Рішення № 5426170, 18.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2009 р.Справа № 30/158-09-3880 За позовом: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

До відповідача: Білгород Дністровська районна державна адміністрація Одеської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство „Білгород Дністровське бюро технічної інвентаризації”

Про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність № 1657 від 10.08.2009 р.

Від відповідача: ОСОБА_3 довіреність № 33-3284 від 10.07.2009 р.

Від третьої особи: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа підприємець (далі - підприємець) ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Білгород Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації»(далі - КП «Білгород - Дністровське БТІ») про визнання права власності на самочинне будівництво спальний корпус НОМЕР_2 бази відпочинку „Чернівціліс”, загальною площею 110,17 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та про зобовязання КП «Білгород - Дністровське БТІ»провести державну реєстрацію права власності на вищезазначене майно.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач - Білгород Дністровська районна державна адміністрація Одеської області письмових заперечень до суду не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Третя особа КП «Білгород Дністровське БТІ»про місце та час судових засідань була повідомлена належним чином, але представник третьої особи в судове засідання не зявився, про поважність причин незявлення суд не повідомив, міркувань на позовну заяву від КП «Білгород Дністровське БТІ» до суду не надходило. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 березня 2002р. між Білгород Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Будацької коси біля селища Затока, Білгород Дністровського району, Одеської області, загальною площею 0, 8675 га, в тому числі 0, 2405 га під базою відпочинку „Трембіта”, 0, 6270 га під базою відпочинку „Чернівціліс”, в тому числі 0, 8675 забудованих земель. Договір зареєстрований у книзі договорів оренди за № 040451500001 від 01.11.2004 р.

Гр. ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серія НОМЕР_3. З метою розширення підприємницької діяльності та поліпшення якості послуг, що мають надаватися відпочиваючим, підприємцем ОСОБА_1 за власний рахунок було проведено самочинне будівництво громадського будинку спального корпусу НОМЕР_2 загальною площею 110, 17 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Висновку про технічний стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання спального корпусу бази відпочинку „Чернівціліс” виготовленого ТОВ „ІСТОК” (держліцензія НОМЕР_4 від 28.10.2005 р.) будівельні конструкції спального корпусу НОМЕР_2 бази відпочинку „Чернівціліс” знаходяться у доброму стані та відповідають будівельним нормам та правилам.

Позивач по справі вважає, що відповідно до ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивач зазначив, що він є належним користувачем земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Будацької коси біля селища Затока, Білгород Дністровського району, Одеської області, загальною площею 0, 8675 га, самочинно збудоване ним за зазначених земельних ділянках нерухоме майно не порушує права інших осіб, у звязку з чим позивач просить суд визнати за ним право власності на обєкт нерухомого майна: спальний корпус НОМЕР_2 бази відпочинку „Чернівціліс”, загальною площею 110,17 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.. 16 цього ж кодексу , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Відповідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2002р. між Білгород Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі рекреаційного призначення, яка знаходиться на території Будацької коси біля селища Затока Білгород Дністровського району Одеської області, загальною площею 0, 8675 га, в тому числі 0, 2405 га під базою відпочинку „Трембіта”, 0, 6270 га під базою відпочинку „Чернівціліс”, в тому числі 0, 8675 забудованих земель. Договір зареєстрований у книзі договорів оренди за № 040451500001 від 01.11.2004 р.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що підприємець ОСОБА_1 самочинно збудувала на зазначеній земельній ділянці обєкт нерухомості - громадський будинок спального корпусу НОМЕР_2 загальною площею 110, 17 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, з яких вбачалося б порушення прав та інтересів третіх осіб при зазначеному будівництві.

Згідно п. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно житлові будинки, будівлі, споруди тощо, виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Як вбачається Висновку про технічний висновку про стан основних несучих конструкцій та інженерного обладнання спального корпусу бази відпочинку „Чернівціліс”, виготовленого ТОВ „ІСТОК” (держліцензія НОМЕР_4 від 28.10.2005 р.) будівельні конструкції спального корпусу НОМЕР_2 бази відпочинку „Чернівціліс” знаходяться у доброму стані та відповідають будівельним нормам та правилам.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визнання за ним права власності на самочинно збудовані ним обєкти нерухомого майна, розташовані на орендованій земельній ділянці.

Що стосується вимоги позивача щодо зобовязання КП «Білгород - Дністровське БТІ»здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, то ця вимога не підлягає задоволенню виходячи з того, що вона заявлена до третьої особи у справі.

Крім того, суд вважає за необхідне, при вирішенні даного спору, звернутися до приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387, з послідуючими змінами та доповненнями (далі по тексту Положення). Відповідно до п. 1.3 Положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Згідно з пунктом 1.1 це Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Приписами п. 1.2 Положення встановлено, що воно діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Порядок подання документів на реєстрацію прав власності врегульований п. 2.1 Положення, яким встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Враховуючи обовязковість дотримання субєктами цивільного обігу зазначеного Положення, яким встановлено, що державна реєстрація прав власності на обєкти нерухомості є обовязковим елементом при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, повязаних з реалізацією права власності, суд звертає увагу відповідача, що відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє позивача можливості здійснити реєстрацію права власності на спірний обєкт на виконання приведених вище законодавчих положень, та позбавляє даного субєкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на самочинне будівництво спальний корпус НОМЕР_2 бази відпочинку „Чернівціліс”, загальною площею 110,17 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3.Стягнути з Білгород Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Леона Попова, 24, 04056813) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1 050 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 315 грн.

4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 20 серпня 2009р.

Суддя