.2015 року коштів в сумі 33500 грн., то в цій частині теж слід відмовити в позові, оскільки у вказаний спосіб підлягає захисту лише порушене право позивача, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6, ч.2 ст. 162 КАС України.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

З матеріалів справи слідує, що ФОП ОСОБА_4 є платником єдиного податку, третя група.

Як безспірно встановлено судом, ФОП згідно з податковою декларацією № 1500040178 від 08.05.2015 року задекларовано за І квартал 2015 року грошові зобов'язання на суму 31818,09 грн. з граничним терміном сплати грошового зобов'язання 20.05.2015 року. З урахуванням переплати станом на 30.04.2015 року в розмірі 134,13 грн. сума до сплати становила 31683,96 грн.

07 квітня 2015 року позивач подав до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» платіжне доручення № 1 від 07.04.2015 року про перерахування з його рахунку № 26000140413701 в місцевий бюджет м. Івано-Франківська на рахунок № 31517970700002, призначення платежу: *101;2654901910, єдиний податок з фізичних осіб за І квартал 21015 року. На поданій позивачем копії цього платіжного доручення є відмітка банківської установи про дату його одержання, однак немає відмітки про дату його виконання.

20 квітня 2015 року ФОП ОСОБА_4 подано до ДПІ заяву за № 20/04 про звільнення його від відповідальності, у якій позивач довів до відома контролюючого органу про те, що ним згідно з платіжним дорученням № 1 від 07.04.2015 року проведено операцію по списання зі свого рахунку в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» коштів в сумі 33500 грн. на сплату грошових зобов'язань з єдиного податку за І квартал 2015 року, однак вказані кошти не були перераховані на бюджетний рахунок місцевого бюджету м. Івано-Франківська з вини банківської установи з причини відсутності вільних коштів.

Як слідує з довідки ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» за № 141/19/08 від 28.08.2015 року, у відділенні № 76 вказаної банківської установи, на ФОП ОСОБА_4 відкрито поточний рахунок в національній валюті НОМЕР_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, МФО 300131, на якому станом на 07.04.2015 року знаходилося 41300 грн., на 19.08.2015 року 55262 грн.

Відповідно до таблиць кодів платежів бюджетної класифікації України по доходах на 2014 рік та на 2015 рік, розміщених у вільному доступі на офіційному сайті Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області: if.sfs.gov.ua, по єдиному податку з фізичних платежів, код платежу 18050400, в 2014 році казначейський рахунок місцевого бюджету міста Івано-Франківська для сплати вказаного податку - № 31517970700002, а в 2015 році - № 31412699700002 (а.с. 43-49), тобто позивачем було подано платіжне доручення № 1 від 07.04.2015 року про перерахування коштів на невірний рахунок.

21 травня 2015 року ДПІ у м. Івано-Франківську виставлено ФОП ОСОБА_4 податкову вимогу про сплату податкового боргу з єдиному податку з фізичних осіб, код платежу 18050400, за № 4603-25 від 21.05.2015 року в розмірі 31683,96 грн., в тому числі основний платіж - 31683,96 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.

Відповідно до п. 296.3 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно з абзацом 2 п. 294.1 ст. 294 цього ж Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.12 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому, згідно з абзацом 1 п. 49.20 цієї ж статті якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що для позивача як платника єдиного податку третьої групи, граничним терміном подання декларації з вказаного податку за І квартал 2015 року було 12 травня 2015 року, а граничним терміном сплати податкових зобов'язань з єдиного податку за результатами І кварталу 2015 року - 20 травня 2015 року.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, в разі несплати позивачем самостійно задекларованих грошових зобов'язань з єдиного податку за І квартал 2015 року в розмірі 31683,96 грн. до 20 травня 2015 року включно, вказані зобов'язання, які самостійно узгоджені платником, з 21 травня 2015 року мали вважатися податковим боргом.

Згідно з абзацом 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України в разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, згідно з п. 59.4 цієї статті Кодексу, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що в разі несплати позивачем узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку за І квартал 2015 року в розмірі 31683,96 грн. до 20 травня 2015 року, з наступного дня відповідач зобов'язаний надіслати такому платнику податкову вимогу про сплату податкового боргу на вказану суму.

Тому слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно, в зв'язку з несплатою позивачем у встановлений законом граничний строк узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку за І квартал 2015 року, 21 травня 2015 року надіслано такому платнику податкову вимогу про сплату податкового боргу в розмірі 31683,96 грн.

Що стосується позовних вимог ФОП про зобов'язання ДПІ вжити заходів щодо припинення податкової застави майна позивача і внесення про це інформації до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та утриматися від вчинення дій з прийняття рішень про опис у податкову заставу майна позивача, яке перебуває в його власності, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому в зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем 07.04.2015 року з рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно платіжного доручення № 1 від 07.04.2015 року коштів в сумі 33500 грн. апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до п. 88.2 ст. 88, п.п. 89.1, 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення, а отже слід погодитися із висновком суду першої інстанції про відсутність у податкового органу повноваження щодо припинення податкової застави в разі несплати чи часткової сплати платником податкового боргу, а також щодо непроведення опису майна платника, на яке поширюється право податкової застави.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем 07.04.2015 року з рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» згідно платіжного доручення № 1 від 07.04.2015 року коштів в сумі 33500 грн., оскільки відсутній факт порушення прав позивача як платника вказаного податку, та можливість його захисту обраним позивачем способом, який фактично полягає в зобов'язанні відповідача утриматися від вчинення дій на майбутнє, а судовому захисту підлягає лише порушене право особи, яка звертається до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі № 809/2553/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 10 грудня 2015 року.