Рішення № 54268794, 09.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/8497/14 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко А.І.

Провадження № 22-ц/778/1178/15 Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог зазначило, що відповідно до укладеного договору б/н від 20.05.2011 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, згідно яких клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 31.07.2014 року має заборгованість - 8508,83 грн., яка складається з наступного:

- 2884,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3273,46 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1470,00 грн. - заборгованість з пені та комісії за користування кредиту;

а також штрафи відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

- 381,37 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість у розмірі 8508,83 грн. за кредитним договором № б/н від 20.05.2011 року, яка складається з наступного: 2884,00 грн. - заборгованість за кредитом; 3273,46 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1470,00 грн. - заборгованість з пені та комісії за користування кредиту; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 381,37 грн. - штраф (процентна складова); та судові витрати.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 20.05.2011 року в сумі 6157,46 грн., яка складається з: 2884,00 грн. - заборгованість за кредитом; 3273,46 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк».

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», просить змінити рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та комісії, штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (зі змінами) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в тому числі м. Шахтарськ Донецької області.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у м.Шахтарськ Донецької області і в умовах проведення антитерористичної операції не є можливим встановити місце перебування ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування ч.9 ст. 74 ЦПК України та повідомлення ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи шляхом надання оголошення у пресі. ОСОБА_3 про дату судового засідання повідомлений через газету «Урядовий кур'єр» №225 від 02 грудня 2015 р. ( а.с. 109).

Повістка про виклик до суду на 09.12.2015 р. вручена ПАТ КБ «ПриватБанк» 24.11.2015 р., причини неявки позивач не повідомив ( а.с. 108).

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено,що 20.05.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом ( а.с. 10).

ОСОБА_3 не виконав своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого в нього перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 30.09.2014 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 6157 грн.46 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в pозміpi 2884,00 грн., заборгованості за несплаченими відсотками в сумі 3273,46 грн.. Зазначені вимоги банку задоволені.

Також банк заявив до стягнення 1470 грн., визначивши цю суму як суму пені та комісійні.

Проте комісія і пеня різні за свою правовою природою.

За правилами ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція за порушення зобов'язання, а комісія - винагорода банка за конкретні фінансові послуги.

Однак, у позовній заяві та розрахунку сума пені та комісії не розмежована, заявлена вимога однією сумою1470 грн., в позовній заяві банк не навів ні фактичних, ні правових підстав нарахованої суми, не послався на відповідні умови угоди для нарахування та стягнення з відповідача пені та комісії, не зазначив за які конкретно послуги передбачена сплата комісії і за які порушення передбачена сплата пені, їх розміри.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, позивач всупереч вимогам ст. ст. 10,60 ЦПК України, які зобов'язують його на засадах змагальності доводити свої позовні вимоги переконливими, належними та допустимими доказами, у підтвердження обґрунтованості нарахування заявленої вимоги про стягнення пені та комісії в сумі 1470 грн. доказів не надав, і суд правильно відмовив у стягненні цієї суми, хоча і з інших підстав.

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільнюється від відповідальності за порушене зобов'язання, якщо вона доведе, що таке порушення сталося в результаті випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Встановивши, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, суд дійшов правильного висновку, що на вказані договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що заборона нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями накладається відповідно до вимог вказаного Закону з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Штраф в сумі 500 грн. нарахований станом на 31 липня 2014 р. і суд обґрунтовано відмовив у його стягненні.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку, штраф у процентній складовій нарахований і на боргову суму, яка утворилася до 14 квітня 2014 року, і вона станом на 01.01.2014 р. складає 5613,64 грн. ( 2884,00 грн. - кредит, 2729,64 грн. - відсотки за користування кредитом ).

За вказаних обставин підстав для відмови у задоволенні стягнення штрафу, нарахованого на заборгованість, яка виникла до 14 квітня 2014 року, суд не мав.

Отже, штраф відповідно до 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг складає 280,68 грн. (5613,64х5%).

Суд першої інстанції судові витрати за рахунок відповідача компенсував банку у повному обсязі і в цій части рішення не оскаржується.

Відповідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача підлягає компенсації сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме ,у сумі 14 грн.49 коп.

В іншій частині рішення районного суду колегією суддів не переглядається відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України

Враховуючи викладене, з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню штраф у сумі 280 грн. 68 коп., і судовий збір у сумі 14 грн.49 коп.

Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в процентній складовій.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» штраф у сумі 280 грн. 68 коп. і судовий збір у сумі 14 грн.13 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: