Постанова № 54270183, 26.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 жовтня 2015 року Справа № 814/2654/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055)

до відповідачів: 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 (пр. Шевченка, 8-А, м. Одеса, 65058)

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (б-р Шевченка, 33-Б, м. Київ, 01032)

про: визнання протиправною бездіяльності відповідача 1; зобовязання відповідача 1 вчинити певні дії; зобовязання відповідача 2 відшкодувати позивачу кошти в сумі 169744,03 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» за договором банківського рахунку фізичної особи від 17.08.2009 року № ПР-15255 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 надати цьому Фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 169 744,03 грн. за рахунок коштів цього Фонду ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського рахунку фізичної особи від 17.08.2009 року № ПР-15255, укладеним ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК»;

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти у розмірі 169 744,03 грн. за його вкладом за договором банківського рахунку фізичної особи від 17.08.2009 року № ПР-15255, укладеним з Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК».

Відповідачі позов не визнали, свої заперечення обґрунтували тим, що 16.01.2015 року позивачем були проведені протиправні операції по дробленню свого депозиту та перерахування коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, рахунки яких були відкриті 16.01.2015 року, тобто у день проведення банківської операції. Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови Національного Банку України (далі - НБУ) № 16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних». З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів. Зазначені обставини, на думку відповідачів, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ОСОБА_1 С,В. на рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нікчемними в силу ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідачі просили в задоволенні позову відмовити (арк. спр. 36- 41, 65 - 67).

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 80). Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

17.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку фізичної особи № ПР-15255 (арк. спр. 9 - 10).

Станом на 22.01.2015 року на банківському рахунку ОСОБА_1 знаходилось 169 744,03 грн., що підтверджується банківською випискою (арк. спр. 11).

16.01.2015 року з рахунку ОСОБА_1 у відділенні № 429 ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рахунок третіх осіб було перераховано 400 000,00 грн., а саме: поповнено рахунки ОСОБА_3 на 200 000,00 грн. та ОСОБА_5 на 200 000,00 грн. Рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були відкриті 16.01.2015 року, тобто у день проведення банківської операції по перерахуванню грошей з рахунку ОСОБА_1

Постановою Правління НБУ №16/67 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних» від 15.01.2015 року ПАТ «ІМЕКСБАНК» було визнано проблемним строком на 180 днів, та були встановлені певні обмеження щодо його діяльності (арк. спр. 42 - 44).

Постановою Правління НБУ № 50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних» від 25.01.2015 року банк був віднесений до неплатоспроможних (арк. спр. 45 - 47).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 16 від 26.01.2015 року вирішено розпочати з 27.01.2015 року процедуру виведення ПАТ «ІМЕКСБАНК» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію (арк. спр. 48 - 49).

Повідомленнями про вчинення правопорушення від 08.04.2015 року за вих. № 4313 та № 4428 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» повідомила позивача, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації, нею були проведені операції (правочини), які за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії, визначені п. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (арк. спр. 53 - 59).

30.04.2015 року та 08.06.2015 року ОСОБА_1 звертався до уповноваженої особи Фонду з письмовим проханням включити його до реєстру на виплату вкладників банку, які мають право на виплату за рахунок Фонду (арк. спр. 14, 17).

Відповіді на зазначені звернення уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» позивачу не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на предявника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, субєкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобовязання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобовязань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Рішенням № 27 від 21.08.2012 року адміністративній ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами» розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

По-перше, стаття 27 Закону зобовязує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.

У цьому випадку, судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду, вкладника ОСОБА_6 не було включено до жодного з цих переліків.

Навіть пославшись на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплату коштів. Дій, визначених ч. 5, ч. 6 ст. 38 Закону, відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені ч. 2 ст. 38 Закону у цьому випадку ними не використані.

По-друге, бездіяльність відповідачів щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у ніякому разі не може бути обґрунтована сумнівністю транзакцій вчинених ОСОБА_6 16.01.2015 року щодо перерахування 200 000,00 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Всі аргументи щодо законності чи не законності цього перерахування впливають на отримання відшкодування за рахунок Фонду саме цими особами та щодо цих 200 000,00 грн. Зазначене є предметом розгляду по іншим адміністративним справам (№ 814/2651/15 та № 814/2652/15).

У даному випадку, ОСОБА_6 намагається отримати задоволення від Фонду, щодо 169 744,03 грн., які є залишками його вкладу, зробленого ще 17.08.2009 року. Неможливо обґрунтувати нікчемність правочину щодо розміщення банківського вкладу у 2009 році, проведенням у 2015 року вкладником сумнівних транзакцій. Взагалі, додаткові підстави для визнання правочинів нікчемними, визначені ч. 3 ст. 38 Закону, розповсюджуються лише на правочини, вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, тобто у нашому випадку з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року.

Загальних підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для визнання правочину, вчиненого 17.08.2009 року по розміщенню позивачкою у кредитній установі банківського вкладу, відповідачі не наводять, а суд не вбачає.

По-третє, оскільки в Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» за договором банківського рахунку дані про ОСОБА_1 відсутні, так як такі відомості до Переліку внесені Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» не були, підстави для зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати позивачу грошові кошти за вкладом є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 71, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» за договором банківського рахунку фізичної особи від 17.08.2009 року № ПР-15255 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_2 надати цьому Фонду додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 169 744,03 грн. за рахунок коштів цього Фонду ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського рахунку фізичної особи від 17.08.2009 року № ПР-15255, укладеним ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК».

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.