Ухвала суду № 54271412, 02.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 876/6381/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Установи Тернопільської обласної ради «Тернопільської обласної філармонії» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У квітні 2014 року позивач Установа Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна філармонія» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області (на даний час Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.03.2014 р. № 0005121705 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідач у суді першої інстанції позовних вимог не визнав, подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 14.03.2014 р. № 0005121705.

З цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду винесена з неповним з'ясуванням обставин справи, неналежною оцінкою доказів, які мають значення для вирішення справи, в результаті чого суд дійшов хибного висновку та неправильно застосував норми матеріального права, а тому постанова суду від 28.04.2014 р. підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що згідно копії платіжного доручення кошти позивача зі сплати єдиного внеску були списані з його рахунку та перераховані на спеціальних рахунок Тернопільської ОДПІ 26.12.2013 р., тобто з порушенням строку встановленого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Оскільки факт господарського правопорушення позивача підтверджується матеріалами справи, а тому відповідачем правомірно винесено рішення № 0005121705 від 14.03.2014 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

За результатами апеляційного розгляду справи просить апелянт скасувати постанову суду від 28.04.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що оскарженим рішенням відповідача № 0005121705 від 14.03.2014 р. застосовано до позивача штраф та нараховано пеню в загальному розмірі 7358,81 грн. за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за період з 23.12.2013 р. по 26.12.2013 р. (а.с. 6).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування оскарженого рішення від 14.03.2014 року, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 п.1, ч.10 ст.9 вказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Частиною 11 статті 9 вказаного Закону встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Таким чином, підставою для застосування до платника єдиного внеску штрафних санкцій є несвоєчасне нарахування та/або несплата у встановлені строки суми єдиного внеску.

Відповідно до п.1.7 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. Відповідно за визначенням п.п.2 п.11 ст.25 цього Закону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у виді штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (п.10, п.13 ст. 25 Закону).

Відповідно до ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно долученої до матеріалів справи копії платіжного доручення № 272 від 13.12.2013 р. про перерахування єдиного внеску в сумі 244500 грн. на відповідний рахунок в графі «Дата виконання» вказано 26 грудня 2013 року, тобто, Головним управлінням ДКС у Тернопільській області кошти позивача на оплату єдиного внеску були списані з його рахунку та перераховані на спеціальний рахунок Тернопільскої ОДПІ з порушенням строку, встановленого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с.11).

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач вчасно подав платіжне доручення № 272 до Головного управлінням ДКС у Тернопільській області, а саме 13 грудня 2013 року, тобто за сім днів до встановленого законом граничного строку сплати єдиного внеску, та забезпечив наявність коштів на рахунку. Однак, платіжне доручення виконано банком (ГУДКС у Тернопільській області) лише 26 грудня 2013 року, у зв'язку з недостатньою ліквідністю субрахунку Єдиного казначейського рахунку, тобто, з незалежних від позивача причин (а.с. 16).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення, зокрема вчасно подав платіжне доручення банку та забезпечив наявність коштів на власному рахунку для його виконання, а тому оскаржене рішення відповідача від 14.03.2014 року прийнято без врахування усіх обставин справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 28.04.2014 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Установи Тернопільської обласної ради «Тернопільської обласної філармонії» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.12.2015 року.