Ухвала суду № 54260423, 08.12.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Демянчук С.В., Оніпко О.В.

секретар судового засідання: Коробчук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укоопспілка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Акціонерний Банк "УКООПСПІЛКА" заборгованість за кредитним договором №81 від 21.04.2008 року у розмірі 225985, 29 грн., з яких - 138 107,21 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 2 420,83 грн.прострочені проценти, 38 026,25 грн. пеня на тіло кредит, 76,14 грн., пеня на відсотки, 47 354,86 грн. інфляційні на тіло кредиту.

В іншій частині позовних вимог ПАТ "Акціонерний Банк "УКООПСПІЛКА відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 2259,85 грн.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу в який доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про стягнення суми кредиту, відсотків, штрафних санкцій та інфляційних витрат без наявності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували отримання відповідачем конкретної суми грошових коштів за договором кредитної лінії.

Суд першої інстанції під час прийняття рішення прийняв до уваги непідтверджені належними та допустимими доказами розрахунки позивача.

Крім того, при оскаржені заочного рішення відповідачем зазначалося про необхідність надання йому можливості надати суду свій розрахунок для встановлення обєктивної істини, проте в даному клопотанні було відмовлено.

Також, в порушення вимог ч.6. ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції не прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі того, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду.

Просить заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 квітня 2008 року між ПАТ "Акціонерний Банк "УКООПСПІЛКА" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 81, відповідно до якого відповідачу відкрито позичковий рахунок. За вказаним рахунком Банк надав ОСОБА_1 кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії в загальному розмірі 200 000 гривень.

Згідно додаткових угод № 1,2,3 було змінено відсотки за користування кредитом в розмірі 21% на рік, періоди сплати чергової суми платежу, а також кінцевий строк виконання зобовязання по договору, який визначено датою не пізніше 19 жовтня 2012 року.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору та додаткових угод взяті на себе зобов'язання у визначений договором строк не виконав, що призвело до утворення заборгованості в сумі 225985, 29 грн.

Згідност. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1ст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 612 ЦК України передбачено, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, всупереч умовам кредитного договору та додаткових угод ОСОБА_1, взяті на себе зобов'язання у визначений договором строк не виконав, що призвело до утворення заборгованості, а саме: 138 107,21 грн. - заборгованість за кредитом, 2 420,83 грн. - прострочені проценти, 38 026,25 грн. - пеня на тіло кредиту, 76,14 грн. - пеня на відсотки, 4 486,99 грн. - 3% на тіло кредиту, 7,96 грн. - 3 % на відсотки, 47 354,86 грн. - інфляційні на тіло кредиту. (а.с. 18- 29).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки укладений кредитний договір між відповідачем та ПАТ "Акціонерний Банк "УКООПСПІЛКА" передбачає сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 21%, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки відповідно до п.7.1 договору ( а.с.5,6), то правило ст.625 ЦК України щодо стягнення з відповідача 3% на тіло кредиту та відсотків застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив в частині позовних вимог, що стосується стягнення - 3% на тіло кредиту в сумі 4 486,99 грн. та 3 % на відсотки в сумі - 7,96 грн.

Під час розгляду справи ані відповідачем, ані його представником, суду не були подані будь-які докази, які б спростовували наявність заборгованості відповідача за кредитом. Також в апеляційній скарзі відповідач не спростовує отримання кредитних коштів та не зазначає доводів щодо відсутності або погашення заборгованості за кредитом.

Посилання відповідача на порушення судом вимог ч.6. ст. 207 ЦПК України не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Пунктом 10.5 кредитного договору №81 від 21 квітня 2008 року, що укладений між сторонами, передбачено передачу спору, що виникає щодо цього договору або у зв'язку із ним, на розгляд та вирішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці. Сторони погодилися з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватися Регламент та Положення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці.

Згідно з ч. 1 ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в абз. п'ятому п. 2 своєї постанови від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", вбачається, що договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті 121, 122 ЦПК), за винятком передбаченого пунктом 6 частини першої статті 207 ЦПК обов'язку залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору у суді.

Крім того ухвалу про відкриття провадження у даній справі було оскаржено ОСОБА_1 та залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 07 вересня 2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення постановлене без порушення норм матеріального та процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 31 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді : С.В. Демянчук

ОСОБА_2