Постанова № 54271447, 07.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Справа № 876/2062/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РБ-Сервіс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дії щодо коригування у внутрішніх електронних базах АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового зобов'язання та податкового кредиту ТОВ «РБ-Сервіс» на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року; зобов'язати ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних АІС ДПС «Податковий блок» та АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, а також задекларовані суми валових доходів і валових витрат ТОВ «РБ-Сервіс», відкориговані на підставі висновків акта перевірки №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

ДПІ в Франківському районі Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема, зазначає, що перевірка проведена у порядку визначеному чинним податковим законодавством, викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено.

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив, що ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РБ-Сервіс» з питань господарських відносин з ТОВ «Сана Прим» за квітень, травень 2012 року та із ТОВ «Інтерлайт» за листопад 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1946/22-10/34260071 від 27.11.2014 року, у якому зазначено, що у позивачем порушено п.135.1., п.135.2. ст.135, п.137.1., п.137.4. ст.137, п.138.1., 138.2., п.138.4. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України внаслідок чого безпідставно віднесено до складу валових витрат суму 829104,10 грн за операціями з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Сана Прим» і ТОВ «Інтерлайт», а також завищено доходи на загальну суму 829104,10 грн по операціях з КБМП «Електропівдензахідмонтаж»; ст.185, п.187.1. ст.187, ст.188, п.198.1., п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого допущено завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 165820,82 грн по операціях з КБМП «Електропівдензахідмонтаж», а також завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 165820,82 грн за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Сана Прим» і ТОВ «Інтерлайт».

Підставою для висновків відповідача є не підтвердженні позивачем господарських операцій з вказаними у акті перевірки контрагентами через відсутність у останніх основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Таких висновків податковий орган дійшов використавши при перевірці позивача акти ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Сана Прим» та ТОВ «Інтерлайт» та інформаційні бази даних податкової служби, з яких нібито випливає відсутність у вказаних суб'єктів господарювання можливості надавати послуги (виконувати роботи) для ТзОВ «РБ-Сервіс» через відсутність відповідних людських і матеріальних ресурсів, спрямованість їхньої діяльності виключно на надання податкової вимоги третім особам.

Складений за результатами перевірки акт відповідачем внесено до програмного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та проведено відповідні коригування задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що зміни в облікових даних з податкових зобов'язань та податкового кредиту здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Між тим, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, є суперечливим та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як було зазначено вище, суд першої інстанції встановив, що у період з 14.11.2014 року по 20.11.2014 року ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку, на підставі якої 27.11.2014 р. складено акт за№1946/22-10/34260071 та на його підставі внесено інформацію до програмного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та проведено відповідні коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податківі, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Стороною позивача не доведено, що дії податкового органу зі складення акта перевірки від 27.11.2014 року за №1946/22-10/34260071 визнано протиправними, у зв'язку з чим послідуючі вимоги товариства є необґрунтованими.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі № 21-511а/14, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення якого, згідно ст. 244-2 КАС України, у подібних правовідносинах є обов'язковими для всіх судів України.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2015 року у справі №813/8793/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «РБ-Сервіс».

Постанова набирає законної сили законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко