Ухвала суду № 54271476, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/1974/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015р. по справі №809/4286/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.12.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області заборгованості у сумі 1326,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не відшкодовано витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що виплачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015р. позов задоволено.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області оскаржило дану постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідно до ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд здійснює виплати з того часу, коли підприємства передали в установленому порядку документи, що підтверджують право працівників, (членів їх сімей), що потерпіли на виробництві до 01.04.2001р. на такі страхові соціальні послуги.

Діючим законодавством не передбачено права Пенсійного фонду України передати до Фонду СС вНВ та ПЗ документи для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності і пенсій у зв'язку з втратою годувальника. Виплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний фонд України, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі не подання до Відділення виконавчої дирекції Фонду належним чином завірених документів, які передбачені ст.35 Закону №1105 та Порядком призначення, немає підстав для проведення відшкодування страхових виплат та надання соціальних послуг, що передбачені ст.ст.21, 28 Закону №1105.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 не звертались у Відділення виконавчої дирекції Фонду в Калуському районі з заявою про страхові виплати та не надали усіх необхідних та належним чином оформлених документів, як це передбачено ст.35 Закону №1105, Інструкцією та пунктами 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат від 27.04.2007 року №24.

Підприємства на яких сталися нещасні випадки, не передали особові справи цих громадян у Відділення виконавчої дирекції Фонду, оскільки ці підприємства знаходяться на території інших держав.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем виплачено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року у загальній сумі 1315,82 грн. При цьому витрати на доставку пенсії вказаним особам становлять 10,55 грн. (а.с.16-20).

З акту № 6/3 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, затвердженого 08.05.1969 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1, працюючи транспортним робітником на ділянці № 2 шахти № 3 Південно-Джезказганського родовища, отримав трудове каліцтво (а.с.7-8).

Згідно довідки Джезказгана №509 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності строком до 11.11.1970 року. На підставі його заяви від 20.05.1999 року Джезказганським міським відділом соціального захисту Карагандійської області згідно протоколу від 30.05.1970 року призначено йому пенсію по інвалідності, яка настала внаслідок трудового каліцтва, з 12.05.1970 року.

На даний час позивачем призначена та виплачується ОСОБА_1 пенсія по інвалідності відповідно до виписки із Акта освідування МСЕК, довідка серії ВТЄ-8 №085489 від 20.01.1992 року, відповідно до якої останньому встановлена ІІІ група інвалідності пожиттєво (пенсійна справа №101096).

Із акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 16.09.1988 року вбачається, що громадянин ОСОБА_2, працюючи трактористом кормовиробничої бригади № 1 в колгоспі "Пигаревский" Саратовської області (Росія), внаслідок нещасного випадку, що стався в полі, отримав трудове каліцтво (а.с.9-10).

За результатами МСЕК від 17.01.1989 року вказана особа визнана інвалідом ІІІ групи строком до 01.02.1990 року.

На підставі його заяви від 21.03.1989 року комісією по призначенню пенсій при Калуській районній раді Івано-Франківської області згідно протоколу від 19.06.1989 року призначено йому пенсію по інвалідності, яка настала внаслідок трудового каліцтва, з 21.03.1989 року.

Відповідно до виписки із Акта освідування МСЕК, довідка серії ВТЄ-8 № 081372 від 22.02.1990 року ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок трудового каліцтва безстроково.

Суми виплачених за вказаний період пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 1 315,82 грн., а також витрати, понесені позивачем на доставку вказаних виплат у загальній сумі 10,55 грн., Управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області включено до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, для їх відшкодування відповідачем (а.с.21-25).

Однак Відділенням виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калуському районі Івано-Франківської області не прийнято до відшкодування вищевказані суми виплаченої пенсії та державної адресної допомоги та відповідно витрати, понесені позивачем на їх доставку, з причини одержання трудового каліцтва (професійного захворювання) за межами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягають стягненню витрати на виплату пенсії по інвалідності особам, які отримали каліцтво внаслідок нещасних випадків на виробництві на території республік колишнього СРСР, виходячи з наступного:

Нещасні випадки із потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стались за межами території України, на території держав колишнього СРСР.

На час виникнення спірних правовідносин, була чинною Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього СРСР, в тому числі і Україною.

У відповідності до частини 1 статті 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків), після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони, смерті, проводяться роботодавцем Сторони законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Такий роботодавець проводить відшкодування відповідно до свого законодавства.

Крім того, згідно статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 даної Угоди передбачено, що всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення згідно цієї Угоди, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується колегія суддів, що страховиком, який повинен виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, або його структурні підрозділи.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (надалі - Порядок).

Абз.1 п.4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: 1) сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; 2) щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; 3) допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; 4) сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.5, 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» в редакції від 22.05.2015р., з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області підлягає стягненню судовий збір в сумі 2009,70 грн. (2 % розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1827,0грн. * 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги).

Керуючись ст.ст.94, 160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2015р. по справі №809/4286/14- без змін.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калуському районі Івано-Франківської області на рахунок отримувача 31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівської області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 - 2009 (дві тисячі дев»ять) грн. 70 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

В.В.Ніколін