Ухвала суду № 54268778, 07.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/10883/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.

Провадження № 22-ц/778/4313/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 13.08.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого банком надано кредит на придбання нерухомого майна у розмірі 72 614 швейцарських франків з датою остаточного повернення 13.08.2032 року.

19.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого позичальнику надано кредит на придбання нерухомого майна у розмірі 176 420 швейцарських франків з датою остаточного повернення 18.02.2023 року.

28.12.2009 року між банком та позичальником було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № CM-201/073/2008, за умовами якого термін «Розмір Кредиту. Валюта Кредиту» п.2 Частини №1 Кредитного договору було викладено в наступній редакції: 159 545,76 швейцарських франків.

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 13.08.2007 року, 13.08.2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань по кредитному договору у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 19.02.2008 року, 19.02.2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань по кредитному договору у повному обсязі.

ОСОБА_3 неналежним чином виконувала свої зобов'язання за кредитними договорами, несвоєчасно та не в повному обсязі погашала кредит та відсотки за користування кредитами, у звязку з чим, станом на 16.02.2012 року, загальна заборгованість відповідача перед банком за кредитними договорами № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року та № CM-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року становить 8 293 437 грн. 97 коп., з якої:

- сума заборгованості за кредитним договором № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року - 1 524 957 грн. 55 копійки, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 62447,90 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2012 року складає 545 010 грн. 23 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 6 463,60 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2012 року складає 56 410 грн. 67 коп., пеня нарахована на суми заборгованості в розмірі 1% на кожний день прострочення сплати кредиту 923 537 грн. 25 коп.,

- сума заборгованості за кредитним договором № CM-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року - 6 768 480 грн. 42 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 154 037,18 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2012 року складає 1 344 350 грн. 09 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 18 344,25 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2012 року складає 160 098 грн. 32 коп., пеня нарахована на суми заборгованості в розмірі 1% на кожний день прострочення сплати кредиту 5 264 032 грн. 01 коп.

На підставі зазначеного просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитними договорами в розмірі 8293437,97 грн. та судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно заборгованість за кредитним договором № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року у розмірі 1 202 841 грн. 80 коп., з яких: сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 545 010 грн. 23 коп., заборгованість по процентам в розмірі 56 410 грн. 67 коп., сума штрафних санкцій - 601 420 грн. 90 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» солідарно заборгованість за кредитним договором № CM- SME201/073/2008 від 19.02.2008 року 3 008 896 грн. 82 коп., з яких сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1 344 350 грн. 09 коп., сума заборгованості по відсотках в розмірі 160 098 грн. 32 коп., сума штрафних санкцій 1 504 448 грн. 41 коп.

Стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп. з кожного.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення, судові витрати покласти на позивача.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені та не оспорені сторонами ті обставини, що між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 було укладено:

-кредитний договір № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року (а.с.5-11);

-кредитний договір № CM-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року та додатковий договір №1 від 28.12.2009 року до кредитного договору № CM-201/073/2008 (а.с.18-29).

Виконання зобовязань ОСОБА_3 за кредитним договорам №ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року забезпечене договором поруки № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року, укладеним з ОСОБА_4, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору у повному обсязі таких зобов'язань (а.с.12).

Виконання зобовязань ОСОБА_3 за кредитним договорам № CM-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року забезпечене договором поруки №SR-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року, укладеним з ОСОБА_4, за умовами якого останній зобов'язався відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору у повному обсязі таких зобов'язань (а.с.33-35).

Вимоги про погашення заборгованості за кредитними договорами № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року та № CM-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року в звязку з порушенням ОСОБА_3. умов взятих на себе зобовязань надсилались на адресу відповідачів та ними отримані, про що свідчать підписи відповідачів на цих вимогах (а.с.14,16,38,40).

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за вищевказаними кредитними договорами та договорами поруки.

Задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що спірні правовідносини регулюються ст. ст.525, 526, 527 ЦК України, згідно з якими боржник зобовязаний виконати свій обовязок, зобовязання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається. Належним чином суд керувався ст.ст. 512,516 ЦК України, які передбачають, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд врахував вимоги ст.ст.553, 554 ЦК України, які передбачають, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником; у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Належним чином суд керувався також ч.3 ст. 551 ЦК України, яка надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобов'язання.

Виходячи з наведених норм матеріального права та згідно з умовами укладених сторонами договорів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про частково задоволення позовних вимог.

Так, суд першої інстанції, встановивши, що сума основного боргу по кредитному договору № ML-201/325/2007 від 13.08.2007 року становить 601 420 грн. 90 коп., а штрафні санкції заявлені позивачем за цим договором у розмірі 923 537 грн. 25 коп.; по кредитному договору CM-SME 201/073/2008 від 19.02.2008 року сума основного боргу становить 1 504 448 грн. 41 коп., а сума штрафних санкцій заявлена позивачем в розмірі 5 264 032 грн. 01 коп., що не співмірно з сумою боргу та значно перевищує розмір збитків, правильно застосував ст. 549, ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшив розмір штрафних санкцій до розміру боргу з нарахованими процентами за користування кредитом по кожному договору. Виходячи з наведених норм матеріального права та згідно з умовами укладених сторонами договорів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не можуть спростувати висновків суду першої інстанції.

Довід апеляційної скарги щодо несправедливих умов кредитного договору в частині визначення пені за несвоєчасне виконання зобовязань з посиланням на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

За положеннями ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з п.4.1.1 Кредитних договорів, за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобовязаний заплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних зобовязань за кожний день прострочки. Зазначені договори відповідачами недійсними не визнавались.

Положення ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», якою передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, субєктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм господарювання, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, до кола яких не входять відповідачі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: