Ухвала суду № 54271396, 03.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 876/1898/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27.01.2015 р. по справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених коштів,-

встановив:

05.12.2014 року позивач - управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - УПСЗН Гусятинської РДА Тернопільської області) звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених коштів по призначеній державній допомозі малозабезпеченим сім'ям в розмірі 22729,30 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, перебуваючи в УПСЗН Гусятинської РДА Тернопільської області на обліку як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та отримуючи таку допомогу у періоди з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.07.2012 року по 30.11.2012 року, починаючи з 01.01.2011 року не вказувала за зазначені періоди у деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги про те, що у її сина ОСОБА_2 перебуває у власності земельний пай розміром 2,4197 га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, приховавши такі відомості.

24 вересня 2014 року державним соціальним інспектором був складений акт про виявлене порушення та припинення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям ОСОБА_1 На підставі Акту, а також у зв`язку із тим, що відповідач приховала відомості, які вплинули на встановлення права на зазначену соціальну допомогу та визначення її розміру, було здійснено перерахунок призначеної допомоги за періоди, в які сім'я ОСОБА_1 не мала права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та визначено виниклу переплату у розмірі 22729,30 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у зазначеному розмірі.

Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27.01.2015 р. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1, в користь держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації р/р 35213001000559 МФО 838012, код 03195607 ГУДКСУ у Тернопільській області, надміру виплачені кошти по призначеній державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям в розмірі 22 729 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять дев'ять) гривень 30 копійок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем в порушення статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям» та п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» при заповненні Декларацій про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 11.11.2011 р., від 05.07.2011 р., від 06.06.2012 р. не зазначались відомості щодо наявності у власності її сина ОСОБА_2 земельного паю розміром 2,4197 га та отримання доходу від нього.

Оскільки в результаті приховання відповідачем відомостей, які вплинули на встановлення права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, виникла переплата у розмірі 22729,30 грн., яку ОСОБА_1 .в добровільному порядку не повернула, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що їх слід стягнути в користь позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач - ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт наголошує на тому, що 30.11.2013 року позивачу вже було відомо про наявність земельного паю у її сина ОСОБА_2, про що ОСОБА_1 зазначала у Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, але при поданні позовної заяви позивач про це не вказує, тобто не визначає день виявлення приховання відомостей, які вплинули на встановлення права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Також ОСОБА_1 зазначає, що незрозумілим є те, чому суд стягнув кошти і за 2011 рік, адже документально підтверджено, що орендна плата за користування земельним паєм була виплачена лише за 2012 і 2013 роки, а той факт, що відповідач та її сім`я не отримували у 2011 році доходу від наявності зазначеного земельного паю, підтверджує договір оренди землі, який 23.02.2012 року був укладений між ОСОБА_2 та ФГ «НВО» «Мрія» і зареєстрований 12.07.2012 року за № 61210004004273.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі - закрити, з наступних підстав.

Надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям регулюється Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III), який спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.

Відповідно до статті 1 Закону № 1768-III, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Також пунктом 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 (далі - Порядок № 250) передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

В даному випадку спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявністю надміру виплачених коштів по призначеній державній допомозі малозабезпеченим сім'ям в розмірі 22729,30 грн., що було визначено судом першої інстанції справою адміністративної юрисдикції, із чим колегія суддів не погоджується виходячи із наступного.

Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України „суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, публічно-правовим спором є той спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Згідно частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 2 статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, відповідно до викладеного, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Частиною 4 статті 50 КАС України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

В пункті 5 частини четвертої статті 50 КАС України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

В даному випадку позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Колегія суддів приходить до висновку, що правовий аналіз пунктів 1?4 частини четвертої статті 50 КАС України свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 22.09.2015 року по справі № п/811/3781/14, в якій він зазначив, що за пунктом 4 частини четвертої статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

Крім цього, виходячи з положень п. 28 Порядку № 250, слідує, що якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас за змістом статті 177 Цивільного кодексу України, гроші є об'єктами цивільних прав.

Так, отримавши державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, ОСОБА_1 набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 22.09.2015 року по справі № 804/6131/14, яка у відповідності до вимог ч.2 ст.161 КАС України та ст.244-2 КАС України, враховується судом при застосуванні вищенаведених норм законодавства. Зазначена справа є подібною за виниклими правовідносинами і колегія суддів дійшла висновку, що спір є приватно-правовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на виплачену управлінням праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у розмірі 22729,30 грн. та стягнення цієї суми з неї як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.2 ст.157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, управлінню праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області слід роз'яснити, що позивач має право звернутися для вирішення спірних правовідносин до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ч.3 ст. 160 КАС України, ст.ст. 157, 195, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27.01.2015 р. по справі № 596/2479/14-а - скасувати.

Провадження у справі № 596/2479/14-а за позовом управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених коштів - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 08.12.2015 року.