Постанова № 54271454, 23.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року Справа № 876/9429/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Львівської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Львівської митниці (на даний час Львівської митниці ДФС), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служба України про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В :

приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (далі - позивач, ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль») звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (на даний час Львівської митниці ДФС) (далі - відповідач 1, митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУ ДКС України у Львівській області), Державної казначейської служби України (далі - відповідач 3, ДКС України) про визнання протиправною бездіяльністі Львівської митниці щодо невипуску товарів у вільний обіг за період з 02 по 09 листопада 2012 року за тимчасовою митною декларацією №209120000/2012/035823 від 02 листопада 2012 року, стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» суму збитків, заподіяних внаслідок протиправної бездіяльністі Львівської митниці, в розмірі 181947,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.11.2012 року позивачем було подано до митного органу належним чином оформлену тимчасову митну декларацію №209120000/2012/035823 для митного оформлення бензину автомобільного марки « 95 ЕU 2005», що переміщується через митний кордон України. Декларація разом зі всіма необхідними документами була прийнята митним органом без зауважень, що підтверджується відбитком штампа на паперовому носії декларації. 02.11.2012 року старшим інспектором митного посту «Городок» Львівської митниці згідно Акта про взяття проб і зразків товарів взято проби нафтопродуктів з метою достовірності декларування в частині відповідності товару відомостям, зазначеним у графах 31 та 33 ВМД; розбіжність відомостей, зазначених у графі 31, сертифікаті якості. Відтак, відповідачем 1 протиправно з 02.11.2012 року по 09.11.2012 року затримано випуск у вільний обіг товару, що надійшов на адресу ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» - бензину моторного за митною декларацією від 02.11.2012 року №209120000/2012/035823. Своєю протиправною бездіяльністю відповідач завдав позивачу збитків у розмірі 181947,65 грн., оскільки дану суму позивач змушений був сплатити за понаднормовий простій вагонів.

В поданих 03.06.2013 року додаткових поясненнях позивач уточнив розмір шкоди, заподіяної бездіяльністю митного органу щодо не випуску товарів у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією від 02.11.2012 року, просив стягнути з Державного бюджету України 157503, 00 грн. заподіяної шкоди.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд виходив з того, що дозвіл на випуск товарів за тимчасовою митною декларацією Львівською митницею не був наданий, причин не повідомлено, хоча позивач на цьому наполягав як надавши телеграми так і заяву. Лише після повторного надання декларації, товар було випущено у вільний обіг. Спростовані доводи митного органу, що не було забезпечено позивачем сплату митних платежів, позаяк із досліджених платіжних доручень на рахунок митниці позивачем були внесені кошти попередня оплата за митне оформлення ВМД для м/п Городок», що забезпечувало на момент подання тимчасової митної декларації 02.11.2012 року сплатити ставку мита в розмірі 10 %. Разом з тим, по декларації від 09.11.2012 року позивачем при випуску товару були сплачені митні платежі зі ставкою мита в розмірі 0%, хоча висновку експертного дослідження на який покликається відповідач ще не було.

Щодо шкоди в сумі 157503 грн. за понаднормований простій вагонів на Львівській залізниці, то слід врахувати, що наявні в матеріалах справи та дослідженні судом докази (акти загальної форми, платіжні доручення, листи станцій) повністю підтверджують факт понесених додаткових витрат внаслідок простою вагонів з паливом з 02.11.20112 року по 09.11.2012 року..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачами подано апеляційні скарги, з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області маються на те, що відсутній спеціальний закон, який би регулював порядок відшкодування шкоди. Позивачем не може бути забезпечена обовязкова умова для випуску товарів у вільний обіг, а саме сплата митних платежів з урахуванням ч. 3 ст. 260 МК України. Дії митниці відповідають законодавству. Відсутні документи правоохоронних органів, які б підтверджували протилежне. Крім того, акти загальної форми є неналежним доказом шкоди, таку не підтверджують платіжні доручення.

Покликання Львівської митниці маються на помилковість висновків суду першої інстанції про можливість сплати станом на 02.11.2012 року ставку мита в розмірі 10 % так як наявних коштів було недостатньо. Згідно п. 3 ст. 260 МК України, якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідних для визначення ставок митних платежів, за тимчасом митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів, за тимчасовою митною декларацією з тих, під яку може підпадати товар.

Крім того, без результату експертного дослідження не можна було отримати точні відомості та характеристики.

Бензини моторні не були випущенні 02.11.2012 року у вільний обіг, а лише 09.11.2012 року, оскільки на рахунках позивача саме останнім числом були достатні кошти, що могло забезпечити ставку мита в розмірі 10 %.

Не враховано, що плата розрахована з 01.11.2012 року по 09.11.2012 року, коли тимчасова митна декларація на товар була подана лише 02.11.2012 року, відтак затримка з 01.11 2012 року не з вини відповідача.

Стороною позивача подано заперечення в якому зазначається, що відповідачем невірно застосовано ст. 260 МК України. Позивач володів відомостями про товар, що дозволило врахувати суму митних платежів, що становила 3153215,15 грн., за які товар можливо було випустити у вільний обіг. При прийнятті Львівською митницею ТМД з зазначеними митними платежами у вказаній сумі, в позивача виник обовязок зі сплати митних платежів, а у митного органу випуску товару у вільний обіг. Позивач виконав обовязок, Львівська митниця бездіяла. Факт збитків підтверджується актами загальної форми з залізничних накладних простій вагонів 1936 год., відповідно сума складає 157 503 грн.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційних скарг, вбачає їх аргументованими.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.11.2012 року на адресу ПП «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (одержувач) від компанії «Польський нафтовий концерн «ОСОБА_1А.» (постачальник) на станцію Мостиська ІІ Львівської залізниці прибув вантаж бензин моторний (автомобільний) А-95 марки « 95 ЕU 2005» згідно контракту, що підтверджується транспортними накладними залізниці (а.с.21-32). Розмитнення зазначеного бензину здійснювалось митним постом «Городок» Львівської митниці.

02.11.2012 року позивачем було подано тимчасову митну декларацію №209120000/2012/035823 для митного оформлення бензину автомобільного марки « 95 ЕU 2005», що переміщується через митний кордон України. Декларація разом зі всіма необхідними документами була прийнята митним органом без зауважень, що підтверджується відбитком штампа на паперовому носії декларації (а.с.11).

02.11.2012 року головним інспектором митного посту «Городок» Львівської митниці згідно Акта про взяття проб і зразків товарів взято проби нафтопродуктів з метою перевірки достовірності декларування в частині відповідності товару відомостям, зазначеним у графах 31 та 33 ВМД; розбіжність відомостей, зазначених у графі 31, сертифікаті якості (а.с.12).

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачем не було забезпечено умов сплати митних платежів, оскільки на його рахунках не було необхідної суми коштів, оскільки суд першої інстанції безпідставно відніс платіжне доручення від 26.10.2012 року № 3994, яким на рахунок митниці вносились кошти у сумі 2 125 000,00 грн.. як доках наявності коштів станом на 02.11. 2013 року, оскільки даний платіжний документ свідчить лише про внесення коштів 26.10.2012 року при цьому дані кошти були використані позивачем для здійснення оплати за митне оформлення в ВМД від 27.10.2012 року № 209120000/2012/035079 копія якого додана до апеляційної скарги.

Водночас відповідно до ч.ч.1-3, 10 ст. 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Частиною 21 ст. 356 МК України передбачено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються митним органом до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

Законом України від 21.12.2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» для бензинів моторних в залежності від показника октанового числа, вмісту біоетанолу, або етил-трет-бутанолу ефіру, встановлені різні ставки ввізного мита від 0 до 10 %.

Згідно п. 3 ст. 260 МК України, якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Відтак, відповідно до ч.ч.. 3, 10 ст. 260 та ч. 21 ст. 356 МК України для випуску у вільний обіг товарів повинно бути підтвердження наявності коштів на рахунках підприємства для здійснення авансового платежу, адже було застосовано ставку у розмірі 10 %.

Оскільки платіжне доручення від 26.10.2012 року № 3994 було використане для здійснення іншого митного оформлення, відтак залишок коштів на кінець дня 01.11.2012 року на момент подання тимчасової митної декларації № 209120000/2012/0036945 становив 3 160 332,90 грн., а не 5 275 000,00 грн. як встановлено судом першої інстанції, що забезпечувало сплату майбутніх платежів тільки у разі підтвердження заявленого коду товару УКТЗЕД 271014599 зі ставкою мита 0%.

Колегія суддів приходить до висновку, що бензини моторні за митною декларацією від 02.11.2012 року № 209120000/2012/0036945 не були випущенні у вільний обіг у звязку із невиконанням умов забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму.

За відсутності підстав для задоволення позову у вище вказаній частині, не підлягає також і задоволенню вимога про стягнення збитків.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Львівської митниці задоволити, скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі № 803/945/13-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Львівської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Державної казначейської служба України про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 30.11.2015 року