Рішення № 54268239, 04.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2015 р.Справа № 916/4460/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПРИВАТБАНК (м. Дніпропетровськ);

До відповідача: Малого приватного підприємства „АГНІЯ

про стягнення 10 043,26 грн. заборгованості

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

встановив:

03.11.2015 р. за вхід. № 4609/15 Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Позивач, Банк) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства „АГНІЯ (МПП „АГНІЯ, відповідач) про стягнення за договором банківського обслуговування від 17.11.2006 р. заборгованості по процентам за користування кредитом 3732,96 грн., суми пені 6310,30 грн.,

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами.

У судовому засіданні від 04.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.11.2006 р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК" та відповідачем підписано договір банківського рахунку № OD15MK.

26.12.2006 р. до договору банківського рахунку № OD15MK укладено додаток № 7 (кредитний договір), за умовами якого, відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн. Строк виконання зобовязань (термін повернення кредиту) 26.12.2007 р.

Банк за вказаним вище кредитним договором перед МПП „АГНІЯ виконав в повному обсязі, а саме надав кредитний ліміт згідно з умовами кредитного договору.

В порушення норм законодавства та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

У звязку з вказаним порушенням зобовязань за кредитним договором у відповідача станом на 13.08.2015 р. існує заборгованість 16569 грн., з яких 4916,04 грн. заборгованості за кредитом, 4771,12 грн. по процентам, 4771,12 грн. неня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.08.2010 по справі № 9/118-102282 з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості 6525,86 грн., у звязку з чим несплаченими залишились кошти у розмірі 10043,26 грн. (3732,96 грн. - по процентам та 6310,30 грн. неня).

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду одеської області з позовною заявою в рамках провадження по даній справі.

Частина 1. ст.193 ГК України, вказує на те, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалось, 26.12.2006 р. між сторонами укладено кредитний договір, згідно якої відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, Позивач свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав у повному обсязі. Однак, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасного повернення кредиту позивачу, МПП „АГНІЯ має сплати відсотки в сумі 3732,96 грн. - за користування кредитом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6310,30 грн. пені.

У відповідності до приписів ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, п.1 ст.547 ЦК України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1,2,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Так, Позивачем розраховано до стягнення з відповідача пеню з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 6310,30 грн. пені є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Під час розгляду справи Відповідачем не надано доказів виконання умов договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків по кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме підлягає стягненню 3732,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6310,30 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно ст.ст.44,49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 525, 526, 530, 626, 627, 1048, 1054, ЦК України, ст.ст.193, 223, 232 ГК України, ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства „АГНІЯ (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Лісова,16-А, код 30193693) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 3 732/три тисячі сімсот тридцять дві/ грн. 96 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6 310/шість тисяч триста десять/ грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1218/одну тисячу двісті вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.12.2015 року.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков