Рішення № 5426953, 15.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2009 Справа № 12/79

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Ойген Фаріон Україна”, м. Ужгород

про стягнення суми 72000 основного боргу; 3574,36 грн. пені; 10800 грн. інфляційних збитків та 1698,41 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, (представник за довіреністю від 10.09.2009 року)

Від відповідача Козусенок С. О., (представник за довіреністю № 38 від 14.09.2009 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Ойген Фаріон Україна”, м. Ужгород про стягнення суми 72000 основного боргу; 3574,36 грн. пені; 10800 грн. інфляційних збитків та 1698,41 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача в судовому засіданні письмовим відзивом на позов (вх. № 7118 від 15.09.2009 року) визнала основний борг, просить не стягувати пеню, інфляційні збитки та надати відстрочку виконання судового рішення на 1 місяць, посилаючись на складний фінансовий стан підприємства, відсутності обігових коштів.

З огляду добровільного визнання основного боргу відповідачем письмовою заявою (вх. № 7119 від 15.09.2009 року) поданою в судовому засіданні представник позивача відмовився від позовних вимог в частині нарахованих до стягнення інфляційних збитків, не заперечив надання відстрочки виконання рішення суду та на розсуд суду не заперечив обмеження судом нарахованої до стягнення пені.

Отже, подальше провадження у справі здійснюється щодо стягнення 72000 грн. основного боргу; 3574,36 грн. пені та 1698,41 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/79

від 15.09.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 72000 грн. основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 01/05П від 22.01.2007 року, секретарські послуги та послуги з перекладу, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами наданих послуг з січня по грудень 2007 року та з січня по вересень 2008 року;

- звітами про обсяг та характер наданих послуг з січня по грудень 2007 року та з січня по вересень 2008 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є надання секретарських послуг та послуг з перекладу (ст. 11 ЦК України).

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість наданих секретарських послуг та послуг з перекладу є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, відповідачу відповідно до п. 5.3 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 3574,36 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/79

від 15.09.2009 року

Однак, з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду (розміру та тривалості існування основного боргу, відсутністю значних збитків спричинених відповідачем позивачу, майново економічний стан сторін,), суд обмежує, як виняток, стягнення пені до 500 грн., а в решті вимог в цій частині позову належить відмовити (п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 509, ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Разом з тим, відповідачу нарахований борг по відсотках за користування чужими коштами в сумі 1698,41 грн. При оцінці правильності нарахування вимог в цій частині позову у відповідності ст. ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 530, 547, 610 612, 627-629 ЦК України судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини,

суспільно державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду строком на один місяць, як виняток, чим задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 12/79

від 15.09.2009 року

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ойген Фаріон Україна” (м. Ужгород, вул. Приладобудівників, 5; код 33614535) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) суму 72000 (сімдесят дві тисячі грн.) основного боргу; 500 (пятсот грн.) пені; 1698,41 (одну тисячу шістсот девяносто вісім грн. 41 коп.) відсотків за користування чужими грошовими коштами та 880,73 (вісімсот вісімдесят грн. 73 коп.) у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 16.10.2009 року.

3. В решті стягнення пені - відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.