Рішення № 54268897, 08.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/694/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.

Провадження № 22-ц/778/3919/15 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кримської О.М..,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 17 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Запорізької обласної філії (правонаступником якого э ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 200 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення до 16 вересня 2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту зі ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір від 17 вересня 2008 року, предметом іпотеки за договором є нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачу.

Через невиконання умов договору кредиту виникла заборгованість, яка станом на 20.01.2015 р. згідно довідки-розрахунку становить 4 651 042,47 грн. та складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 2 455 040,23 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 1 924 530,85 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту 63 913,47 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 207 557,91 грн..

На підставі зазначеного просило: звернути стягнення за іпотечним договором № 08-987-10П-1 від 17 вересня 2008 року за реєстровим № 3304, на предмет іпотеки, а саме на нежиле приміщення, загальною площею 163,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме: надати ПАТ «Укрсоцбанк» права від свого імені продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, надати право ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 08-987-10П-ВКЯ від 17 вересня 2008р. на загальну суму 4 651 042,47 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 2 455 040,23 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 1 924 530,85 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту 63 913,47 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків 207 557,91 грн., з метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надати ПАТ «Укрсоцбанк» право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, з метою реалізації предмету іпотеки надати ПАТ "Укрсоцбанк" право: одержати від Державного нотаріуса Петрушенко Т.І. договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеній між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого Петрушенко Т.І., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 08.06.2005 р. за реєстровим номером №1197; подавати та підписувати заяви та інші документи, необхідні для виготовлення та отримання вказаного договору купівлі-продажу житлового будинку, стягнути з відповідача на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Звернуто стягнення за іпотечним договором № 08-987-10П-1 від 17 вересня 2008 року за реєстровим № 3304 на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 163,80кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петрушенко Т.І., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 08.06.2005 року за реєстровим номером № 1197, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 04.09.2008 р. за № 20116053, реєстраційний номер 9602707, шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку»,.

Вирішено за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» по погашенню заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 08-987-10П-ВКД від 17 вересня 2008 року на загальну суму: 3 534 297,77 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 2 455 040, 23 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 893 547, 84 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 44 512, 36 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 141 197,34 грн.

З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надано ПАТ "Укрсоцбанк" право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

3 метою реалізації предмету іпотеки надано ПАТ "Укрсоцбанк" право: одержати від державного нотаріуса Петрушенко Т.І. договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеній між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого Петрушенко Т.І., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 08.06.2005 р. за реєстровим номером №1197; подавати та підписувати заяви та інші документи, необхідні для виготовлення та отримання договору купівлі - продажу житлового будинку укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого Петрушенко Т.І., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 08.06.2005 р. за реєстровим номером № 1197.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 3 654 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За змістом ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору або закону.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та(або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 був укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 08-987- 10П-ВКЛ, за умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 200 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % річних і комісії з кінцевим терміном повернення заборгованості до 16 вересня 2018 року. Погашення траншів кредиту проводиться щомісячно, не пізніше 20 числа місяця наступного за звітнім відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості (п.п.1.1.1, 2.4.5 Договору) (а.с.24-29).

У випадку прострочення чергового платежу Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання ( п.4.1 Договору).

Виконання договору про надання відновлюваної кредитної лінії забезпечено заставою нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення, загальною площею 163,80 кв.м. що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, про що між Банком і власником нежилого приміщення ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 08-987-10П-1 від 17 вересня 2008 року. Вартість предмету іпотеки сторони вказаного договору визначили у розмірі 1 385 241 гривня ( п.1.2 іпотечного договору).

Відповідно до п.2.4.3 договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язнання, встановлених згідно з п.п.2.1.1-2.1.10.

Судом першої інстанції також встановлено, що на порушення умов договору ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання не виконувала, передбачені умовами договору платежі вносила з порушенням встановлено графіком зменшення максимального ліміту заборгованості. Так, останнє погашення за основною сумою боргу було здійснено ОСОБА_4 19.09.2009 року, а по відсоткам за користування грошовими коштами - 29.12.2010 року.

За розрахунком банку станом на 14.08.2014 року у ОСОБА_4 утворилась заборгованість, яка складає 4 651 042 грн. 47 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 2 455 040 грн. 23 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 1 924 530 грн. 85 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 63913 грн. 47 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 207 557 грн. 91 грн.(а.с.13-15).

Сума заборгованості не оспорювалась відповідачем.

Матеріали справи містять заяву відповідача ОСОБА_3. про застосування строків позовної давності (а.с.67-68).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового в межах позовної давності задоволення позову банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитом станом на 14.08.2014 року в сумі 3 534 297,77 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 245 5040, 23 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 893 547, 84 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 44 512, 36 грн..; пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 141 197,34 грн.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд невірно застосував позовну давність.

Відповідач з посиланням на положення п. 4.4 кредитного договору та обов'язок позичальника достроково погасити кредит вважає, що початком перебігу позовної давності є 19 листопада 2009 року, оскільки останнє погашення за основною сумою боргу за кредитом було здійснено 19.09.2009 року, а за відсотками - 29.12.2012 року.

Як вбачається зі змісту Кредитного договору, зазначений пункт договору стосується обов'язку позичальника у разі невиконання (неналежного виконання) зобов'язання протягом більш ніж 90 календарних днів, погасити кредит в повному обсязі, сплатити відсотки та нараховані штрафні санкції, у зв'язку зі спливом строку користування кредитом.

Додатковою угодою № 03 від 02.08.2010 року про внесення змін до договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 08-987-10П-ВКЛ, укладеною між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4, сторонами було встановлено новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості, а саме до 16.09.2023 року, встановлено новий графік зниження максимального ліміту кредитної заборгованості, починаючи з дати укладення договору (тобто відстрочено строк виконання основної суми боргу - 185 898, 34 доларів США), встановлено новий порядок сплати процентів за користування кредитом (а.с.106-107).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підписанням зазначеної Додаткової угоди строк позовної давності саме для сплати основної суми боргу - 185 898, 34 доларів США було перервано.

Оскільки останнє погашення щомісячних платежів з оплати відсотків за користування грошовими коштами відбулося 29.12.2010 року, Додатковою угодою № 03 від 02.08.2010 року та графіком зниження максимального ліміту кредитної заборгованості не передбачено відстрочення строку виконання суми боргу за відсотками, з позовом до суду банк звернувся 26 січня 2015 року, відповідач подав заяву про застосування строку давності, вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за період до 26 січня 2012 року не підлягали задоволенню.

Довід апеляційної скарги про те, що Додаткова угода № 03 від 02.08.2010 року вбачає в собі ознаки надання відстрочення з погашення заборгованості, колегія судів вважає неприйнятним з огляду на зміст пункту 2.3 зазначеної угоди, яким встановлений графік зниження максимального ліміту кредитної заборгованості та зафіксовано погоджену сторонами станом на 02.08.2010 року суму заборгованості за основним зобов'язанням - 185 898, 34 доларів США.

Проте, задовольняючи вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно, суд не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку". Посилання суду першої інстанції у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмету іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України "Про іпотеку".

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 7 жовтня 2015 року у справі №6-745цс.

Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав не брати її до уваги, оскільки вона є умовою договору.

Проте, якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов`язана за змістом ч. 3 ст.10, ст.ст.11,60 ЦПК України довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи.

В порядку виконання положень ст.10 ЦПК України колегія суддів роз'яснила сторонам право довести інший розмір ціни предмету іпотеки, ніж визначений умовами договору (а.с.169-172).

Оскільки жодна із сторін відповідно до вимог ч. 3 ст.10, ст.ст.11,60 ЦПК України не довела інший розмір предмету іпотеки, ніж зазначений в договорі іпотеки, позивач не заявив клопотання про призначення відповідної судової експертизи, колегія суддів колегія суддів вважає, що слід звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початкового ціною, визначеною за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателями у договорі іпотеки від 17 вересня 2008 року в сумі1 385 241 гривня.

З огляду на викладені обставини, рішення суду в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає зміні, із зазначенням початкової ціни предмета іпотеки - нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для подальшої реалізації шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження в сумі 1 385 241 гривня.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316,317 ЦПК України , колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково .

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2015 року у цій справі в частині встановлення початкової ціни предмета іпотеки - нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, змінити, зазначивши початкову ціну предмета іпотеки для подальшої реалізації шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження в сумі 1 385 241 (один мільйон триста вісімдесят п'ять тисяч двісті сорок одна) гривня.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: